Рішення № 40072607, 05.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.07.14р. Справа № 904/3622/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ КРОХМАЛЕПАТОКОВИЙ КОМБІНАТ", смт. Дніпровське, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені за договором купівлі-продажу природного газу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Остапенко В.М., дов. №14-109 від 18.04.14р.

від відповідача: Дербічова І.А., дов. від 03.07.13р.

Хрієнко В.М., дов. від 19.07.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ КРОХМАЛЕПАТОКОВИЙ КОМБІНАТ" про стягнення пені у розмірі 71 296,25грн., 3% річних у розмірі 19 380,60грн. та інфляційних у розмірі 3 461,50грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №13/2340-БО-3 від 28.12.2012р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого газу.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що порушень щодо оплати за переданий газ немає, оскільки він здійснив оплату у встановлений строк відповідно до п.3.4. договору, згідно якого саме акти приймання-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Відповідач вважає, що, оскільки позивач невчасно підписав дані акти, у відповідача не було підстав здійснювати оплату за газ. Крім того, відповідач 31.07.2014р. у судовому засіданні, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просив суд зменшити розмір пені.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

31.07.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ КРОХМАЛЕПАТОКОВИЙ КОМБІНАТ" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/2340-БО-3, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, що використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець - приймати та оплачувати газ на умовах договору.

Відповідно до п.11.1. договору договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2013р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 330,0тис.куб.м.

За п.3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

Відповідно до п.5.2. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 19.07.2013р., ціна за 1000куб.м становить 3 459,00грн. без ПДВ, цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000куб.м природного газу - 3 823,78грн., крім того ПДВ 20% - 764,76грн., всього з ПДВ - 4 588,54грн. Загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п.5.5. договору).

За ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов договору протягом січня - грудня 2013р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 110 718,25грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за січень 2013р., за лютий 2013р., за березень 2013р., за квітень 2013р., за жовтень 2013р., за грудень 2013р., підписані сторонами (а.с.19-24).

Згідно п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач розрахувався за поставлений природний газ несвоєчасно, чим порушив умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. умов договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за січень 2013р. за період з 14.02.2013р. по 13.08.2013р. у розмірі 24 864,33грн., 3% річних за період з 14.02.2013р. по 08.11.2013р. у розмірі 7 546,59грн.

Згідно п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Оскільки відповідач оплатив заборгованість за січень 2013р. 08.11.2013р., нарахування 3% річних слід рахувати з 14.02.2013р. по 07.11.2013р.

Господарський суд, перерахувавши пеню та 3% річних, встановив, що пеня за січень 2013р. становить 24 864,33грн., 3% річних - 7 518,44грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за лютий 2013р. за період з 14.03.2013р. по 13.09.2013р. у розмірі 21 344,55грн., 3% річних за період з 14.03.2013р. по 08.11.2013р. у розмірі 5 838,94грн.

Оскільки відповідач оплатив заборгованість за лютий 2013р. 08.11.2013р., нарахування 3% річних слід рахувати з 14.03.2013р. по 07.11.2013р.

Господарський суд, перерахувавши пеню та 3% річних, встановив, що пеня за лютий 2013р. становить 21 344,55грн., 3% річних - 5 814,61грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за березень 2013р. за період з 14.04.2013р. по 13.10.2013р. у розмірі 17 464,36грн., 3% річних за період з 14.04.2013р. по 08.11.2013р. у розмірі 4 282,42грн.

Оскільки відповідач оплатив заборгованість за березень 2013р. 08.11.2013р., нарахування 3% річних слід рахувати з 14.04.2013р. по 07.11.2013р.

Господарський суд, перерахувавши пеню та 3% річних, встановив, що пеня за березень 2013р. становить 17 464,36грн., 3% річних - 4 261,93грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за квітень 2013р. за період з 14.05.2013р. по 12.11.2013р. у розмірі 4 192,52грн., 3% річних за період з 14.05.2013р. по 12.11.2013р.

Оскільки відповідач частину заборгованості за квітень 2013р. у розмірі 50 311,69грн. сплатив 08.11.2013р., нарахування на 62 332,08грн. слід роботи з 14.05.2013р. по 07.11.2013р., а з 08.11.2013р. по 11.11.2013р. (сплачено 12.11.2013р.) на суму 12 020,39грн.

Господарський суд, перерахувавши пеню та 3% річних за квітень 2013р., встановив, що пеня становить 4 170,31грн., 3% річних - 915,88грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за грудень 2013р. за період з 14.01.2014р. по 07.04.2014р. у розмірі 3 430,49грн., 3% річних за період з 14.01.2014р. по 07.04.2014р. у розмірі 791,65грн.

Оскільки відповідач залишок заборгованості за грудень 2013р. у розмірі 114 663,82грн. сплатив 07.04.2014р., нарахування на 114 663,82грн. слід роботи з 14.01.2014р. по 06.04.2014р.

Господарський суд, перерахувавши пеню та 3% річних за грудень 2013р., встановив, що пеня становить 3 389,65грн., 3% річних - 782,23грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума інфляційних за зобов"язаннями грудня 2013р. становить 3 461,50грн. та підлягає до стягнення.

31.07.2014р. відповідач у судовому засіданні, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просив суд зменшити розмір пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи тяжкий фінансово-економічний стан відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати за перше півріччя 2014р. (а.с.96-97), а також те, що сплата штрафних санкцій у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та стягнути 35 616,60грн.

Посилання відповідача на затримку в оформленні актів приймання-передачі газу не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки п. 6.1 договору не пов'язує обов'язок оплатити отриманий газ з їх підписанням. Наявність актів є обов'язковим лише для проведення остаточного розрахунку, який включає можливі розбіжності та корегування.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача пені у розмірі 35 616,60грн., 3% річних у розмірі 19 293,09грн., інфляційних у розмірі 3 461,50грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ КРОХМАЛЕПАТОКОВИЙ КОМБІНАТ" (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Островського, 11, ЄДРПОУ 00383372) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 35 616,60грн. (тридцять п"ять тисяч шістсот шістнадцять грн. 60коп.), 3% річних у розмірі 19 293,09грн. (дев"ятнадцять тисяч двісті дев"яносто три грн. 09коп.), інфляційні у розмірі 3 461,50грн. (три тисячі чотириста шістдесят одна грн. 50коп.) та 1 879,76грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят дев"ять грн. 76коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.08.2014р.

Суддя В.І. Петрова