Постанова № 400744, 05.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.12.2006

Справа №2-7/17489-2006А

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, 51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Інститутська, 4

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Полівтор”, 96000, м. Красноперекопськ, вул. Таврічеська, 2-А

про стягнення 757,50 грн.

Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний Секретар судового засідання В. Є. Євген’єва

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Крашенко Д. А., гол. спец.-ю/к, дов. №4194/07-33 від 14.11.2006 р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть адміністративної справи:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Полівтор” про стягнення 757,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відкрите акціонерне товариство „Полівтор” має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська по відшкодуванню суми виплаченої пенсії громадянці Ткаченко Галині Миколаївні, якій заподіяно трудове каліцтво під час виконання нею трудових обов’язків на зазначеному підприємстві.

Відповідач у судове засідання двічі не з’явився, заперечення на позов на надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить підпис робітника відповідача в поштових повідомленнях.

Слухання справи відкладалось у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 460 Цивільного кодексу Української РСР організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов’язані за регресною вимогою органу державного соціального страхування чи Пенсійного фонду України відшкодувати суми допомоги або пенсій, що виплачені особам, яким заподіяно каліцтво або інші ушкодження здоров’я.

Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з акту №1 від 27.02.1992 р., внаслідок нещасного випадку, що трапився 22 лютого 1992 року на Відкритому акціонерному товаристві „Полівтор”, Ткаченко Г. М. було заподіяно трудове каліцтво. Згідно з випискою з акту освідування в ВТЕК Ткаченко Г. М. була визнана інвалідом ІІІ групи, внаслідок чого їй була призначена пенсія по інвалідності., яка, згідно з вищенаведеними нормами, підлягала стягненню в регресному порядку з роботодавця – ВАТ „Полівтор”.

Згідно з довідкою-підтвердженням Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська загальна сума заборгованості відповідача по регресним вимогам станом на 01.10.2006 р. складає 757,50 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, у той час як відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставинах позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Полівтор” (96000, м. Красноперекопськ, вул. Таврічеська, 2-А, р/р 26009030050901 в Красноперекопській філії АТ «Індекс-банк», МФО 324485, код ЗКПО 00426408) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Інститутська, 4, р/р 2560031132003 у Дніпродзержинському відділенні №3293 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 306083, код ЗКПО 24615321) заборгованість за регресними вимогами у розмірі 757,50 грн.

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою сторони, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз’яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.