Вирок № 40073352, 09.07.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/4490/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2014 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Марченко О.М.,

при секретарі Накеурі І.Р.

за участю прокурора Садловського І.Е.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованому та проживаючого: АДРЕСА_1.

у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 286 КК України, -

встановив:

18 січня 2013 року о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем, який належав ОСОБА_3 « Chrysler Cherokee» реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався по вул. Гв. Широнінців у м. Харкові зі сторони вул. Блюхера у напрямку вул. Ком. Уборевича та на перехресті з вул. Гер. Праці виконував маневр повороту ліворуч, зі швидкістю 10 км/ год. для подальшого руху по вул. Героїв Праці у напрямку вул. Ак. Павлова .

При виконання і вказаного маневру та виїзду на вул. Г. Праці, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12. 3 та 16.2 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 12.3- «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,

п.16.2 - на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїжджу частину, на яку він повертає, а також велосипедистом, які, рухаються прямо в попутному напрямку»,

та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка перетинала проїжджу частину з права наліво, по ходу руху автомобіля.

Внаслідок дорожньо - транспортної події ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи № 125-А/13 від 25.01.2013 заподіяні тілесні ушкодження, середнього ступеню тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я у вигляді закритого перелому лівого стегна у середній третині зі зсувом, перелому сідничної кістки зліва та забійної рани потилиці.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_2 виразилося в тому, що він керуючи технічно справним транспортним засобом та повертаючи ліворуч, при виникненні небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_8, яка перетинала проїжджу частину з права наліво по ходу руху автомобіля, яку він був спроможній об'єктивно виявити, не дав ій дорогу, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на вказаного пішохода ОСОБА_8, внаслідок чого останній заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я.

Допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та підтвердив обставини скоєного, щиро розкаявся у скоєному, дав свідчення, що дійсно порушив правила дорожнього руху України зі своєї сторони, які призвели до скоєння ДТП. Окрім цього в судових дебатах просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році», так як на його утриманні перебувають батьки, які досягли 70-річного віку і він є єдиним годувальником в сім'ї.

Також вказав, що правильно розуміє фактичні обставини по справі та просить обмежити судовий розгляд його допитом.

Захисник заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Суд переконавшись в тому, що всі учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, обмежує дослідження доказів допитом обвинуваченого щодо фактичних обставин по справі та дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого відповідно до положень ст. 349 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні проти застосувати до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році» не заперечував.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України:

є) осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вчинений злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, вчинений з необережності.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному суд визнає його щире каяття в скоєному, відшкодування шкоди потерпілій.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Вивченням особистості обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що останній раніше не судим, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. За місцем проживання характеризується задовільно. Має на утриманні двох батьків пенсіонерів.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку , що необхідним і достатнім для виправлення підсудного буде призначення покарання в межах санкції статті у вигляді обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Одночасно, суд вважає, що до ОСОБА_2 слід застосувати Закон України «Про амністію у 2014 р.» від 08.04.2014 року і на підставі цього Закону звільнити його від відбування призначеного судом покарання, оскільки, як встановлено матеріалами справи ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ст. 286 ч. 1 КК України до набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р., та на день набрання чинності Законом обвинувачений має обох батьків, які досягли 70-річного віку та у яких немає інших працездатних дітей, сестра яка є у підсудного є інвалідом дитинства та не є працездатною особою, скоєний ним злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, вчинений з необережності. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування до нього вимог ЗУ «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. Правові наслідки застосування акта амністії обвинуваченому зрозумілі, а будь-які перепони у його застосуванні щодо останнього судом не встановлені.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства в Харківській області до МТСБУ про відшкодування заподіяних збитків на лікування потерпілої ОСОБА_8 слід задовольнити в повному обсязі, стягнути з МТСБУ на користь держави в особі Головного управління Державного казначейства в Харківській області, оскільки збитки медичному закладу в сумі 7283 грн. 64 коп. були спричиненні внаслідок неправомірних дій підсудного ОСОБА_2, останній є учасником бойових дій, а відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП був звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а тому відшкодування збитків у сумі 7283 грн. 64 коп. від зазначеної ДТП покладається на МТСБУ.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню в сумі 586 грн. 80 коп. слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, ЗУ «Про амністію у 2014 році», суд ,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді 2/двох/ років/ обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014р. ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання у вигляді 2/двох/ років/ обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік - звільнити.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства в Харківській області до Моторно ( транспортне ) страхове бюро України про відшкодування заподіяних збитків на лікування потерпілої ОСОБА_8 - задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Моторно ( транспортне ) страхове бюро України на користь Головного управління Державного казначейства в Харківській області - 7283 грн. 64 коп. спричинених збитків.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової -автотехнічної експертизи № 143\13 від 12.03.2013 року в розмірі 586 гривень 80 копійок.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

СУДДЯ: О.М. Марченко