Рішення № 400734, 04.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

РІШЕННЯ

Іменем України

04.12.2006

Справа №2-28/17445-2006

За позовом – Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго” в особі Джанкойської філії, м. Джанкой,

до відповідача – Колективного підприємства “Джанкойсервіс”, м. Джанкой,

про стягнення 5 280,56 грн.

Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Бондаренко О.С. - представник по довіреності від 10.10.2006 р.

Від відповідача – Логачова С.В. – директор, паспорт серії ЕЕ 211766, виданий Джанкойським МРВ ГУ МВС України в Криму 20.01.2000 р.

Суть спору:

Орендне підприємство “Кримтеплокомуненерго” в особі Джанкойської філії, м. Джанкой, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Колективного підприємства “Джанкойсервіс”, м. Джанкой, про стягнення заборгованості за одержану теплову енергію, з урахуванням індексу інфляції в сумі 4 934,76 грн., пені в розмірі 305,88 грн., 3 % річних в сумі 39,92 грн., а всього в розмірі 5 280,56 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, у засіданні суду надав лист, в якому повідомив суд про те, що з позовними вимогами повністю погоджується, та просив залучити до матеріалв справи акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

01.11.2002 року між Джанкойською філією Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго”, м. Джанкой, та Колективним підприємством “Джанкойсервіс”, м. Джанкой, був укладений договір на відпуск теплової енергії № 136.

Відповідно до Розділу 1 цього договору, теплопостачальна організація зобов’язувалась відпускати споживачу теплоенергію для отоплення приміщень, розташованих за адресою: м. Джанкой, вул. Леніна, 8 - 58,8 кв.м., вул. Інтернаціональна, 8 – 30 кв.м..

Згідно з п. 5.1. даного договору, підставою для оплати є рахунок теплопостачальної організації.

Пунктом 5.2. договору передбачалось, що розрахуновим періодом для визначення оплати послуг є календарний місяць, оплата за який вноситься до 10-го числа місяця наcтупного за розрахунковим.

Позивач свої обов’язання по договору виконував своєчасно та у повному обсязі.

Нарахування відповідачу вартості теплової енергії, яка поставлялась для отоплення 2 групи споживачів ( інші, крім населення) призводилась щомісяця, з урахуванням отоплюваної договірної площі, за тарифами, встановленими відповідно до Постанови Ради Міністрів АР Крим № 353 від 09.08.2005 р. “Про порядок застосування тарифів на теплову енергію, послуги теплопостачання”, а також з Постановою Ради Міністрів АР Крим № 277 від 22.08.2000 р.

Однак, відповідач у порушення вимог договору № 136 від 01.11.2002 р. розрахунки за отриману теплову енергію виконувала не у повному обсязі та не своєчасно.

За даними позивача, за період з 01.11.2005 р. по 01.10.2006 р. заборгованість відповідача перед позивачем за відпущену теплову енергію склала 4 871,36 грн., що підтверджено розрахунком суми заборгованості ( арк. спр. 9).

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.6. вищевказаного договору, у випадку несвоєчасного виконання зобов’язання за договором, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який сплачується пеня.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, за період з 01.04.2006 р. по 01.10.2006 р. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 305,88 грн., що підтверджено розрахунком пені ( арк. спр. 12).

Також, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу за прострочення виконання грошового зобов’язання позивачем нараховано 3 % річних від простроченої суми за період з 11.12.2005 р. по 02.10.2006 р. у сумі 39,92 грн., та індекс інфляції за період з листопада 2005 р. по вересень 2006 р. у розмірі 63,40 грн. ( розрахунки – арк. спр. 10-11).

Як було вказано вище, відповідач повністю погодився з позовними вимогами позивача, що підтверджено, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків від 30.09.2006 р., який підписаний обома сторонами.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5 280,56 грн., у тому числі основний борг в розмірі 4 871,36 грн., пеня в сумі 305,88 грн., 3 % річних в розмірі 39,92 та індекс інфляції в сумі 63,40 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, а визнаний ним.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 08.12.2006 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити.

2). Стягнути з Колективного підприємства “Джанкойсервіс” (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, 8, р/р 260053400 КРД АППБ “Аваль”, МФО 324021, ЗКПО 03061491) на користь Орендного підприємства “Кримтеплокомуненерго” в особі Джанкойської філії (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Родгоспна, 18 а, р/р 26000006647 у Кримській філії “Експресс- Банк” м. Сімферополь, МФО 384674, ЗКПО 32641489) 5 280,56 грн. заборгованості, у тому числі 4 871,36 грн. основного боргу, 305,88 грн. пені, 3 % річних в розмірі 39,92 грн. та індекс інфляції в сумі 63,40 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Альошина С.М.