Ухвала суду № 40066620, 23.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2014 р. м. Київ К/9991/86917/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року

у справі № 2а-8871/10/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіком ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіком ЛТД» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі - відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо організації та проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіком ЛТД» при взаємовідносинах з ПП «Проммет ЛТД»; скасування податкового повідомлення-рішення від 06 серпня 2010 року № 0000732350/0 у повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06 серпня 2010 року № 0000732350/0. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси провела виїзну позапланову перевірку з питань правильності визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету ТОВ «Авіком ЛТД» при взаємовідносинах з ПП «Проммет ЛТД» за період з 01 березня 2010 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої був складений акт № 8641/23-515/33312673 від 26 липня 2010 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги: частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань у березні 2010 року на 1151785,00 грн.; частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту у березні 2010 року на 1181050,00 грн. Вказані порушення призвели до заниження податку на додану вартість за березень 2010 року на 29265,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ТОВ «Авіком ЛТД» неправомірно сформувало податковий кредит квітня 2010 року за договором купівлі-продажу № 1/01.02-2010 від 01 лютого 2010 року, укладеними з ПП «Проммет ЛТД» (щодо купівлі лому та відходів кольорових та чорних металів), оскільки згідно акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22 червня 2010 року № 78/23-214/35504275 у ПП «Проммет ЛТД» не було необхідних персональних, технічних та ресурсних умов для виконання покладених на нього зобов'язань за цим договором, а згідно акту обстеження від 23 липня 2010 року № 166/26-1, складеного ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси, за адресою: м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 28 ознак металобрухту не встановлено. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що договір, укладений позивачем із зазначеним ПП «Проммет ЛТД», має ознаки нікчемності та, як наслідок, позивач неправомірно сформував у березні 2010 року податкові зобов'язання за договором № 052Z від 20 лютого 2009 року, укладеним з ТОВ «Панком Мет» (покупцем) при реалізації йому лому та відходів кольорових та чорних металів, придбаних у ПП «Проммет ЛТД».

06 серпня 2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000732350/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17, пунктом 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Авіком ЛТД» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 43897,50 грн., у тому числі: 29265,00 грн. - за основним платежем, 14632,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту березня 2010 податок на додану вартість, сплачений у складі вартості придбаних у ПП «Проммет ЛТД» товарів (лому та відходів кольорових та чорних металів), оскільки реальність господарських операцій між позивачем та казаним суб'єктом господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість який, крім іншого, мав ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту, чорних та кольорових металів та, як наслідок, правомірно сформував податкові зобов'язання з податку на додану вартість у березні 2010 року по господарських операціях з реалізації придбаного у ПП «Проммет ЛТД» товару ТОВ «Панком Мет». Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що податковим органом не було допущено порушень вимог чинного законодавства при проведення позапланової перевірки ТОВ «Авіком ЛТД».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку податкового кредиту, регулюються статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податків права на включення сплачених ним у складі вартості придбаних товарів сум податку до складу податкового кредиту із фактичною поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, реальність господарських операцій з придбання позивачем у ПП «Проммет ЛТД» товару (лому та відходів кольорових та чорних металів) підтверджується: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними (арк. справи 27-35). Реальність господарських операцій з надання позивачу ТОВ «Укрспецстрой» експедиторських послуг підтверджується: платіжними дорученнями, посвідченнями про вибухонебезпечність, актами походження брухту чорних металів, податковими накладними, накладними, товарно-транспортними накладними, актами приймання металів чорних (вторинних), посвідченними про вибухонебезпечність брухту та відходів кольорових металів і сплавів, актами про походження брухту кольорових і чорних металів, актами обстеження радіаційного контролю партії брухту (т. арк. справи 94-250, т.2 арк. справи 1-69).

Матеріали справи містять довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якої вбачається, що станом на 07 вересня 2010 року ПП «Проммет ЛТД» знаходиться у даному реєстрі, стан відомостей про юридичну особу підтверджено, а також 20 травня 2010 року до вказаного реєстру було внесено запис про подання фінансової звітності юридичною особою (т.1 арк. справи 28-33).

Також, матеріали справ містять ліцензії, видані Міністерством промислової політики України, серії АВ №147484 та № 147485 (зі строком дії з 17 червня 2008 року по 17 червня 2013 року), згідно яких ПП «Проммет ЛТД» має право здійснювати такі види діяльності як заготівля та переробка металобрухту, чорних та кольорових металів (т.2 арк. справ 95-96), які станом на момент укладення оспорюваного договору та виконання господарських зобов'язань були чинними.

Крім іншого, як вбачається з акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 22 червня 2010 року № 78/23-214/35504275, на який посилається податковий орган як на підставу правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, у періоді, який перевірявся, ПП «Проммет ЛТД» подавало до податкового органу податкову звітність із показниками, які свідчать про здійснення ним господарської діяльності та згідно форми 1-ДФ загальна чисельність працюючих вказаного товариства складала 8 чоловік.

При цьому, суди попередніх інстанцій правомірно відхилили як безпідставні посилання податкового органу на акт обстеження від 23 липня 2010 року № 166/26-1, складений ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оскільки вказане обстеження було проведене у липні 2010 року, тоді як господарські операції були здійснені позивачем у березні 2010 року.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит березня 2010 року за господарськими операціями з ПП «Проммет ЛТД» та, як наслідок, правомірно сформував податкові зобов'язання по господарських операціях з реалізації придбаного у ПП «Проммет ЛТД» товару іншому суб'єкту господарювання - ТОВ «Панком Мет».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна