Рішення № 40068240, 04.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10973/14 04.08.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «ОТІС»доКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києвапростягнення 1 761 438,26 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Мацюк В.В.від відповідача:Турченко Д.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ОТІС» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення 1 761 438,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на повне технічне обслуговування ліфтів D21 OM №315 від 01.09.2009 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 761 438,26 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.06.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. справу передано для розгляду судді Бойку Р.В. у зв'язку з перебуванням судді Босого П.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Бойко Р.В. та призначено до розгляду на 04.08.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. справу передано для розгляду судді Босому В.П. у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2009 р. між Підприємством (замовник) та Закритим акціонерним товариством «ОТІС» (після зміни найменування - Товариство) (виконавець) було укладено договір на повне технічне обслуговування ліфтів D21 OM №315 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки щодо виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів (надалі ТО) за формою повного технічного обслуговування.

Пунктом 2.2 Договору сторонами було погоджено щомісячну вартість робіт за договором, яка була за згодою сторін неодноразово змінена на підставі додаткових угод №№ 2-6.

Згідно з п. 2.5 Договору оплата за виконані роботи здійснюється шляхом розщеплення плати, що надходить від населення за послуги на утримання будинків і прибудинкових територій і направляється на рахунок виконавця за послуги з ТО ліфтів у розмірах, встановлених органами влади, що мають на те відповідні повноваження. У випадку, якщо коштів, що надійшли виконавцеві за конкретний місяць, недостатньо для оплати виконаних робіт, то різниця, що утворилася покривається за рахунок коштів замовника. Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником щомісяця після 10 числа місяця наступного за звітним місяця у розмірі місячної вартості робіт, згідно виписаних актів виконаних робіт, що надаються виконавцем.

На виконання умов Договору у період з 01.01.2013 р. по 12.12.2013 р. позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 10 918 573,54 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за вказаний період.

Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 9 157 135,28 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 761 438,26 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (акти приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за період з 01.01.2013 р. по 12.12.2013 р.) підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг на загальну суму 10 918 573,54 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником щомісяця після 10 числа місяця наступного за звітним місяця у розмірі місячної вартості робіт, згідно виписаних актів виконаних робіт, що надаються виконавцем.

Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 9 157 135,28 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Крім того, 01.06.2014 р. сторони уклали акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складала 1 761 438,26 грн.

При цьому, акт звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказом виникнення прав і обов'язків, може і має оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язання.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що наявні у матеріалах справи документи є первинними документами бухгалтерського обліку, належними та допустимими письмовими доказами, що підтверджують існування між сторонами спору зобов'язальних правовідносин, виконання позивачем робіт за Договром.

Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, які містять печатки обох сторін Договору.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014 р.

Відтак, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2.5 Договору, а також часткової оплати відповідачем наданих послуг, заборгованість Підприємства за надані послуги становить 1 761 438,26 грн., а строк виконання на момент звернення до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 1 761 438,26 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ОТІС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; ідентифікаційний код 03366612) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32; ідентифікаційний код 14357579) заборгованість у розмірі 1 761 438 (один мільйон сімсот шістдесят одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 26 коп. та судовий збір у розмірі 35 228 (тридцять п'ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 77 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.08.2014 р.

Суддя В.П. Босий