Постанова № 40068275, 04.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 серпня 2014 р. № 820/13558/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши у порядку письмового провадежння адміністративну справу за позовом Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Нововодолазька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету суму податкового боргу в загальному розмірі 8785,75 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за ФОП ОСОБА_1 станом на час звернення до суду мається податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та зі сплати єдиного податку у загальному розмірі 8785,75грн., що виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі податкових повідомлень-рішень № 0011711702 та № 0011701702 від 08.06.2011 року. У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, дана сума підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 04.08.2014року не прибули, поряд з цим надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі вказаних сторін.

Згідно приписів ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Нововодолазькій ОДПІ.

Під час розгляду справи встановлено, що співробітниками податкового органу 23.05.2011року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, за наслідками якої складено акт № 955/17-010/НОМЕР_3 від 24.05.2011 року.

Вказаний акт був направлений платнику податків 25.05.2011 року рекомендованим листом, що не заперечується представников відповідача.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011700702 від 08.06.2011 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб-підприємців у загальному розмірі 7443,75 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0011701702 від 08.06.2011 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов`язання по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність у загальному розмірі 1600,00грн.

Таким чином на момент розгляду справи, у відповідача, з урахуванням наявної переплати, мається борг по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність у розмірі 1342, 00грн., та з податку на доходи фізичних осіб-підприємців у розмірі 7443,75, що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Вказані податкові повідомлення - рішення були направлені ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, шо не заперечувалось представником відповідача.

В зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, який, з урахуванням наявної переплати, становить 8785,75грн., а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні справи суд бере до уваги те, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного Кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову контролюючого органу, судом враховується, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями п. 291.4. ст. 291 ПК України України, зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

4) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

5) п'ята група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

6) шоста група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.2. ст. 293 ПК України передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платник єдиного податку першої групи є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку другої - четвертої груп є календарний квартал.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача, вищезазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку.

Як встановлено під час розгляду справи, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012року по справі № 2а-14718/11/2070, яка на момент розгляду справи набрала законної сили, адмінстратиний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення та встановлено факт, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм діючого законодавства. Представник відповідача своїх заперечень з приводу вказаної обставини до суду не надав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання, є узгодженими з дати набрання рішення суду законної сили.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму податкового зобов'язання на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковим органом 05.05.2014 року було прийнято податкову вимогу форми "Ф" № 258-25 на суму 8785,75грн., яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи.

Як було встановлено під час розгляду справи, з дати формування податкової вимоги та на час розгляду справи податковий борг відповідача не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

У той же час, податковою інспекцією надано суду належне документальне підтвердження того, що податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Пунктами 95.1 та 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів.

Суд зазначає, що на виконання вимог ст. 95 ПК України податковою інспекцією проведено опис майна у податкову заставу на підставі рішення начальника Нововодолазької МДПІ № 14 від 20.05.2014року, який оформлено актом опису майна від 21.05.2014р. Отже, як вбачається з матеріалів справи, активи платника податків знаходяться в податковій заставі, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.06.2014р. №44385047.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податковим органом належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три)грн. 75коп. на р/р №33215800700372, код платежу 11010100, одержувач УДКСУ у Нововодолазькому районі, код одержувача 37934670, банк одержквача ГУДКСУ у Харківській області МФО 851011 та суму податкового боргу по сплаті єдиного податку у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві)грн. 00коп. на р/р №31512970700372, код платежу 18050400, одержувач УДКСУ у Нововодолазькому районі, код одержувача 37934670, банк одержквача ГУДКСУ у Харківській області МФО 851011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя (підпис) Горшкова О.О.

З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя Харківського окружного

адміністративного суду О.О.Горшкова