Вирок № 40068915, 07.08.2014, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2353/13-к

Провадження № 1-кп/307/25/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2014 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

з участю: прокурора Дьолог Я.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

при секретарі Тиводар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: вироком Воловецького районного суду від 17.02.2012 р. за ст.ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки та вироком Мукачівського міськрайонного суду від 23.05.2012 р. за ст. 185 ч.ч. 1, 2 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 289 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.05.2013 року, приблизно в 02.00 год., обвинувачений ОСОБА_5, повторно, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_6, який уже засуджений по іншому кримінальному провадженню, на автомобілі марки «Опель Монтеррей» під'їхали до будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрали моторолер марки «Flybo» вартістю 1750 грв., який стояв біля будинку, і належить ОСОБА_7, завантаживши його в салон автомобіля на якому приїхали. Після цього поїхали в смт. Дубове та сховали викрадений моторолер в гаражі дворогосподарства АДРЕСА_3.

Крім того, 30.05.2013 року, близько 00.30 год., ОСОБА_5, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, на автомобілі марки «Опель Монтеррей», під'їхав до будинку АДРЕСА_4, і таємно викрав моторолер марки «МХ 150F», номер кузова «НОМЕР_2», з об'ємом двигуна 150 см.куб., вартістю 4200 грв., який належить ОСОБА_2, завантаживши його в салон автомобіля на якому приїхав. Після цього заховав викрадений моторолер в гаражі дворогосподарства АДРЕСА_3.

Того ж дня, приблизно в 02.40 год., за попередньою змовою між собою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою таємного викрадення чужого майна, на автомобілі марки «Опель Монтеррей» під'їхали до будинку АДРЕСА_5 звідки викрали одноосний автомобільний причеп, вартістю 2400 грв., який знаходився біля будинку і належить ОСОБА_3, причепивши його до свого автомобіля та відбуксирувавши на подвір'я будинку АДРЕСА_3.

Після цього, приблизно о 03.00 год., за попередньою змовою між собою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою таємного викрадення чужого майна, на автомобілі марки «Опель Монтеррей» під'їхали до будинку АДРЕСА_6, де з паливного баку автомобіля «Урал», н/з НОМЕР_1, який стояв біля будинку і належить ОСОБА_8, за допомогою гумового шлангу злили 25 літрів дизельного пального, вартістю 254.75 грв., а з кабіни викрали панель до автомагнітоли марки «Pioneer JD-340», вартістю 139.75 грв.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково. Пояснив, що 25.05.2013 р. вони разом з ОСОБА_6 вирішили проїхатись на автомобілі марки «Опель Монтеррей» в смт. Дубове, без наміру вчинення крадіжки. Приблизно в 00.30 год., проїжджаючи по одній із вулиць в смт. Дубове, побачили моторолер "Flybo", який стояв біля невідомого йому будинку. Вони перевезли його через місток та через задні двері завантажили в салон автомобіля і відвезли на подвір'я будинку АДРЕСА_3, який належить його колишній співмешканці ОСОБА_9 Через кілька днів вони знову поїхали по сусідніх селах, і біля одного з будинків, побачили причеп та зупинилися від нього на відстані біля 150 м. ОСОБА_6 притягнув причеп, а він причепив його до автомобіля. Після цього, на тій же вулиці вони побачили вантажний автомобіль «Урал», з паливного баку якого злили дизельне пальне. Як саме ОСОБА_6 проник в салон автомобіля та викрав панель магнітоли, він не бачив. Викрадене відвезли до будинку АДРЕСА_3. Моторолер «МХ 150F» він не викрадав, а купив його у осіб ромської народності за 1200 гривень, коли йшов на роботу за чотири дні до проведення обшуку в нього вдома працівниками міліції. Мотоцикл був важкий і він сам не зміг би завантажити його у автомобіль.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю. Крім його часткового визнання це стверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у судовому зсіданні показав, що з моменту викрадення до моменту, коли моторолер знайшли працівники міліції минуло три дні. Точної дати не пам'ятає, але пояснив, що в той день, він повернувся додому та залишив моторолер на вулиці біля магазину, поставивши ключ в багажне відділення. Прокинувшись о 01-й год. побачив, що моторолера на місці вже немає, але тоді не надав цьому значення, так як подумав, що син міг переставити його у двір. Тільки наступного дня зрозумів, що моторолер викрали та повідомив працівників міліції. Через три дні йому повідомили, що знайшли моторолер. Під час його огляду в смт. Дубове, він впізнав моторолер не відразу, тому що він був повністю перефарбований у чорний колір, і на ньому були відірвані всі наклейки. Однак у нього немає сумнівів, що це його моторолер, оскільки він перевірив номер двигуна та в багажному відділенні знаходилися його окуляри.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні ствердив, що вранці 30.05.2013 року він побачив, що причепа в дворі немає, і повідомив працівників міліції про крадіжку. За допомогою відеокамер, які розміщенні на будівлях приватних підприємств, на протязі двох днів, він простежив рух автомобіля марки «Опель» до якого був прикріплений причеп та встановив, що автомобіль заїхав в смт. Дубове і більше з нього не виїжджав. В дворі, де проживав ОСОБА_10 він побачив свій причеп та зателефонував до міліції.

Представник потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що йому не відомо як саме була вчинена обвинуваченим крадіжка та при яких обставинах. Тим не менш, просив визнати ОСОБА_5 винним за пред'явленим йому по справі обвинуваченням та призначити реальну міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що в травні 2013 р., точної дати не пам'ятає, він поїхав на роботу у с. Красна і приблизно в 12.00 год. зателефонував зятю ОСОБА_3, щоб він пішов до нього додому та взяв причеп. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що причепа на місці немає. Після цього вони звернулися до працівників міліції. Наступного дня він разом з міліцією почав пошуки причепа та за допомогою відеокамер їм вдалося простежити рух автомобіля, який буксирував причеп у напрямку смт. Дубове. Так, в ресторані, який знаходиться в с. Підплеша, вони переглянули відеозапис та побачили на ньому чорний «Опель», б/н, з причепом, який заїхав в смт. Дубове і за межі селища більше не виїжджав.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що вночі, 30 травня, її чоловік сказав, що під'їхав якийсь автомобіль. Після 02-ї год. вона вийшла на подвір'я та побачила біля їхнього лісовоза якийсь джип з сірим причепом, про що сказала чоловікові. Тоді вони не надали цьому значення, тому що неподалік від їхнього будинку часто зупиняється молодь на своїх автомобілях. Зранку її чоловік пішов до лісовоза і виявив, що у баку відсутнє пальне, а з салону автомобіля зник магнітофон, коробка з інструментами, каністра з маслом та флеш карта. Шкоду відшкодували частково, тому що повернули тільки магнітофон та 20-30 літрів пального.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні відмовилася давати показання відповідно до ст. 63 КК України, так як на той момент вони з обвинуваченим перебували у фактичних шлюбних відносинах.

З протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.05.2013 року вбачається, що ОСОБА_7 просить прийняти міри до невідомої йому особи, яка шляхом вільного доступу викрала мотоцикл червоно-жовтого кольору, невідомої марки, об'єм двигуна 0.49 см. куб., в ніч з 24.05. на 25.05.2013 року, з дворогосподарства АДРЕСА_2 (а.с. 9, 10 т. 1).

З протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 31.05.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 заявив про те, що 30.05.2013 року, в період з 01.00 по 04.00 год., невідомі особи викрали одноосний причеп кустарного виробництва, який виготовлений із неіржавіючого металу. Даний причеп знаходився по АДРЕСА_7, де він наданий час проживає (а.с. 37-39 т. 1).

З протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 31.05.2013 року вбачається, що ОСОБА_8 просить прийняти міри до невідомих осіб, які 30.05.2013 року, близько 02.40 год., викрали з його вантажного автомобіля марки «Урал», н/з НОМЕР_1, панель з магнітоли марки «Sony», автомобільне масло 5 літрів, дизельне пальне кількістю 100 літрів та флеш карту до магнітоли. Зазначив, що бачив автомобіль невідомої марки стального кольору, з причепом, на якому були особи, що скоїли крадіжку (а.с. 65-67 т. 1).

Протоколом огляду місця події та фототаблиці до нього від 31.05.2013 року стверджується, що об'єктом огляду являється автомобіль «Урал», н/з НОМЕР_1, який знаходиться за адресою АДРЕСА_6. Автомобіль має кабіну зеленого кольору, дверцята якого обладнані врізаним замком, який перебуває у несправному стані. (а.с. 71-75 т. 1).

З протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 01.06.2013 року вбачається, що ОСОБА_2 заявив про те, що в ніч з 29.05. на 30.05.2013 року, невідома особа викрала від нього моторолер марки Е 971001329, який він залишив на узбіччі АДРЕСА_4 біля власного будинку (а.с. 89-91 т. 1).

Протоколом огляду місця події та фототаблиці до нього від 01.06.2013 року стверджується, що місцем огляду являється дворогосподарство будинку АДРЕСА_3. З-заді будинку знаходиться будівля літньої кухні, а позаду неї напівпричіп виготовлений з металу, каркас якого пофарбований у бордовий колір, на двох колесах є написи «Kingtire». При огляді приміщення гаражу виявлено, що всередині знаходиться автомобіль марки «Opel Monterey», без номерних знаків, темно-синього кольору. В салоні автомобіля знаходяться три каністри виготовлені з полімеру синього та білого кольорів, в яких знаходиться рідина з запахом характерним для дизельного палива. Каністра синього кольору заповнена повністю, дві білі каністри - до половини. В приміщенні гаражу знаходиться скутер з відсутніми фарами. На корпусі даного скутера вигравірувані написи НОМЕР_3. З-заді будівлі гаражу знаходиться ще один скутер чорного кольору з написом на корпусі «Viper» з вигравіруваним написом на рамі кузова НОМЕР_4. На землі біля даного скутера знаходяться декоративні пластмасові дуги та накладки від скутера пофарбовані у чорний колір. При огляді салону автомобіля виявлено пластмасову каністру ємкістю 4 літри з етикеткою на якій міститься напис «Magnatec», заповнена темною рідиною та панель управління від автомагнітоли з написом «Pioneer» (а.с. 106-114 т. 1).

Висновками про вартість майна від 06.06.2013 року стверджено, що ринкова вартість колісного транспортного засобу-напівпричепу (одноосного, виготовленого з металу), з урахуванням додаткових відсотків зниження (-50 %) на дату оцінки 30.05.2013 р. складає 2400 грв., вартість колісного транспортного засобу моторолер марки «Flybo», номер шасі НОМЕР_3, з урахуванням додаткових відсотків зниження (-30 %) на дату оцінки 30.05.2013 р. - 1750 грв., вартість колісного транспортного засобу моторолер марки МХ 150 F, об'єм двигуна 150 см.куб., номер шасі НОМЕР_4, з урахуванням додаткових відсотків зниження (-30 %) на дату оцінки 30.05.2013 р. - 4200 грв., вартість панелі до автомагнітоли марки «Pioneer JD-340», бувшої у використанні, станом на 30.05.2013 р., з урахуванням фізичного та морального зносу (- 35 %) - 139.75 грв (а.с. 140, 147, 155, 165 т. 1).

Фіскальним чеком № 0185 від 06.06.2013 року стверджується, що вартість МДП Mustang ДП (10 х 10.19) складає 101.9 грв. (а.с. 172 т. 1).

Із вироку Тячівського районного суду від 20.05.2014 р. убачається, що ОСОБА_6 був визнаний винним у тому, що 25.05.2013 р. та 30.05.2013 р. за попередньою змовою з особою матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, користуючись автомобілем марки «Опель Монтеррей» таємно викрали моторолер «Flybo», який належить ОСОБА_7, одноосний причіп, який належить ОСОБА_3, а також вчинили крадіжку дизельного пального та панелі автомагнітоли з автомобіля «Урал», який належить ОСОБА_8

За таких обставин, оцінивши у сукупності всі зібрані по справі докази, які не суперечать один одному і повністю узгоджуються між собою суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 викрали моторолер «Flybo», причеп, дизельне пальне та панель магнітоли, а він один викрав моторолер «МХ 150F».

Версії обвинуваченого про те, що він не вчиняв крадіжку моторолера «МХ 150F» суд дає критичну оцінку, як такій, що надумана з метою уникнути покарання за вчинений злочин. Ця версія спростовується протоколом огляду дворогосподарства АДРЕСА_3, у якому разом зі своєю співмешканкою проживав ОСОБА_5, де разом із іншими викраденими речами було виявлено і цей моторолер, та показаннями потерпілого ОСОБА_2, який ствердив, що викрадений у нього моторолер був підданий частковій переробці з метою зміни його зовнішнього вигляду. Так само не заслуговує на увагу і версія ОСОБА_5 про те, що він сам не зміг би завантажити моторолер у салон автомобіля, так як із фототаблиці вбачається, що викрадений транспортний засіб за своїми розмірами не є дуже великим чи громіздким, а ОСОБА_5 має міцну статуру. Цей моторолер за розмірами є ідентичним з моторолером «Flybo», факт перевезення якого у салоні автомобіля «Опель Монтеррей» обвинувачений не заперечує.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 щодо викрадення моторолера «Flybo», причепа, дизельного пального та панелі магнітоли суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, його дії щодо викрадення моторолера «МХ 150F» - за ст. 289 ч.2 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно.

Пунктом 1 примітки до ст. 289 КК України передбачено, що під незаконним заволодінням транспортним засобом у цій статті слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.

За кваліфікуючою ознакою - повторність - суд кваліфікує дії ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що він має непогашені судимості за вчинення злочинів проти власності.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти як умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз. Цей злочин визнають закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним.

Враховуючи вказані рекомендації, а також те, що об'єктивна сторона незаконного заволодіння транспортним засобом полягає тільки в умисних діях, які проявляються в отриманні можливості керувати транспортним засобом, без дійсного волевиявлення власника транспортного засобу, а винний не має права на такий, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 довів свій злочинний умисел до кінця та протиправно вилучив транспортний засіб.

Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує обставини, які його пом'якшують: за місцем проживання характеризується позитивно, свою вину частково визнав, шкоду завдану потерпілим відшкодував частково, а також обставину, яка обтяжує покарання - допустив рецидив злочинів (має дві непогашені судимості).

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, за наявності рецидиву злочину.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив нові злочини в той час, коли був звільнений від відбуття призначеного йому покарання за вчинений раніше злочин з іспитовим терміном, суд вважає, що йому слід призначити реальну міру покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вироком суду від 23.05.2012 р. за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України ОСОБА_5 був засуджений на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. Тому суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити з застосуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків і до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком

Тому, керуючись ст.ст. 374, 375 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі.

за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки;

за ч. 2 ст. 289 КК України на шість років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначити ОСОБА_5 шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати покарання призначене вироком Мукачівського міськрайонного суду від 23.05.2012 р. і за сукупністю вироків остаточно до відбуття призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на сім років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з 23.11.2013 р.

Речові докази: панель до автомагнітоли марки «Pioneer JD-340» - залишити у ОСОБА_8, одноосний причіп червоного кольору виготовлений кустарним способом - залишити у ОСОБА_3, моторолер марки «Flybo» - залишити у ОСОБА_7, моторолер марки «MX 150F», номер кузова НОМЕР_2 - залишити у ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: Гримут В.І.