Вирок № 40070568, 07.08.2014, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/783/14-к

1-кп/241/75/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2014 року смт.Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області

у складі :

головуючого судді Топузової Н.М.

суддів : Скудіна В.Є.

Трегубенка С.В.

за участю прокурора Авдана М.В.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

секретаря судового засідання Орчелота І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду смт.Мангуш кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні внесенному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050710000196 від 19 травня 2014 року ,стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у Донецькій області, Володарський район,смт.Володарське,громадянина України,з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою : АДРЕСА_1,зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2, раніше не засудженого,-

у вчинені кримінального правопорушення,передбаченого ст. 15 ч.2,ст. 115 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

19 травня 2014 року , близько 17 години 00 хвилин ,ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля сільського клубу по вул. Леніна в с. Приазовське Першотравневого району Донецької області, скоїв замах на вбивство ОСОБА_2, а саме ,маючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2, умисно наніс один удар ножем в область грудної клітини зліва, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: одного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, з пошкодженням лівої легені, що ускладнилося геморагічним шоком та гемапневматорексом зліва, які ,згідно висновку експерта № 203 від 11.07.2014 року, по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Смерть ОСОБА_2 не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 було своєчасно надано медичну допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_3свою провину у висунутому обвинуваченні за ст.ст. 15 ч.2,115 ч.1 КК України визнав частково,та пояснив суду,що : з ОСОБА_2 знайомий біля двох років,відносини нормальні. 19.05.2014 року весь день він вживав алкогольні напої- горілку,пиво .В основному вживав спиртні напої разом з ОСОБА_5 . Біля 16 години , вони разом з ОСОБА_5 ,біля сільського клубу у с.Приазовське вживали алкогольні напої та до них підійшов ОСОБА_2,який забажав випити їхнє пиво.На що він сказав ОСОБА_2,що він їм заважає,та щоб залишив їх з ОСОБА_5. У відповідь на це зауваження, ОСОБА_2 кулаком руки наніс йому удар в обличчя, від чого він впав. Тоді ОСОБА_2 вдарив ногами його десь 2 рази,коли він лежав на землі. Після цього він піднявся та пішов додому. У нього була роз січена губа. Вдома він полив город,а потім вирішив піти до клубу,щоб з*ясувати у ОСОБА_2 за що він його вдарив. Біля клубу зустрів ОСОБА_6 , когось ще,та спитав де ОСОБА_2 Вони вказали де ОСОБА_2 Він підійшов до кущів , які розташовані за клубом ,там був ОСОБА_5 ,який на його прохання,покликав

ОСОБА_2 та пішов. Підійшов ОСОБА_2 ,у якого він став питати за що він його вдарив.ОСОБА_2 знов ногами вдарив його два рази у живіт.Він відійшов у бік,але ОСОБА_2 став підходити знов до нього.Він завжди носить з собою в кишені шортів кухонний ніж,який йому завжди потрібен на рибалці або для іншого. Цей ніж він поклав ще вранці,коли йшов на рибалку.Ніж невеликий,з пластмасовою ручкою ,коричнево-жовтого кольору. Він достав цього ножа ,лезо направив в бік ОСОБА_2 та попередив його,що якщо він не зупиниться,то він буде захищатися. ОСОБА_2 став підходити та знов вдарив ногою у ліве бедро.Коли він вдруге замахнувся,він увернувся та ножем махнув у бік ОСОБА_2 та побачив ,що в нього зліва сорочка у крові.Ніж залишився у нього в руці та коли він відійшов,то викинув його та пішов додому. До ОСОБА_2 хтось підійшов.Вдома він переодягнувся та через 10 хвил.приїхали працівники міліції .Він показав де знаходиться ніж.Ніж був знайдений там де він його викинув та вилучений .У міліції йому повідомили,що ОСОБА_2 живий, проходить операція. Він не може пояснити навіщо він вдарив ножем ОСОБА_2 , а не застосував для цього руки чи ноги. Також він не може пояснити,чому , після того,як ОСОБА_2 його вдарив,він не пішов звідти ,а вдарив його ножем. Він вважає,що він захищався від ОСОБА_2

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини ,суд вважає,що його вина у скоєні кримінального правопорушення,передбаченого ст. 15 ч.2,115 ч.1 КК України повністю доведена дослідженими судом доказами .

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив,що 19.05.2014 року, біля 13 год, у с.Приазовське ,він у барі зустрів ОСОБА_7 та ще когось,де у трьох вжили 2 пляшки горілки та розійшлися. Потім біля 15 годин він повернувся туди,де зустрів ОСОБА_3 з компанією.Він підійшов до них, поспілкувалися та пішов у другу компанію,де знаходилися ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ,які сиділи за клубом, грали в карти. Потім він підійшов до ОСОБА_3 та між ними виникла сварка,в процесі якої він вже не пам*ятає ,хто з них перший і кого вдарив. Пам*ятає, що він вдарив ногою два рази в область голови ,від чого ОСОБА_3 впав на землю.Після цього , він повернувся у свою компанію,продовжив грати у карти.Вони знаходилися на майданчику в кущах , за клубом. Десь через 40 хвилин, біля 17 годин, він почув,як його кличе ОСОБА_3 Він вийшов до нього по стежці, відійшли у бік.ОСОБА_3 показав на обличчя та сказав, навіщо це потрібно. Він вже і забув про те,що вдарив ОСОБА_3 Коли ОСОБА_3 до нього підійшов,то в руках у нього нічого не було. Він почув різку біль в грудній клітині зліва. Удар ОСОБА_3 був дуже швидкий та різкий.Він, нагнувши голову ,побачив,що з нього фонтаном тече кров. Дірка була в області серця. Він пальцем закрив дірку та пішов у центр,а ОСОБА_3 пішов у бік току.Коли він був вже біля бару,до нього підбіг ОСОБА_5 ,в цей момент він впав. ОСОБА_5 його підхопив, після чого він вже втратив свідомість. У нього була наскрізь пробита легеня .

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 пояснила суду,що ОСОБА_3 її син,мешкають вони разом. 19 .05.2014 року,вона повернулася додому біля 17 годин.Десь через 10 хвил. прийшов син ОСОБА_3 та сказав,що він підрізав ОСОБА_2

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив суду,що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 друзі.19.05.2014 року з 11 до 14 год,він разом з ОСОБА_2 вживали спиртні напої,потім пішли в кущі за клубом у с.Приазовське та грали в карти,знов вживали спиртні напої. Він тільки бачив,що біля 15 год.,між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була сварка,він їх розігнав та пішов у бар -більш нічого не бачив. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були добряче п*яні.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив суду,що 19.05.2014 року у с.Приазовське в обід, він зустрів ОСОБА_3,з яким взяли пляшку горілки та пішли до ставку купатися. Після ставка,прийшли в центр до клубу ,де на галявині були ОСОБА_7,ОСОБА_6 та ще хтось. Вони сиділи пили пиво. Підійшов ОСОБА_2 ,присів.Його відкликав за кущі ОСОБА_3,це десь за 30 м. від них.Він не бачив що вони робили. Були чути крики.Він вийшов,щоб подивитися,що трапилося. Назустріч йшов ОСОБА_3,який махнув рукою та пішов у бік току,а ОСОБА_2 пішов в іншій бік, він шатався. Він пішов за ОСОБА_2 Побачив,що ОСОБА_2 увесь у крові та впав на алеї.Він підхопив його та побачив,що в області серця -дірка, йде кров. Сусідка ОСОБА_10 принесла ганчірку,якою заткнули дірку та викликали швидку допомогу і відправили його у лікарню.

Окрім пояснень потерпілого ,свідків,вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується також:

-протоколом огляду місця події від 19 травня.2014 року з фототаблицею, в процессі якого була оглянута ділянка місцевості за клубом у с.Приазовське ,де було скоєно злочин,в процесі якого було виявлено та вилучено : змиви крові, , трава зі слідами червоно-бурого кольляру,ганчірка з слідами червоно-бурого кольору/а.с. 40-50/,

-протоколом огляду місця події від 19 травня 2014 року з фототаблицею з участю ОСОБА_3, в процесі якого була оглянута територія току в с.Приазовське,де було виявлено та вилучено ніж,яким ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_2 /а.с. 51-58/,

-протоколом огляду місця події від 20 травня 2014 року з фототаблицею ,за участю ОСОБА_8,в процессі якого був виявлений та вилучений одяг,в якому був ОСОБА_3 у момент злочину/а.с. 59-62/,

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп*яніння, де зазначено,що 19 травня 2014 року ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп*яніння/а.с. 63/,

-заявою потерпілого ОСОБА_2./а.с. 68/,

-протоколом проведення слідчого експерименту від 20 травня 2014 року з фототаблицею, за участю ОСОБА_3та його захисника , в процесі якого він розповів та показав яким чином було вчинено злочин/а.с. 78-94/,

-протоколом огляду речей та документів та постановою про залучення до матеріалів справи речових доказів/а.с.95-98/;

-висновком дактілоскопичної експертизи №125/а.с. 99-105/,

-довідкою з лікарні про вартість витрат на лікування ОСОБА_2./а.с. 106/,

-висновком судово-медичної експертизи №203,згідно до якого : у гр. ОСОБА_2 при зверненні за медичною допомогою та при знаходженні на стаціонарному лікуванні було виявлено- одне проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва, з пошкодженням лівої легені, що ускладнилося геморагічним шоком та гемопневмотораксом зліва, які утворилися від дії колюче-ріжучого предмету, яким могло бути лезо клинка ножа, наданого на експертизу, незадовго до його надходження до лікувального закладу, що могло мати місце в термін та при обставинах, викладених в постанові та по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Враховуючи локалізацію та характер вищезазначених ушкоджень, вважає, що потерпілий міг знаходитися, як у вертикальному, так і в горизонтальному або близькому до нього положенні і при цьому був звернений лівою передньо-бічною поверхнею грудної клітини до травмуючого предмету. Згідно медичним документам, а саме протоколу операції, при ревізії ранового каналу встановлено, що - рановий канал проходить зверху вниз, починається в 3-му міжребер'ї на 1-2 см. медіальніше від середньо-ключичної лінії та проникає в плевральну порожнину./а.с.107-108/,

-висновком акта судово-психіатричної експертизи №472,згідно до якого, у період інкримінованого правопорушення ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждав. За психічним станом міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_3 у період інкримінованого правопорушення в стані тимчасовому розладу психічної діяльності в тому числі в стані патологічного сп»яніння, чи в стані гострого алкогольного психозу не знаходився. За психічним станом міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. ОСОБА_3 як такий, що не страждає психічним захворюванням застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.ОСОБА_3 хронічним алкоголізмом, наркоманією не страждає, лікування від них не потребує. /а.с. 109-114/,

-висновком судово-медичної експертизи №522,згідно до якого на момент огляду

ОСОБА_3,яких -небудь тілесних ушкоджень не надано та не виявлено.Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень встановити не є можливим.

Також у судовому засіданні були досліджені: вимога, характеристика,довідки з лікарень/а.с. 118-122/, пенсійне посвідчення ОСОБА_8

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом;сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню;процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом;недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_3,що він не може пояснити з якою метою він вдарив ножем ОСОБА_2,але він вважає,що він оборонявся від ОСОБА_2, із наступних підстав:

Відповідно до ст. 36 КК України, необхідна оборона-це правомірний захист право охоронюваних інтересів особи,суспільства або держави від суспільно-небезпечного посягання шляхом заподіяння тому,хто посягає ,необхідної і достатньої в даній обстановці шкоди,що відповідає небезпеці посягання й обстановці захисту.

Право на необхідну оборону виникає не за будь-якого суспільно небезпечного посягання,а лише за такого, яке ,відповідно до ч.1 ст.36 КК України, викликає у того,хто захищається,невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому,хто посягає,для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. Така необхідність виникає там і тоді,де і коли зволікання з боку того,хто обороняється,в заподіянні шкоди посягаючому,загрожує негайно і невідворотною шкодою для право охоронюваних інтересів.Отже,надаючі громадянам право на необхідну оборону,закон має на увазі лише такі випадки захисту,за яких громадянин змушений негайно заподіяти шкоду посягаючому,з тим,щоб відвернути або припинити його посягання,тобто ефективно здійснити захист.

Якщо суспільно небезпечне посягання не створює невідкладної необхідності в заподіянні шкоди посягаючому,а саме,коли ефективний захист правоохоронюваних інтересів можливий іншими законними способами,то у особи права на необхідну оборону не виникає.

Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, повинно враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.

Обов'язковою умовою кваліфікації заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження за ст. 124 КК України ,є перебування винного при вчиненні цього діяння у стані необхідної оборони, уявної оборони або в умовах необхідності затримання злочинця.

Дії особи, яка захищається, визнаються правомірними лише у разі, якщо вони були вчинені протягом усього часу здійснення посягання. Інакше кажучи, захист визнається виправданим лише протягом часу існування стану необхідної оборони, що визначається тривалістю суспільно небезпечного посягання, що потребує свого негайного відвернення чи припинення. Тому заподіяння шкоди до виникнення такого стану визнається так званою «передчасною» обороною, відповідальність за яку настає на загальних підставах.

Таким чином, дії потерпілого ОСОБА_2 не створювали невідкладної необхідності в захисту від його посягання,так як ОСОБА_3,через значний час після їх сварки та після того, як

ОСОБА_2 вдарив його ногою, знаходячись вже у себе вдома ,вирішив знайти ОСОБА_2,щоб з*ясувати з ним скоєне, при цьому в нього вже був ніж у кишені одягу. В діях ОСОБА_2 не мало місце тривалість суспільно небезпечного посягання,що потребує свого негайного відвернення чи припинення.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_2 доведена доказами, які були дослідженні у судовому засіданні і фактично ці докази не ставляться під сумнів і засудженим. Кваліфікація дій ОСОБА_3 . є вірною, а твердження обвинуваченого про те, що він не може пояснити свого наміру стосовно потерпілого,коли достав ніж та замахнувся в бік потерпілого, але він вважав,що він захищається від потерпілого, на думку суду є безпідставними,оскільки удар ножем ним був нанесений у життєво важливий орган і смерть потерпілого не наступила лише випадково і з підстав, які не залежали від волі ОСОБА_3 , завдяки тому, що йому була надана своєчасна медична допомога. Про умисел обвинуваченого на позбавлення потерпілого життя, свідчить характеристика знаряддя злочину - ніж, та місце нанесення удару ножем - життєво важливий орган.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів, що узгоджуються між собою, дають суду підстави кваліфікувати дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.15,ч.1 ст.115 КК України,як замах на вбивство,тобто вчинення з прямим умислом діяння,безпосередньо спрямованого на вчинення вбивства,тобто умисного противоправного заподіяння смерті іншій людині, який не було доведено до кінця з причин,що не залежали від його волі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину,якій відноситься до категорії особо тяжких злочинів , особу винного, який не працює, не одружений,за місцем мешкання характеризується негативно, раніше не засуджений, а також обставини,що пом*якшують покарання, до яких відноситься визнання провини частково, активне сприяння розкриттю злочину, а також обставини,які обтяжують покарання-злочин скоєно у стані алкогольного сп*яніння.

Суд не враховує,як обставини,які пом*якшують покарання, а саме пенсійний вік матері обвинуваченого,так як у судовому засіданні встановлено,що обвинувачений ОСОБА_3 мешкає разом з матір*ю,не працює,та існує за рахунок випадкових заробітків та на пенсію матері, ці обставини зазначені в характеристиці з місця його проживання.

Аналізуючи викладене,суд приходить до переконання про те,що виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових злочинів буде досягнуто при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі у межах ст.ст.15 ч.2,115 ч.1 КК України.

Речові докази: ганчірку зі слідами рідини червоно-бурого кольору, ватний диск зі змивом рідини червоно-бурого кольору з землі, трава зі слідами рідини червоно-бурого кольору, ніж, упакований у папір та поміщений в поліетиленовий пакет, ватні диски зі змивами з правої і лівої рук ОСОБА_3, одяг ОСОБА_3: майку та джинсові шорти, одяг ОСОБА_2: чоловічі сорочку, шорти, труси, зразки крові підозрюваного ОСОБА_3, зразки крові потерпілого ОСОБА_2,які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області-знищити.

Цивільний позов, заявлений прокурором, в інтересах держави,про стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування ОСОБА_2.у сумі 10156 гривень 08 копійок-задовольнити.

Витрати, пов*язані з проведенням експертного дослідження, на підставі ст. 118 КПК України,включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого,згідно з вимогами ч.2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368,370,371,373-374КПК України,суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ст.15 ч.2,ст.115 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 /семи/ років позбавлення волі.

Термін відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання - з 19 травня 2014 року .

До вступу вироку в законну силу,ОСОБА_3 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Речові докази: ганчірку зі слідами рідини червоно-бурого кольору, ватний диск зі змивом рідини червоно-бурого кольору з землі, трава зі слідами рідини червоно-бурого кольору, ніж, упакований у папір та поміщений в поліетиленовий пакет, ватні диски зі змивами з правої і лівої рук ОСОБА_3, одяг ОСОБА_3: майку та джинсові шорти, одяг ОСОБА_2: чоловічі сорочку, шорти, труси, зразки крові підозрюваного ОСОБА_3, зразки крові потерпілого ОСОБА_2,які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Першотравневого РВ ГУМВС України в Донецькій області-знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 в інтересах держави в особі комунального закладу Маріупольської міської лікарні №2 /р/р 31412544700052 в УДК в Донецькій області ОКПО 37989721 МФО 834016/ кошти,витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 10156 /десять тисяч сто п*ятьдесят шість/ гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави за проведення дактілоскопичної експертизи 245 /двісті сорок п*ять/ гривень 70 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга,відповідно до ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Першотравневий районний суд Донецької області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення,а засудженому в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Головуючий суддя: Н.М.Топузова.

Судді: В.Є.Скудін

С.В. Трегубенко