Ухвала суду № 40070183, 06.08.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"06" серпня 2014 р. Справа № 806/6853/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" квітня 2014 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства"Вібросепаратор" "ВС-Партнер" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , - ,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" звернулось до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000060222 від 30.07.2014р., №000059222 від 30.07.2013р., №000058222 від 30.07.2013р., №000057222 від 30.07.2013р., №000116222 від 18.09.2013р., №000117222 від 18.09.2013р., №000118222 від 18.09.2013р.

Позов обгрунтовано тим, що під час проведення відповідачем перевірки, податковому органу було надано усі первинні документи, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, проведених з контрагентами. Укладені з останніми договори, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), картки руху ТМЦ, калькуляції, матеріальні звіти, службові розпорядження на виготовлення продукції, акти здачі готової продукції, видаткові накладні, податкові накладні, звітність до податкових органів складені у відповідності до вимог чинного законодавства, ніким не скасовані, не оскаржені та підтверджують подальше використання придбаних товаро-матеріальних цінностей. Існування будь-яких інших первинних документів, які б містили будь-які дані стосовно наданих послуг, нормами чинного законодавства не бередбачено.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.04.2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області: №000060222 від 30.07.2013 року, №000057222 від 30.07.2013 року, №000116222 від 18.09.2013 року, №000117222 від 18.09.2013 року, №000118222 від 18.09.2013 року.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

Посилається, зокрема на те, що при дослідженні взаємовідносин Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" з ТOB «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ», TOB «Запоріжметалхолдинг» та ПП ТК «СІТ», позивачем надано для перевірки видаткові накладні, податкові накладні, в яких не зазначено посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій і складання первинного документа. Крім того, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування товаро-матеріальних цінностей, а також акти виконаних ремонтно-будівельних робіт, які зобов"язувалось провести ТОВ "Бімаш-ТКТ" згідно договору №0014 від 07.08.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07.06.2013 року по 01.07.2013 року Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів проведено документальну виїзну перевірку Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 08.07.2013 р. №254/22-2/25309141/0110 (а.с. 27-92, том І), на підставі якого видано податкові повідомлення-рішення:

- №000060222 від 30.07.2013 року про зменшення ДП «ВС-Партнер» залишку від'ємного значення ПДВ по р. 24 Декларації з податку на додану вартість у розмірі 162631,00 грн. (а.с. 93 том І);

- №000059222 від 30.07.2013 року про зменшення ДП «ВС-Партнер» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 78540,00 грн. (а.с. 94 том І);

- № 000058222 від 30.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28522,00 грн., за основним платежем та 7131,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 95);

- № 000057222 від 30.07.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 562951,00 грн., за основним платежем та 127834,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 96).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішенням, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

20.09.2013 року ГУ Міндоходів у Житомирській області винесено рішення про результати розгляду первинної скарги позивача (а.с.11-19 том ІІІ), відповідно до якого:

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 000058222 в частині податку на додану вартість в сумі основного платежу 7070,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції 1768,00 грн., а в іншій частині 21452,00 грн. податку на додану вартість та 5363,00 грн., штрафної (фінансової) санкції залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 00005922 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі на 3723,00 грн., а в іншій частині зменшеного від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 74817,00 грн. залишено без змін;

- додатково зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість в сумі 8290 грн.

Замість податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №000058222, відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №000118222, за яким сума грошового зобов'язання за основним платежем становить 21452,00 грн., та за штрафними санкціями 5363,00 грн. (а.с. 99 том І).

Замість податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №000059222, відповідачем було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №000116222, за яким сума грошового зобов'язання за основним платежем становить 74814,00 грн. (а.с. 97 том І).

Відповідно до додатково зменшеного від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 8290 грн., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №000117222 (а.с. 98 том І).

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №000057222 та №000116222 від 18.09.2013 року необхідно вказати наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону України, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Проведеною податковим органом перевіркою встановлено порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), п. 138.2 статті 138, п.п 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме завищено валові витрати на суму 2380369 грн., (в тому числі по періодах: за 2010 рік - 1857413 грн., за 1 кв. 2011 року - 74817 грн., за 2-4 кв. 2011 року - 224422 грн., за 2012 рік - 223717 грн.) за рахунок віднесення витрат за послуги по пошуку покупців техніки, оформлення договорів, специфікацій, проведення переговорів, узгодження умов співпраці, надані ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, та за рахунок витрат по придбанню товарів (робіт, послуг) від контрагентів TOB «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ», TOB «Запоріжметалхолдинг», ПП ТК «СІТ», по яких не підтверджено наявність поставок ТМЦ, операції здійснені без мети настання реальних наслідків, а первинні документи мають юридичну дефектність.

В результаті вказаних порушень ДП «ВС-Партнер» занижено податок на прибуток на загальну суму 562951 грн. (в тому числі по періодах: за 2010 рік - 464353 грн., за 2-4 кв. 2011 року - 51617 грн., за 2012 рік - 46981 грн.) та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 року в сумі 74817 грн. (а.с. 90-91 том І).

Судова колегія вважає такий висновок податкового органу необгрунтованим, зважаючи те, що в матеріалах справи наявні копії договорів, актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та банківські виписки, які підтверджують реальність взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 та надання останніми послуг, а саме в матеріалах справи містяться: акти виконаних робіт (а.с. 137, 155-156, 181, 207, 2010, 212, 246, т. 2), договори про надання маркетингових послуг (а.с. 138, 154, 182, 211, 216, 245, т. 2), банківські виписки на оплату вартості маркетингових досліджень (а.с. 139-151, 157-158, 183-206, 217-240 та 247-250, том 2), маркетингові звіти (а.с. 152-153, 177-180, 208-209, 241-244, том 2 та а.с. 9-10, т. 3).

Предметом маркетингових досліджень є пошук потенційних покупців на продукцію, що її виробляє позивач, з метою збільшення обсягів продажу за рахунок останніх, що підтверджується відповідними договорами (а.с. 138, 154, 182, 211, 216, 245 том 2). Подальше використання в господарській діяльності проведених досліджень як шляхом укладання договорів так і без договорів на постачання продукції, що виробляє позивач, підтверджується договорами, видатковими накладними, банківськими виписками, довіреностями на отримання продукції (а.с. 189-234 том 5, а.с. 22-34, 38-198 том 6).

Результатом наданих послуг є укладені договори поставки та здійснена реалізація товарів підприємствам та організаціям, що зазначені у актах виконаних робіт. За рахунок цього ДП ВАТ "Вібросепаратор" збільшило продаж товарів та готової продукції і як наслідок отримало дохід.

Крім того, позивач й надалі використовує дослідження в своїй господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи, а саме копії даних бухгалтерського обліку, договори, що засвідчують реальне збільшення продажу товарів та готової продукції позивачем.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ», судом першої інстанції встановлено, що договори на поставку ТМЦ не укладалися, а замовлення проводилося на підставі рахунків-фактур, що підтверджується видатковими накладними в графі «Замовлення» (а.с.118-138 том 1).

Факт передачі товару та оплата підтверджується видатковими накладними (а.с. 118-138 том 1), податковими накладними (а.с. 139-160) та банківськими виписками (а.с.100-117 том 1).

Стосовно взаємовідносин позивача з TOB «Запоріжметалхолдинг», матеріали справи стверджують, що договори на поставку ТМЦ не укладалися, а замовлення проводилося на підставі рахунків-фактур, що підтверджується в видаткових накладних в графі «Замовлення» (а.с.161-170 том 1)

Передача товару та його оплата підтверджується видатковими накладними (а.с. 161-170 том 1), податковими накладними (а.с.171-186 том 1) та банківськими виписками (а.с. 187-195 том 1).

Доставка ТМЦ від ТОВ "Запоріжметалхолдинг" та ТОВ «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ» була здійснена власними силами позивача, а саме автомобілями, орендованими згідно договору оренди майна №01/09-09 від 02.09.2009 року, укладеного між ВАТ «Вібросепаратор» та позивачем (акт приймання передачі від 02.09.2009р. - , автомобілі КАМАЗ 5320), (акт приймання передачі від 25.05.2010р. - Renault FC), (акт приймання передачі від 01.12.2010р. - ВАЗ 21043-02), а отримана від ТОВ "Запоріжметалхолдинг" та ТОВ «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ» продукція була використана позивачем у господарській діяльності, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення (а.с. 143-250 том. ІІІ).

Що стосується взаємовідносин позивача з ПП ТК «СІТ», то суд встановив, що договори на поставку ТМЦ (запчастини) не укладалися, а замовлення проводилося на підставі рахунків-фактур. Передача товару (запчастин) та оплата підтверджується видатковими накладними (а.с.51-85 том 2), податковими накладними (а.с.247-250 том 1, а.с.1-50 том 2) та банківськими виписками (а.с. 196-246 том 1).

Крім того, факт наявності договірних відносин, передачі, отримання та транспортування товару підтверджується рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.07.2012 р. у справі №18/5007/748/12 (а.с. 164-164 том V).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що наявність у позивача ТМЦ, отриманих від ТОВ "УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕК", підтверджено подальшим їх продажем ВАТ "Вібросепаратор" на підставі видаткових накладних (а.с.20-89 том 3) та, як наслідок, нарахування ПДВ на підставі податкових накладних (а.с.90-142 том 3).

Також факт наявності ТМЦ, отриманих від ТОВ «Запоріжметалхолдинг», підтверджується подальшим продажем отриманих ТМЦ на підставі видаткових накладних (а.с.20-89 том 3) та, як наслідок, нарахування ПДВ на підставі податкових накладних (а.с.90-142 том 3), використанням у виробничому процесі (накладна на внутрішнє переміщення та видаткові накладні (а.с.143-250 том 3, а.с.1-250 том 4, а.с.1-160 том 5).

Наявність у позивача ТМЦ, отриманих від ПП ТК "СІТ", підтверджується їх подальшим продажем на підставі видаткових накладних (а.с.20-89 том 3) та, як наслідок нарахування ПДВ на підставі податкових накладних, використанням у виробничому процесі (накладна на внутрішнє переміщення та видаткові накладні (а.с.143-250 том 3, а.с.1-250 том 4, а.с.1-160 том 5).

Вищевказане спростовує доводи податкового органу, що правочини з зазначеними контрагентами є фіктивними та укладені з порушенням чинного законодавства.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на покази свідків - директора СТОВ "Лугань", директора ПП "Наші меблі", директора ТОВ "Буд монтаж Колос", згідно яких останні не були знайомі з ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, не здійснювали з даними особами переговорів на придбання товаро-матеріальних цінностей й взагалі ніяких взаємовідносин з ними не мали, судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи наявний лист Прокуратури Житомирської області №04/5-4384-13 від 14.01.2014 року, відповідно до якого за наслідками проведеного досудового розслідування кримінальне провадження №3201306000000101, в межах якого були допитані свідки, в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 36, т. 6).

Отже, такі покази свідків не можуть бути доказами у даній справі.

Таким чином, колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, вважає, що вимоги законодавства по віднесенню понесених витрат до валових позивачем були дотримані в повному обсязі, а висновок податкового органу щодо неправомірного включення до складу витрат на придбання даних послуг спростовується наявними доказами.

Стосовно податкових повідомлень-рішень №000117222, №000118222 від 18.09.2013 року та № 000060222 від 30.07.2013 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Під час проведеної перевірки податковим органом встановлено, що позивачем в порушення п.п 7.4.1 п.7.4 cт. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-BP (зі змінами та доповненнями) та п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 cт. 198 Податкового Кодексу України підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по придбаним ТМЦ на загальну суму 199443 грн., які отримано у перевіреному періоді від TOB «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ», TOB «Запоріжметалхолдинг», ПП ТК «СІТ», TOB «Бімаш-ТКТ», TOB «Арагон Торг», що мають ознаки фіктивності, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 21452 грн., та завищено залишок від 'ємного значення по податку на додану вартість за перевіряємий період на 116231 грн., та на 8290,00 грн.

Судова колегія з таким висновком відповідача не погоджується, посилаючись на наступне.

Що стосується взаємовідносин позивача з TOB "Бімаш- ТКТ", то судом першої інстанції встановлено таке.

В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують взаємовідносини позивача з TOB "Бімаш- ТКТ", а саме: договір підряду (а.с. 91-95 том 2), договірна ціна (а.с. 107-116 т ом 2), платіжні розрахункові документи, виписки банку (а.с. 104-106 том 2), де відображені операції по перерахуванню коштів у вигляді попередньої оплати TOB "Бімаш-ТКТ" за будівельні матеріали та будівельно-ремонтні роботи, платіжне доручення від 07.08.2012р. - попередня оплата в розмірі 120129,23грн., платіжне доручення від 20.08.2012р. - попередня оплата в сумі 53933,05грн., платіжне доручення від 23.08.2012р. - попередня оплата в сумі 99474,08 грн.

Крім того, в матеріалах справи містяться податкові накладні TOB "Бімаш- ТКТ", оформлені належним чином з усіма обов'язковими реквізитами (а.с.96-103), які виписані, надані та включені до складу податкового кредиту того періоду, в якому вона була отримана ДП «ВС-Партнер» на підставі ст. 198 та ст.201 ПКУ. Вказані податкові накладні були виписані TOB "Бімаш-ТКТ" на підставі попередньої оплати згідно частини 1 ст. 198.2 ПК України. Здача ремонтних робіт, які виконувало дане підприємство, не відбулася у період, який перевірявся, тому акти здачі-приймання виконаних робіт на перевірку не могли бути надані.

Стосовно взаємовідносин позивача з TOB "Арагон-торг", то в матеріалах справи наявні видаткова накладна №РН-0000395 від 03.07.2012р. на 13776,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 2296,00 грн., (а.с. 133 том 1), податкова накладна №1895 від 03.07.2012 р. на 13776,00грн., (а.с.131 том 1), податкова накладна №1667 від 04.07.2012р. на 64560,67грн., (а.с.132 том 1), договір від 02.07.2012р. та специфікація (додаток №1 до договору, перелік робіт та послуг - додаток №2 до договору (а.с. 126-128 том 1), типова форма №КБ-2в на 64560,67грн., в т.ч. ПДВ 10760,11грн. (а.с.117-120 том 1), договірна ціна на 64560,67 грн., (а.с.121- 125 том 1), платіжне доручення №2026 від 04.07.2012 р. на 64560,00грн, платіжне доручення № від 04.07.2012р. на 13776,00 грн. (а.с.135-136 том 1), товарно-транспортна накладна на доставку будматеріалів (а.с. 134 том 1), які підтверджують реальність господарських операцій.

Таким чином, матеріали справи містять докази, якими підтверджено реальність здійснення всіх операцій між позивачем та його контрагентами.

Крім того, відповідно до норм чинного законодавства, платнику податків надано право включення від'ємного значення попередніх періодів в складі сум бюджетного відшкодування або ж включення до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення рішення № 000060222, .№ 000057222 від 30.07.2013 року, № 000116222, № 000117222, №000118222 від 18.09.2013 року є такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи вищенаведене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" серпня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства"Вібросепаратор" "ВС-Партнер" вул. Баранова,93,м.Житомир,10001

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4-третій особі: п-ку п-чі Фурса А.П. АДРЕСА_1 - ,