Рішення № 400746, 18.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 304

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2006

Справа №2-20/18399-2006

За позовом: Військового прокурора Євпаторійського гарнізону (м. Євпаторія, вул. Пушкіна 35) в інтересах держави в особі :

1. Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект 6)

2. Військової частини А 1100 (96574, Сакський район АРК, смт. Новофедорівка)

До відповідача: Новофедорівської селищної ради, Сакський район АРК, смт. Новофедорівка, вул. Марченка 2

Про визнання права власності, витребування майна

Суддя Луцяк М.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача : не з'явився

За участю прокурора : ст. помічник прокурора Вакуленко Д.С.

Сутність спору:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А 1100 звернувся в господарський суд АРК із позовом про визнання права власності за Державою Україна в особі Міністерства оборони України на об’єкт нерухомості, розташований за адресою АР Крим, Сакський район, смт. Новофедорівка, вул. Марченка, 2, військове містечко №1, буд. № за ГП 267, загальною вартістю 55 700 грн., а також просив витребувати з незаконного володіння Новофедорівської селищної ради позначений об’єкт нерухомого майна.

В основу позову покладено, те що згідно рішення господарського суду АРК від 17.04.2006 року по справі №2-26/6486-2006 позначене майно у зв’язку із визнанням недійсним договору оренди підлягало передачі військовій частині А 1100, але проведеною перевіркою встановлено, що приміщення зайняті Новофедорівською селищною радою. Наведене відповідно до ст. 392, 387 ЦК України надає підстави для подання позову про визнання права власності на майно, витребування майна.

Відповідач явку свого представника двічі не забезпечив, відзиву на позов не надавав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Справу розглянуто за наявними матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури , суд -

УСТАНОВИВ:

Згідно ст. 10 Закону України «Про оборону України», ст. 10 Закону України «Про Збройні Сили України» і „Положення про Міністерство оборони України", затвердженого Указом Президента України від 21 серпня 1997 року № 888/97, Міністерство оборони України, що здійснює безпосереднє керівництво Збройними Силами України, є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Збройні Сили України будуються на принципах централізованого управління, тобто підпорядкованості зверху до низу відповідно до їхньої організаційної структури (з'єднання, об'єднання, військові частини, установи і т.п.).

Таким чином, структурними підрозділами Міністерства оборони України є військові частини та установи, в тому числі і військова частина А1100.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 17 квітня 2006 року по справі №2-26/6486-2006 за позовом військового прокурора Євпаторійського гарнізону визнано недійсним договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в Сакському гарнізоні за адресою: Сакський район АРК, смт. Новофедорівка, вул. Марченка, 2, військове містечко №1, буд. № за ГП 267, укладений між військовою частиною А1100 та Благодійним фондом допомоги сім’ям військових „МИР", зобов’язано Благодійний фонд допомоги сім’ям військових „МИР" повернути військовій частині А 1100 спірні нежитлові приміщення.

За повідомленням державної виконавчої служби Благодійним фондом допомоги сім’ям військових „МИР” військовій частині А1100 спірні нежитлові приміщення актом передано від 3 жовтня 2006 року, про що державним виконавцем та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Однак, проведеним військовою прокуратурою Євпаторійського гарнізону 5 жовтня 2006 року оглядом спірних нежитлових приміщень площею біля 120 кв. м. встановлено, що вони зайняті іншою установою Новофедорівською селищною радою.

Відповідно до ст. 392, 387 Цивільного Кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1 закону "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). Згідно ст. 2 закону Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами , приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України.

Частина 2 ст. 3 вказаного Закону передбачає, що з моменту надходження майна і закріплення його за військовою частиною (установою) воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Спірне майно є закріпленим за військовою частиною, поставлене на облік у Євпаторійський КЕУ згідно індивідуальної картки обліку будинків.

Статтею 316 Цивільного кодексу України від 2003 р. визначено поняття права власності як права особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, а ст. 317 ЦК України визначає зміст права власності, відповідно до якого власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 326 ЦК України від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Закон України «Про власність» від 07.02.1991 р. статтею 31 передбачає 2 види державної власності: загальнодержавну і комунальну. Суб'єктом права загальнодержавної власності, згідно статті 32 вказаного Закону, є держава в особі Верховної Ради України, проте згідно статті 33 Закону, ст. 326 Цивільного кодексу України управління державним майном здійснюють відповідні державні органи. В якості таких органів закон „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 р. № 185 визначає Кабінет Міністрів України та уповноважені ним органами.

Суд має зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, тому він має перевагу над нормами закону „Про власність”.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідачем доказів щодо створення ним чи придбання або передачі спірного майна у встановленому порядку до комунальної власності не надавалося.

Отже, за викладених обставин позовні вимоги прокурора в інтересах позивачів підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача витрати по оплаті держмита та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

З обліком викладеного, керуючись ст. 49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності за Державою Україна в особі Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрофлотський проспект 6) на об’єкт нерухомості, розташований за адресою АР Крим, Сакський район, смт. Новофедорівка, вул. Марченка, 2, військове містечко№1, буд. № за ГП 267, загальною вартістю 55 700 грн.

3. Витребувати з незаконного володіння Новофедорівської селищної ради (Сакський район АРК, смт. Новофедорівка) об’єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення у Сакському районі, смт. Новофедорівка, вул. Марченка, 2, військове містечко № 1, буд. № за ГП 267, загальною вартістю 55700 грн.

4. Стягнути з Новофедорівської селищної ради (Сакський район АРК, смт. Новофедорівка) в доход державного бюджету України (код платежу 22090200, отримувач– держбюджет м. Сімферополя, р/рахунок 31118095600002 в Управлінні держказначейства в АРК м. Сімферополь, ЗКПО 22301854, МФО 824026) державне мито в сумі 557 грн.

5. Стягнути з Новофедорівської селищної ради (Сакський район АРК, смт. Новофедорівка) на користь ДП "Судовий інформаційний центр", (м. Київ, вул. Трутенко 2, т/с 2600 201 418 0001 у ВАТ "Банк Універсальний", (м. Львів), МФО 325 707, ЗКПО 300 453 70) 118,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної чинності .

З оригіналом згідно

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Луцяк М.І.