Постанова № 40072166, 01.08.2014, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1361/14-а

Провадження № 2-а/444/73/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2014 року Жовківський районний суд Львіської області в складі :

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

при секретарі Петришин М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовкві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ у Волинській області про скасування постанови серії ПС1 № 024214 від 31.05.2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління ДАІ у Волинській області про скасування постанови серії ПС1 № 024214 від 31.05.2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до цієї постанови його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що позивач 27.04.2014 року о 17:02 год в с. Журавники, Горохівського району, Волинської області керував автомобілем Опель Астра, номерний знак НОМЕР_1 та перетнув суцільну лінію розмітки при обгоні, чим порушив п. 8.1, д.р. 1.1 Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 300, 00 грн.

Дану постанову вважає незаконною, а стягнення вважає таким, що накладено на нього безпідставно та необгрунтовано. Свої вимоги мотивує тим, що як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 ( вузька суцільна лінія п. 34.1.1) для для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Вважає, що виконуючи обгін на ділянці руху, що зазначений у постанові в справі про адміністративне правопорушення, було дотримано усіх вимог Правил дорожнього руху України, в тому числі щодо дотримання безпеки руху зустрічного попутного транспортних засобів, а також допустимості здійснення обгону поодинокого транспортного засобу, який рухався із швидкістю менше 30 км/год, з виїздом на суцільну лінію дорожньої розмітки.

Таким чином, вважає, що складаючи протокол про адміністративне правопорушення, інспектор ВДАІ з обслуговування м. Горохів та Горохівського району ДАІ ГУМВС України у Волинській області Степанюк О.І. допустив неправильне застосування норм Правил дорожнього руху України та вніс завідомо недостовірні відомості в офіційний документ - протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого незаконно винесено оскаржувану постанову серії ПС1 №024214 від 31.05.2014 року.

Стосовно строку звернення з адміністративним позовом про скасування постанови серії ПС1 №024214 від 31 травня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення до адміністративного суду, повідомляє наступне.

Постанову серії ПС1 №024214 від 31.05.2014 року по справі про адміністративне правопорушення було надіслано на адресу позивача лише 02.06.2014 року.

Таким чином, лише 06.06.2014 року отримавши лист позивач дізнався, що 31.05.2014 року інспектором ВДАІ з обслуговування м. Горохів та Горохівського району ДАІ ГУМВС України у Волинській області Степанюком Олександром Івановичем було винесено постанову серії ПС1 №024214 у справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300, 00 грн.

Відтак, позивач вважає, причини пропуску строку звернення з адміністративним позовом про скасування постанови серії ПС1 №024214 від 31 травня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення до адміністративного суду є поважними, оскільки він не знав про винесення інспектором ВДАІ з обслуговування м. Горохів та Горохівського району ДАІ ГУМВС України у Волинській області Степанюком О.І. постанови серії ПС1 №024214 від 31.05.2014 року у справі про адміністративне правопорушення.

Тому просить суд поновити строк для оскарження постанови серії ПС1 №024214 від 31.05.2014 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, скасувати постанову серії ПС1 №024214 від 31.05.2014 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн., а провадження по адміністративній справі закрити.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав на адрес суду клопотання, у якому просить справу слухати без нього, позовні вимоги підтримує повністю та просить задоволити.

Представник Управління ДАІ при ГУМВСУ у Волинській області в судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду заперечення стосовно заявленого позову. В даному запереченні повідомив, що позивач не визнає порушення вимог п.8.1, дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху,а саме те, що він перетнув суцільну лінію розмітки при здійсненні обгону, мотивуючи це тим, що здійснював обгін транспортного засобу, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год. Вказані підстави відповідач вважає повністю надуманими і направленими на одну мету- будь-якою ціною уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідач вважає, що позивач знав про притягнення його до адміністративної відповільності, адже в позовній заяві не заперечує сам факт зупинки транспортного засобу, крім того повідомляє, що позивачу було повідомлено причину зупинки, а відтак позивач знав про застосування адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КпАП України. Просить справу слухати у їх відсутності, у задоволенні заявленого позову відмовити.

Дослідивши письмові пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, а також фотодокументи, суд встановив наступні обставини та вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення позивач 27.04.2014 року о 17:02 год в с. Журавники, Горохівського району, Волинської області керував автомобілем Опель Астра, номерний знак НОМЕР_1 та перетнув суцільну лінію розмітки при обгоні. За дане правопорушення на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 300, 00 грн.

Інших матеріалів, зокрема матеріалів адміністративної справи, відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності,має бути доведена належними доказами, а не грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Позивач подав до суду фотографії, з яких чітко видно, що лінія розмітки дороги є дійсно вузькою суцільною лінією. Крім того позивач повідомив, що виконаючи обгін на ділянці руху, зазначеній у постанові по справі про адміністративне правопорушення, ним було дотримано усіх вимог ПДР, в тому числі щодо дотримання безпеки руху зустрічного попутнього транспортного засобів, а також допустимості здійснення обгону поодинокого транспортного транспортного засобу, який рухався зі швидкістю менше 30 км/год з виїздом на суцільну лінію дорожньої розмітки. Такий маневр відповідача відповідає вимогам п.34.1.1 Правил дорожнього руху. Даний факт не спростувався відповідачем.

Строк звернення з адміністративним позовом про скасування постанови серії ПС1 №024214 від 31 травня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення до адміністративного суду суд вважає за необхідне поновити, адже постанову серії ПС1 №024214 від 31.05.2014 року по справі про адміністративне правопорушення було надіслано на адресу позивача лише 02.06.2014 року, що підтверджується відміткою на конверті. Позивач повідомив, що лише 06.06.2014 року отримав лист, з якого дізнався, що 31.05.2014 року інспектором ВДАІ з обслуговування м. Горохів та Горохівського району ДАІ ГУМВС України у Волинській області Степанюком Олександром Івановичем було винесено постанову серії ПС1 №024214 у справі про адміністративне правопорушення, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300, 00 грн. Даний факт не спростувався жодними доказами відповідачем.

Відтак, суд вважає, причини пропуску строку звернення з адміністративним позовом про скасування постанови серії ПС1 №024214 від 31 травня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення до адміністративного суду є поважними.

Відповідно до вимог ст. 71 ч.2 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А також у відповідача є обов'язок надати суду необхідні докази по даній справі, які необхідні для всебічного, повного, об'активного ухвалення рішення по справі.

Відповідно до вимог ст. 71 ч.4 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справа вирішується на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 251 Кпро АП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскільки, будь-які докази, передбачені ст. 251 КпАП України при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, крім самого протоколу про адміністративне правопорушення відсутні, то складення проколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним. Внаслідок вищевикладеного, суд вважає, що є неправомірним винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Письмові пояснення, а також фотодокументи, надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в даному конкретному випадку також є доказом по справі. Однак, докази надані відповідачем та позивачем є суперечливими між собою і тому суд вважає, що дана постанова винесена неправомірно і підлягає скасуванню. При таких обставинах суд вважає, що є відсутня вина позивача у вчиненні даного порушення, оскільки крім постанови та протоколу про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази вчинення позивачем правопорушення. Відповідач не подав достатньо належним доказів, щоб довести вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення,а саме на відповідачу лежить обов'язок доказування відповідно до ст. 71 ч.2 КпАП України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 7, 71, 251, КпАП України, ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк для оскарження постанови серії ПС1 №024214 від 31.05.2014 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Скасувати постанову серії ПС1 №024214 від 31.05.2014 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, в розмірі 300, 00 грн, а провадження по адміністративній справі закрити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Р. Й. Зеліско