Ухвала суду № 40069818, 06.08.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"06" серпня 2014 р. Справа № 2а/1770/3663/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Рівне-Авто", Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" травня 2014 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівне-Авто" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2014 року позов задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 року №0004122342 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1906 846,28 грн. визнано протиправним та скасовано.

Податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 року №0000852343 в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69 700,00 грн. визнано протиправним та скасовано.

В решті позову відмовлено.

Присуджено на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Рівне-Авто" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Не погоджуючись частково з ухваленою судом першої інстанції постановою, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Посилається, зокрема на те, що відсотки за товарним кредитом згідно договорів №61-ш/по від 28.01.2009 року та №29-о/по від 18.06.2009 року та юридичні послуги, згідно актів приймання-передачі, які надавав адвокат ОСОБА_3, правомірно включені до валових витрат, оскільки вони оформленні відповідно до норм чинного законодавства, пов"язані з господарською діяльністю товариства та спрямовані на отримання доходу.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою в частині задоволення позовних вимог, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Посилається, зокрема на те, що в порушення норм чинного законодавства позивачем завищено від"ємне значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 832 650 грн. та занижено податок на додану вартість в розмірі 101 067 грн.

Крім того, позивачем порушено норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не виконано щоденний друк фіскальних звітних чеків (всього 202 випадки) та не збережено щоденні фіскальні звітні чеки в книгах обліку розрахункових операцій (всього 5 випадків).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для їх задоволення з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, у вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Рівне-авто" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, правонаступником якого є Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2012 року №0004122342, №0000852343.

Вважає необгрунтованим висновок податкового органу про порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, абз.5 пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо заниження валового доходу на суму умовно нарахованих відсотків на поворотну фінансову допомогу та завищення валових витрат на суму нарахованих відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 373 180 грн. по дилерських договорах поставки автомобілів з ТОВ "УкрАвтоЗаЗ-Сервіс", оскільки останнє у перевіряємому періоді не надавало поворотну фінансову допомогу ПАТ "Рівне-Авто", а лише виконало власні зобов'язання по договору поруки, а операції з придбання за договором купівлі-продажу майна, які здійснюються на умовах відстрочення платежу, підпадають під визначення пп.1.11.2 ст.1 цього Закону, мають оплатний характер, пов'язані з веденням господарської діяльності платника податків.

На думку товариства, податковим органом невірно визначено суму умовно нарахованих відсотків, яка відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" повинна становити 7054,38 грн.

Крім того, за вчинення порушень, про які йдеться в п.4 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", може застосовуватись лише одна фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.), незалежно від кількості виявлених випадків невиконання щоденного друку фіскального чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Також позивач вважає правомірним віднесення до витрат на придбання товарів (робіт, послуг) юридичних послуг від приватного підприємця ОСОБА_3, який обіймав посаду юрисконсульта ПАТ "Рівне-Авто", оскільки придбані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, вважає податкове повідомлення-рішення №0004122342 від 10.09.2012 року в частині зменшення позивачу від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1906846,28 грн. та податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 року №0000852343 в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69 700,00 грн. такими, що порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню, з врахуванням наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.07.2012 року по 21.08.2012 року Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Рівне-Авто" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012. Термін проведення перевірки продовжувався наказом начальника ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 07.08.2012 № 571 на 10 робочих днів.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.08.2012 №411/22-200/05391175 (а.с.18-66 т.1), в якому зафіксовані наступні порушення:

- абз.5 пп.1.22.1 п.1.22, п.1.32 ст.1, п.4.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.3.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього в розмірі 2 832 650 грн., у тому числі 2009р. - 926 534 грн., 2010р. - 1 662 844 грн., І квартал 2011р. - 243 272 грн.;

- п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - невиконання щоденного друк фіскальних звітних чеків (всього 202 випадки) та незбереження щоденних фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій (всього 5 випадків).

На підставі акта перевірки від 27.08.2012 № 411/22-200/05391175 Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0004122342 від 10.09.2012, яким ПАТ "Рівне-Авто" зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 832 650 грн. (а.с.129 т.1);

- № 0000852343 від 10.09.2012, яким на підставі п.4 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до ПАТ "Рівне-Авто" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 70 380 грн. ( а.с.130 т.1).

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0004122342 від 10.09.2012 року, то суд апеляційної інстанції встановив, що висновку про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 832 650 грн. контролюючий орган дійшов з урахуванням порушень:

- на суму 175933 грн. - за порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" нараховано умовні відсотки на суми не повернутої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги;

- на суму 1 738 025 грн. - за порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", нараховано умовні відсотки за угодою №26/08 від 26.12.2008 про сплату боргу, укладеною між ТОВ "УкрАвтоЗаЗ-Сервіс" (Кредитор) та ВАТ "Рівне-Авто" (Боржник), у зв'язку з тим, що Кредитором згідно з договором поруки було погашено кредиторську заборгованість позивача за кредитним договором з АБ "Брокбізнесбанк";

- на суму 14 715 грн. - за порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", завищено валові витрати по отриманих адвокатських послугах від приватного підприємця ОСОБА_5, який одночасно працював у штаті підприємстві на посаді юрисконсульт;

- на суму 373 180 грн. - за порушення пп.5.3.5 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат частково віднесено нараховані відсотки за непогашення заборгованості по договорах купівлі-продажу у визначений термін;

- на суму 345 491 грн. - за порушення п.5.2.5 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат віднесено витрати по нарахуванню (сплаті) податків у розмірі, які не підтверджені підприємством;

- на суму 185 306 грн. - за порушення п.6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування, перенесеного до Декларації з податку на прибуток на 2010 рік з Декларації за 2009 рік.

Щодо заниження ПАТ "Рівне-Авто" валових доходів перевіреного періоду на суму 175 933 грн. умовно нарахованих відсотків на поворотну фінансову допомогу від АТ "Українська автомобільна корпорація" слід зазначити таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в перевіреному періоді ПАТ "Рівне-Авто" були укладені договори на отримання поворотної фінансової допомоги з АТ "Українська автомобільна корпорація" на поповнення обігових коштів, а саме: від 26.03.2009р. №14-ДФП/09, від 24.06.2009р. №41-ДФП/09, від 29.09.2009р. №73-ДФП/09, від 28.12.2009р. №107-ДФП/09, від 29.03.2010р. №14-ДФП/10, від 30.06.2010р. №55-ДФП/10, від 29.09.2010р. №93-ДФП/10, від 27.12.2010р. №125-ДФП/10, від 29.03.2011р. №20-ДФП/11, від 29.06.2011р. №54-ДФП/11, від 28.09.2011р. №87-ДФП/11, від 26.12.2011р. №134-ДФП/11, від 28.03.2012р. №23-ДФП/12 (а.с.149-229 т.1).

Виписками банку по рахунку позивача, що містяться в матеріалах справи, підтверджуються відомості щодо дати та суми фактичного отримання та фактичного повернення поворотної фінансової допомоги (а.с.159-250 т.2, а.с.1-34 т.3).

Відповідно до п.п. 1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з абз.5 п.п. 1.22.1 п.1.22.ст.1 цього Закону, безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Пунктом 4.1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, - її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (абз. 1 п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, отримавши за вищевказаними договорами поворотну фінансову допомогу від АТ "Українська автомобільна корпорація", повинен був нарахувати умовні відсотки у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги, на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду.

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що був чинним до 01.01.2011, встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Згідно з п.11.1 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Отже, звітним (податковим) періодом з податку на прибуток підприємств в перевіреному періоді для позивача є квартал.

У відповідності до абз.5 пп. 1.22.1 п.1.22.ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо платник податку не повернув суму поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду, він має включити до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, в розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, умовні відсотки на повну суму отриманої фінансової допомоги повинні нараховуватись на кількість днів її використання в звітному кварталі, коли така допомога була отримана та неповернута, та не повинні нараховуватись в наступному звітному періоді (кварталі), до закінчення якого відбулось її повернення.

Алгоритм розрахунку цих відсотків роз'яснений Інформаційно-довідковим департаментом Державної податкової служби в Єдиній базі податкових знань (а.с.152-153 т.5) та є наступним: суму неповерненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Нацбанку України і поділити на 365 днів.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що податковим органом помилково нараховано позивачу умовні відсотки (арк. акта 7, а.с.24 т.1), оскільки останній всупереч абз.5 пп. 1.22.1 п.1.22.ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", нарахував умовні відсотки на суму поворотної фінансової допомоги з дати її отримання до дати її повернення включно (без урахування суми такої допомоги, неповерненої на кінець звітного періоду).

Крім того, податковим органом допущено арифметичні помилки в частині визначення дати отримання, дати повернення та суми фінансової допомоги, що не відповідає відповідним відомостям за даними виписок банку про рух коштів на рахунку позивача (а.с.159-250 т.2, а.с.1-34 т.3). В той же час, і розрахунок умовно нарахованих відсотків, виконаний позивачем на загальну суму 7054,37 грн. (а.с.132 т.1), є помилковим.

Необхідно зазначити, що поворотна фінансова допомога була надана позивачу строком на один рік, при цьому вона була фактично достроково повернута позивачем в повній сумі в наступному кварталі після її отримання, до закінчення такого кварталу, тобто до закінчення такого звітного періоду (кварталу).

Колегія суддів погоджується з розрахунком умовних відсотків, здійсненим судом першої інстанції.

Суд першої інстанції також правомірно врахував, що АТ "Українська автомобільна корпорація" є засновником ПАТ "Рівне-Авто", що підтверджується матеріалами справи, а саме актом перевірки, то відповідно до п.п.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України з 01.04.2011 року умовні відсотки не нараховуються за договорами: від 29.06.2011 № 54-ДФП/11 (а.с.165-169 т.1), від 28.09.2011 № 87-ДФП/11 (а.с.170- 174 т.1), від 26.12.2011 № 134-ДФП/11 (а.с.161-164 т.1), від 28.03.2012 № 23-ДФП/12 (а.с.149-154 т.1).

Таким чином, загальна сума умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої позивачем в перевіреному періоді від АТ "Українська автомобільна корпорація", яка залишалась неповернутою на кінець звітного періоду, становить 7111,72 грн.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, абз.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем занижено валовий дохід на суму 7111,72 грн. Враховуючи, що за обумовлене порушення контролюючим органом зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 175 933 грн., то податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 № 0004122342 в частині суми 168 821,28 грн. (175933 - 7111,72) підлягає скасуванню, позов в цій частині правомірно задоволено, а в задоволенні позову в сумі 7111,72 грн. - відмовлено.

Щодо заниження позивачем валових доходів на суму умовно нарахованих відсотків в розмірі 1 738 025 грн. на поворотну фінансову допомогу, отриману від ТОВ "УкрАвтоЗаз-Сервіс", то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

07.08.2006 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" та Відкритим акціонерним товариством "Рівне-Авто" укладений кредитний договір №02 кл-06, відповідно до пункту 2.1 якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відкличну кредитну лінію в сумі 2 000 000 грн. строком з 07.08.2006 року по 06.06.2011 року (а.с.201-203 т.6).

27.11.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №48 до кредитного договору №02 кл-06 від 07.08.2006 року, відповідно до якої пункт 2.1 викладено в наступній редакції: Банк відкриває позичальнику відкличну мультивалютну кредитну лінію в сумі 1 153 391 доларів США строком з 04.08.2006 по 03.08.2011 (а.с.16-17 т.7).

26.12.2008 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАвтоЗаз-Сервіс" (Поручитель) укладено договір поруки №1/2008. Пунктом 1.1 вказаного договору Поручитель поручається як солідарний боржник перед Кредитором за виконання ВАТ "Рівне-Авто" його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору №02кл-06 від 07.08.2006 року в частині погашення кредиту (тіла кредиту) на суму 1 153 391 доларів США (а.с.204-205 т.6).

26.12.2008 року ПАТ "Рівне-Авто" (Боржник) укладено з ТОВ "УкрАвтоЗаз-Сервіс" (Кредитор) угоду №26/08 про сплату боргу, відповідно до п.1.1 якої Боржник зобов'язується оплатити Кредитору заборгованість в сумі 9 247 842,98 грн., що виникла внаслідок витрат Кредитора по оплаті зобов'язань Боржника за договором поруки № 1/2008 від 26.12.2008, в термін до 31.12.2010. Додатковою угодою №1 від 15.11.2010 термін оплати встановлено до 31.12.2012 (а.с.13-16 т.1).

20.01.2009 року поручителем ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс" було повністю погашено остаточну заборгованість ПАТ "Рівне-Авто" перед АТ "Брокбізнесбанк" по кредитному договору №02кл-06 від 07.08.2006 року в сумі 1 049 391 доларів США, що підтверджується довідкою ПАТ "Брокбізнесбанк" від 29.08.2012 року № 475/050 (а.с.211 т.6).

Додатковою угодою №2 від 28.01.2011 року до угоди № 26/08 про сплату боргу від 26.12.2008р. у зв'язку з перейменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Авто Груп" у всьому тексті угоди та її додатках змінено найменування кредитора (а.с.17 т.1).

Судом першої інстанції встановив, що за даними бухгалтерського обліку ПАТ "Рівне-Авто" по рахунку 685 "розрахунки із іншими постачальниками" за період з 01.04.2009 року по 30.04.2012 року рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ "Дженерал Авто Груп" (ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс") у розмірі 9 246 842,99 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6852 (а.с.18-19 т.7).

Орган державної податкової служби вважає, що в розумінні пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кошти, передані банку в погашення кредитних зобов'язань підпадають під визначення поворотної фінансової допомоги, а відтак позивач відповідно до абз.5 зазначеної норми Закону повинен був нарахувати умовні відсотки на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. За розрахунком органу державної податкової служби (арк. акта 7-8 а.с.24-25 т.1) загальна сума таких умовних відсотків перевіреного періоду становить 1 738 025 грн.

Колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, вважає такий висновок необгрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 2 статті 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 556 Кодексу встановлено після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Вказана норма кореспондується зі статтею 512 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що виконання обов'язку боржника поручителем є однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні.

З матеріалів справи вбачається, що поручитель ТОВ "УкрАвтоЗаЗ-Сервіс" не передавав кошти для ПАТ "Рівне-Авто" в користування, а погасив його зобов'язання безпосередньо перед АБ "Брокбізнесбанк" відповідно до договору поруки.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від застовника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

За змістом пп.14.1.257 цього Кодексу безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що обов'язковою ознакою поворотної фінансової допомоги є отримання коштів платником податків. При отриманні поворотної фінансової допомоги кошти надходять безпосередньо в користування її отримувача, в той час як при виконанні договору поруки кошти від поручителя безпосередньо до боржника не надходять, до поручителя ж переходять права кредитора відносно фінансових зобов'язань такого боржника.

Отже, договір про надання поворотної фінансової допомоги та договір поруки мають різну правову природу, тому виконання договору поруки не являється фінансовою допомогою для боржника.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що наявна сума кредиторської заборгованості позивача перед поручителем не підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги і не є доходом, оскільки кошти передавались поручителем не позивачу, а банківській установі.

Крім того, угода №26/08 від 26.12.2008, укладена між ПАТ "Рівне-Авто" та ТОВ "УкрАвтоЗаЗ-Сервіс", є угодою про сплату коштів боржника у зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні, а тому її положення не підпадають під поняття поворотної фінансової допомоги відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, й нарахування суми відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду в даному випадку, є протиправним.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 року №0004122342 в частині суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 738 025 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо завищення ПАТ "Рівне-Авто" валових витрат на суму 14 715,00 грн. по придбаних юридичних послугах від приватного підприємця ОСОБА_3, то відповідно до акта перевірки ПАТ "Рівне-Авто" відносило до витрат на придбання товарів (робіт, послуг) юридичні послуги, отримані від приватного підприємця ОСОБА_3, який згідно з наказом №55-к від 21.11.2003 року прийнятий з 24.11.2003 року на посаду юрисконсульта на ПАТ "Рівне-Авто" та був звільнений за згодою сторін 16.09.2011 року (наказ №66-вк від 16.09.2011).

Відповідно до посадової інструкції юриста ВАТ "Рівне-Авто", введеної в дію наказом №106 від 15.12.2005р., юрисконсульт, зокрема, готує за участю інших підрозділів підприємства матеріали про розкрадання, розтрати, нестачі, надання неякісних послуг та про інші правопорушення для подання їх до господарських, слідчих і судових органів, здійснює облік і зберігання судових і господарських справ, які перебувають у виконання або закінчені судочинством (п.2.3); веде довідково-інформаційну роботу з питань законодавства і нормативних актів (п.2.10); провадить роботу з правової пропаганди, ознайомлює посадових осіб підприємства з нормативними актами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві (п.2.12); дає довідки і консультації працівникам підприємства про чинне законодавство, а також висновки з організаційно-правових та інших юридичних питань, надає допомогу в оформленні документів і актів майново-правового характеру (п.2.13); взаємодіє з керівником підприємства та керівниками всіх структурних підрозділів, надає правову допомогу (п.7.1) (а.с.164,165-168 т.6).

На ПАТ "Рівне-Авто" ОСОБА_3 нараховувалась та виплачувалась заробітна плата, що підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів на ПАТ "Рівне-Авто".

Крім того, 13.07.2009 між ВАТ "Рівне-Авто" (Клієнт) та адвокатом ОСОБА_3 укладено рамкову угоду-доручення №1307/09 про надання правової допомоги, п.4.1 якої передбачено, що правова допомога надається шляхом здійснення представництва інтересів Клієнта в суді у справах по стягненню дебіторської заборгованості; надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, надання юридичної допомоги, здійснення правового забезпечення підприємства. Відповідно до п.7.1 за надану адвокатом правову допомогу по справах клієнт сплачує гонорар в розмірі, що визначається та погоджується сторонами у актах приймання-передачі наданих послуг по мірі їх складання, що є невід'ємною частиною угоди (а.с.132-134 т.4).

Також, 23.10.2009 між ВАТ "Рівне-Авто" (Замовник) та адвокатом ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір № 01, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки виконати наступні послуги інформаційно-консультативного характеру: підбір матеріалів по законодавству України в галузі трудового та господарського права (а.с.136-137 т.4).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст.1 цього Закону визначено, господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно пп.5.2.1. п.5.2 ст.5 "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку не належать до складу валових витрат (п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що юридичні послуги, придбані позивачем від адвоката ОСОБА_3 в перевіреному періоді, полягали в представництві ВАТ "Рівне-Авто" у суді, складанні заяв, наданні консультацій та роз'яснень, в підборі матеріалів по законодавству (а.с.78-100,115-120, 123-128 т.1), тобто фактично в обсязі функціональних обов'язків юрисконсульта, який рахувався в штаті підприємства та якому виплачувалась заробітна плата.

Послуги, зазначені в актах приймання-передачі за договором № 1 від 23.10.2009, як то "підбір матеріалів по законодавству України", носять формальний, загальний характер, без зазначення змісту та обсягу здійснення господарської операції, без визначення вартості конкретної послуги, у зв'язку з чим неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг.

Акти приймання наданих послуг, на думку колегії суддів, не є належними первинними документами в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки за своїм змістом вони не підтверджують отримання позивачем інформативно-консультативних послуг, економічно доцільних для господарської діяльності підприємства, та не свідчать про їх спрямованість на одержання доходу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджуючись з судом першої інстанції, вважає, що витрати на юридичні послуги за вищевказаними актами приймання-передачі не пов'язані з господарською діяльністю підприємства та не були спрямовані на отримання доходу, оскільки правова допомога в тому ж обсязі була отримана підприємством від юрисконсульта, що перебував у штаті підприємства відповідно до трудового законодавства. Відповідно, досліджені судом акти приймання-передачі юридичних послуг не можуть слугувати належним доказом на підтвердження витрат в сумі 14715 грн.

З врахуванням зазначеного, висновок податкового органу про завищення ПАТ "Рівне-Авто" валових витрат внаслідок безпідставного віднесення до їх складу вартості юридичних послуг у сумі 14 715 грн. є обгрунтованим, а податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 №0004122342 в частині суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 14 715 грн. - правомірним.

Щодо завищення ПАТ "Рівне-Авто" валових витрат внаслідок віднесення до їх складу витрат у розмірі 373180,00 грн. по нарахованих відсотках по дилерських договорах, то необхідно вказати таке.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс" (постачальник) та ВАТ "Рівне-Авто" (покупець) укладено дилерські договори поставки автомобілів №61-ш/по від 28.01.2009 та №29-о/по від 18.06.2009 (а.с.230-245 т.1), відповідно до умов яких постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти у власність автомобілі, детальні характеристики, номери кузовів, модифікації яких сторони визначають у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.1).

Згідно з п. 4.1 договорів за згодою сторін автомобілі поставляються з відстрочкою платежу на шість місяців з дати прийняття автомобілів за актом приймання-передачі або виписки товарної накладної. Покупець зобов'язаний оплатити 100% вартість автомобілів згідно зі специфікацією не пізніше останнього календарного дня шостого місяця з дати прийняття автомобілів за актом приймання-передачі або виписки товарної накладної.

У разі якщо з будь-яких обставин розрахунок з постачальником не буде проведено у строки, визначені п.4.1 цього договору, то автомобілі за відповідною специфікацією вважаються такими, що поставлені на умовах товарного кредиту, починаючи з першого дня сьомого місяця з дати прийняття автомобілів за актом приймання-передачі або виписки товарної накладної. Відсотки за користуванням товарним кредитом становлять 0,2 % від суми заборгованості покупця перед постачальником за кожен день користування товарним кредитом до моменту повного розрахунку. Відсотки за користування товарним кредитом покупець повинен сплачувати за минулий місяць не пізніше п'ятого календарного дня поточного місяця. Дострокова оплата відсотків за користування кредитом допускається (п.4.2).

Проведеною перевіркою встановлено віднесення ПАТ "Рівне-Авто" в перевіреному періоді до складу валових витрат 373180 грн. по нарахованих відсотках за дилерськими договорами №61-ш/по від 28.01.2009р. та №29-о/по від 18.06.2009р., що підтверджується карткою рахунку 6852 по контрагенту ТОВ "Дженерал Авто Груп" (а.с.18-19, 20-31 т.7).

Позивач вважає, що операції з придбання покупцем майна за договором купівлі-продажу, які здійснюються на умовах відстрочення платежу, підпадають під визначення пп.1.11.2 п.1.11 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно до пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 цього Закону відсотки по товарному кредиту включаються до складу валових витрат.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.5.1 п.5.5 ст.5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.1.11 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

При цьому, відповідно до пп.1.11.2 вказаної статті Закону товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент. Аналогічне визначення товарного кредиту наведене в пп.14.1.125 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, необхідною умовою товарного кредиту є визначення строку відстрочення кінцевого розрахунку за поставлений товар під процент.

Відповідно до договорів поставки автомобілів №61-ш/по від 28.01.2009р. та №29-о/по від 18.06.2009р. сторони погодили, що відсотки за користуванням товарним кредитом становлять 0,2 % від суми заборгованості покупця перед постачальником за кожен день користування товарним кредитом до моменту повного розрахунку, однак не визначили строку відстрочення кінцевого розрахунку.

Поставка позивачу автомобілів відповідно до п.4.1 договорів здійснена з відстрочкою платежу на шість місяців без нарахування процентів та, відповідно до п.4.2 договорів, - з подальшою відстрочкою розрахунку під процент без визначення строку кінцевого розрахунку.

Отже, придбання позивачем автомобілів за зазначеними дилерськими договорами з відстрочкою платежу не має обов'язкових ознак товарного кредиту, а відтак віднесення позивачем до валових витрат відсотків за такими договорами в сумі 373 180 грн. не відповідає приписам пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", такі витрати не спрямовані на одержання доходу та не підтверджені належними документами..

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №0004122342 від 10.09.2012р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 373180,00 грн. суд апеляційної інстанції вважає правомірним.

Слід також вказати, що перевіркою також встановлено, що позивачем в порушення пп.5.2.5 п.5.2, абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат віднесено витрати по нарахуванню (сплаті) податків, зборів (обов'язкових платежів) за 2010 рік у розмірі 345 491 грн., які не підтверджені документально, а також підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування, перенесеного до декларації з податку на прибуток за 2010 рік з декларації за 2009 рік в розмірі 185 306 грн. (а.с.31,32 т.1).

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про неправомірність вищевказаних висновків податкового органу, відтак податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 №0004122342 в частині зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в зазначених сумах є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно та відповідно до норм чинного законодавства дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012 №0004122342 в частині зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 906 846,28 грн. (168 821,28 + 1 738 025) не відповідає критеріям правомірності, порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає до скасування; в частині суми 925 803,72 грн. (14715 + 373180 + 7111,72 + 345491 + 185306) дане податкове повідомлення-рішення є правомірним, відтак адміністративний позов в цій частині до задоволення не підлягає.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2012 №0000852343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 70380,00 грн. необхідно вказати наступне.

Актом перевірки виявлені наступні порушення ПАТ "Рівне-Авто":

1) не забезпечено зберігання в книгах обліку розрахункових операцій щоденних фіскальних звітних чеків (далі по тексту Z-звітів ) в кількості 5 штук;

2) не забезпечено виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків в кількості 202 штук.

Вищевказані порушення підтверджені матеріалами справи, а саме книгою обліку розрахункових операцій позивача, зазначених в акті перевірки (а.с.4-163 т.6).

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи відповідний чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Отже, відповідний орган державної податкової служби може застосувати за одне порушення одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або випадків незберігання фіскального чека в книзі обліку розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Рівне-Авто" було допущено два різних порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг": 1) продовжуване порушення - невиконання щоденного друку фіскального звітного чека (202 випадки); 2) триваюче порушення - не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій роздрукованого фіскального звітного чеку (5 випадків).

Випадок незабезпечення зберігання фіскального звітного чека Z1991 в книзі обліку розрахункових операцій №1716005521-465/7 від 10.07.2008 судом першої інстанції обгрунтовано до уваги не прийнято, оскільки він знаходиться поза межами перевіреного періоду (з 01.04.2009 по 31.03.2012).

Окрім цього, суд вважає, що порушення встановленого законом порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій є порушенням правил здійснення господарської діяльності, за які можуть бути застосовані штрафні (фінансові) санкції, що є видом адміністративно-господарських санкцій, а саме - адміністративно-господарським штрафом в розумінні ст.ст. 238, 241 Господарського кодексу України.

Відповідно до чинної в період 2009-2010 років на час порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції могли бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України від 02.12.2010р. № 2756-VI статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, згідно з якою дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи

Вказана норма не має зворотної дії в часі та не поширюється на спірні правовідносини в період 2009-2010 років.

Таким чином, виявлені перевіркою порушення за 2009-2010 роки не підлягали врахуванню податковим органом під час застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, що свідчить про необгрунтованість розрахунку таких санкцій.

З огляду на вище викладене, колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, вважає, що за порушення позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до ПАТ "Рівне-Авто" могли бути застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 680,00 грн., а саме: в сумі 340,00 грн. за незабезпечення зберігання щоденного фіскального звітного чека Z0997 в книзі обліку розрахункових операцій №1717001222р/4 від 14.09.2011р.; в сумі 340,00 грн. за незабезпечення виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків за 2011 рік.

З врахуванням зазначеного, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.09.2012р. №0000852343 в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 69 700,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а в частині суми штрафних (фінансових) санкцій 680,00 грн. підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні.

Підсумовуючи вищенаведене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Рівне-Авто", Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" травня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" серпня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Публічне акціонерне товариство "Рівне-Авто" вул. Київська 110-А,м.Рівне,33027

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,