Ухвала суду № 40066350, 04.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 серпня 2014 року м. Київ В/800/3414/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Голубєвої Г.К.Суддів: Карася О.В. Костенка М.І. Моторного О.А. Островича С.Е.,

перевіривши заяву Заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 року у справі №826/14108/13-а (№К/800/6015/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН - 2011» про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення в дохід держави 7208000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 року у названій справі.

Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно приписів статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 року №К/800/6015/14 заявник посилається не неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.208 Господарського кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013 року № К/9991/77816/12, у якій, на його думку, згадані норми права застосовано інакше.

Так, справа, на яку заявником здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, була оскаржена до Верховного Суду України, який 18.03.2014 року своєю постановою відмовив у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013 року №К/9991/77816/12.

Однак, Верховним Судом України у вказаній постанові зазначено наступне: «Законом України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» (далі - Закон № 2756-VI), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, редакцію статті 228 Цивільного кодексу України змінено.

Змінами, внесеними до статті 228 Цивільного кодексу України Законом № 2756-VI, встановлено два окремі види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними, та ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними (недійсність яких прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інші заінтересовані особи можуть заперечувати їх дійсність в судовому порядку на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України).

Таким чином, у новій редакції статті 228 ЦК передбачено, що правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства, може бути визнаний недійсним судом. Також законодавець визначив наслідки визнання такого правочину недійсним.».

Як вбачається зі змісту заяви Заступника Генерального прокурора України, в оскаржуваній постанові Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 року №К/800/6015/14 та в доданій до заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.02.2013 року № К/9991/77816/12 на час виникнення спірних відносин (укладення та реалізації спірних договорів) діяла редакція статті 228 Цивільного кодексу України зі змінами, внесеними Законом № 2756-VI. Крім того, в обох випадках наявні кримінальні справи та судові вироки, якими осіб визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 205 Кримінально кодексу України (фіктивне підприємництво).

Проте, Вищим адміністративним судом України прийняті протилежні за своїм змістом судові рішення.

Таким чином, на даний час існує різна практика застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.208 Господарського кодексу України.

Верховним Судом України спірне питання по суті не розглянуто.

Отже, виявивши неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. 208 Господарського кодексу України в судових рішеннях, на які посилається заявник, що потягло різні висновки суду щодо прав і обов'язків сторін у подібних правовідносинах, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

Допустити до провадження для перегляду Верховним Судом України адміністративну справу № 826/14108/13-а за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТ ЯПИ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛКОН - 2011» про застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення в дохід держави 7208000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Карась О.В. підпис Костенко М.І. підпис Моторний О.А. підпис Острович С.Е.