Рішення № 40070461, 30.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3834/14 30.07.14 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» про стягнення 6 159 648,38 грн., за участю представників позивача - Литвина Б.О., довіреність №15 від 03.09.2013 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року до господарського суду м. Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 6 012 435,27 грн. основного боргу, 68 690,01 грн. 3% річних, 78 523,10 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки №139 від 20.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.04.2014 року.

26.05.2014 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в позові.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 26.05.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. у відпустці, справу №910/3834/14 передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу №910/3834/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 25.06.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду м. Києва від 16.06.2014 року, у зв'язку з виходом судді Чебикіної С.О. з відпустки, справу №910/3834/14 передано для розгляду судді Чебикіній С.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року суддя Чебикіна С.О. прийняла справу №910/3834/14 до свого провадження.

25.06.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 14.07.2014 року.

11.07.2014 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про призначення по справі судово-будівельної експертизи, для встановлення виконання відповідачем робіт які були здійсненні за договором №3 від 25.01.2012 року, на 1 818 168,29 грн.

14.07.2014 року позивач у судовому засіданні заперечував проти клопотання позивача щодо призначення у справі судової експертизи, зазначив, що в переліку питань до експерта відсутні питання, які входять до предмета доказування, дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування по справі у суду відсутня, отже підстав для призначення судово-будівельної експертизи по справі у суду не має.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Оскільки в клопотанні позивача відсутні питання, які входять до предмета доказування та висновок експерта можуть замінити інші засоби доказування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.

В задоволенні клопотання про призначення судово-будівельної експертизи судом відмовлено.

14.07.2014 року в судовому засіданні оголошено перерву на 30.07.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.2014 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Уманьавтодор» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (покупець) було укладено договір поставки №139, за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю паливо-мастильні та інші дорожньо-будівельні матеріали в асортименті (товар), а покупець прийняти і оплатити його по ціні та на умовах, згідно даного договору (п. 1.1 договору).

Розрахунок за товар проводиться шляхом взаємозаліку між сторонами (п.4.2. договору).

Видатковими накладними №34 від 28.05.2013 року на суму 3 150,10 грн., №35 від 28.05.2013 року на суму 14 342,15 грн., №381 від 26.12.2012 року на суму 5 994 942,02 грн., які містяться в матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 6 012 435,27 грн.

28.08.2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій міститься вимога провести взаємозалік або перерахувати на рахунок позивача кошти на суму 6 012 435,27 грн. Дану претензію відповідач отримав 02.09.2013 року.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 6 012 435,27 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості або проведення взаємозаліку між сторонами відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 6 012 435,27 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, позов в частині стягнення 3 % річних на суму 68 690,01 грн. та інфляційних втрат на суму 78 523,10 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Судом була надана належна оцінка відзиву на позовну заяву.

Проте, викладені у вищезазначеному документі доводи судом не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю у справі доказів на їх підтвердження.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельна компанія МСУ» (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22; код 03449901) на користь Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» (20400, Черкаська обл., Тальнівський район, м. Тальне, вул. Кар'єрна, 1; код 14196857) 6 012 435 (шість мільйонів дванадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 27 коп. боргу, 68 690 (шістдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто) грн. 01 коп. 3% річних, 78 523 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 10 коп. інфляційних втрат та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.08.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна