Ухвала суду № 40066446, 09.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/9991/53319/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року

у справі № 2-а-2882/08/2170

за позовом Комунального підприємства «Енергозбереження»

до Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Комунальне підприємство «Енергозбереження» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20 березня 2008 року № 0000902301/0, № 0000912301/0, 0000032800/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20 березня 2008 року № 0000932301 (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 07 травня 2008 року № 451).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області від 20 березня 2008 року № 0000912301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 293935,50 грн., у тому числі: за основним платежем - на суму 195957,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 97978,50 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь КП «Енергозбереження» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області провела виїзну планову перевірку КП «Енергозбереження» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої був складений акт № 279/230-32684983 від 06 березня 2008 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема: вимоги підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2007 року на 11197,00 грн. та занижено податок на прибуток на суму 35387,00 грн., у тому числі: за півріччя 2005 року - 744,00 грн., за 1 квартал 2006 року - 1496,00 грн., за півріччя 2006 року - 5787,00 грн., за 2006 рік - 24455,00 грн., за 1 квартал 2007 року - 1088,00 грн.: вимоги пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 312467,00 грн. (у тому числі по періодах: за травень 2005 року - 11919,00 грн., за серпень 2005 року - 54275,00 грн., за вересень 2005 року - 15609,00 грн., за листопад 2005 року - 44513,00 грн., за грудень 2005 року - 31005,00 грн., за лютий 2006 року - 16667,00 грн., за березень 2006 року - 16667,00 грн., за квітень 2006 року - 5000,00 грн., за червень 2006 року - 1335,00 грн., за серпень 2006 року - 1335,00 грн., за листопад 2006 року - 7481,00 грн., за грудень 2006 року - 106661,00 грн.) та завищено податок на додану вартість на 105650,00 грн. (у тому числі по періодах: за червень 2005 року - 8513,00 грн., за жовтень 2005 року - 97137,00 грн.), а також завищено показник рядка 22.1 декларації з податку на додану вартість на 49931,00 грн. (у тому числі по періодах: за липень 2005 року - 21598,00 грн., за липень 2006 року - 1668,00 грн., за вересень 2006 року - 1660,00 грн., за жовтень 2006 року - 183338,00 грн., за січень 2007 року - 6667,00 грн.) та завищено суму, яка підлягала бюджетному відшкодуванню з бюджету у розмірі 496103,00 грн.; вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, які полягали у неоприбуткуванні готівкових коштів у касі підприємства в сумі 192757,58 грн.

20 березня 2008 року ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000032800/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила КП «Енергозбереження» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 42983,00 грн., у тому числі: 25199,00 грн. - за основним платежем, 17694,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

20 березня 2008 року ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000912301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила КП «Енергозбереження» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану варітьсь у розмірі 363051,00 грн., у тому числі: 206817,00 грн. - за основним платежем, 156234,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

20 березня 2008 року ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 000902301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зменшила КП «Енергозбереження» суму бюджетного відшкодування ( утому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за квітень 2005 року на 496103,00 грн., визначила суму податку на додану вартість у розмірі 496103,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 248052,00 грн.

20 березня 2008 року ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0000932301, яким на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до КП «Енергозбереження» штрафні (фінансові) санкції у сумі 963787,90 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за умови виконання законодавчо встановлених вимог (зокрема, щодо використання в господарській діяльності платника придбаних ним товарів, робіт, послуг), незалежно від порядку відображення у податковому обліку одержаних бюджетних коштів, позивач мав право на податковий кредит при придбанні основних фондів за рахунок коштів, одержаних з державного та місцевого бюджетів за кодами 2410, 2143 «Капітальні трансферти підприємствам». Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд виходив з того, що інші порушенні позивачем вимог податкового законодавства та законодавства, яке регулює обіг готівки, встановлені в акті перевірки, знайшли своє підтвердження в процесі розгляду справи та не були спростовані позивачем належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 195957,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 97978,50 грн. слугував висновок податкового органу про те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість у сумі 195957,00 грн., сплачений у складі вартості товарів та послуг, для придбання яких були витрачені бюджетні кошти, одержані підприємством згідно рішень сесії Новокаховського міськвиконкому на реконструкцію та ремонт котелень № 2 та № 5 за кодами 2410, 2143 «Капітальні трансферти підприємствам».

Відповідно до положень абзаців 1, 3 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З наведеної норми Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) випливає, що право на податковий кредит у платника податку на додану вартість виникає у зв'язку з придбанням основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачає, що не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Як випливає зі змісту 3.2.7 пункту 3.2 статті вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) він регулює оподаткування операцій саме з виплат зазначеного у ньому цільового фінансування, і не регулює оподаткування операцій з придбання основних фондів.

Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не забороняє формування податкового кредиту у зв'язку з придбанням основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку залежно від походження належних платникові податку коштів.

Положення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), на які посилається податковий орган в органтування правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення, регулюють питання включення до складу валових доходів бюджетних коштів у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів та можливість включення податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товарів (послуг) за рахунок таких коштів до складу податкового кредиту, та не регулюють питання включення податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбання основних засобів за рахунок коштів, що отримані платником податку як трансферти з цільовим призначенням.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення 20 березня 2008 року № 0000912301/0 в частині визначення позивачу податку на додану вартість у сумі 195957,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 97978,50грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна