Постанова № 40065686, 06.08.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2014 року Справа № 904/3115/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідача)

суддів: Широбокової Л.П., Крутовських В.І.,

секретар судового засідання: Валяр М.Г.,

представники:

від позивача: Русанова В.В. представник, довіреність № 30 від 01.01.2014 року;

від відповідача: Рейнюк І.В., представник, довіреність № 52-16/108 від 30.01.2014 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі №904/3115/14

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 1 960 грн. 44 коп.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2014 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" (надалі - ДП "Придніпровська залізниця") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Південний ГЗК") на свою користь плати за користування вагонами в розмірі 1 960 грн. 44 коп. та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі №904/3115/14 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено, з ПАТ "Південний ГЗК" на користь ДП "Придніпровська залізниця" стягнуто 1 960 грн. 44 коп. плати за користування вагонами та 1 827 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необгрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства та на предмет повноти з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором; порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Сторонами укладено договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч від 06.11.2008 року (надалі - договір), відповідно якого із посиланням на Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику (відповідачу), що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.

Згідно п.4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації та місцевої інструкції по обслуговуванню під'їзної колії.

Відповідно до п.6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власної колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Пунктом 16 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передплаті через ЄТех ПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (ст. 46 Статуту залізниць України).

Згідно ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до п.6.4 Привил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус „вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф. ГУ-23.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями (п.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Згідно п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.

По накладним, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач прийняв порожні вагони до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Південний ГЗК".

На шляху прямування вагони були затримані на станції підходу Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Південний ГЗК" на свою під'їзну колію, про що залізницею видано накази №629 від 08.11.2013 року, №637 від 14.11.2013 року; складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №57 від 14.11.2013 року, №55 від 08.11.2013 року; акти загальної форми ГУ-23 №3166 від 14.11.2013 року, №3161 від 08.11.2013 року та направлені відповідачеві відповідні повідомлення.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника (а.с. 1-38 т.2).

Позивачем нараховано плату за користування вагонами в загальному розмірі 1 960 грн. 44 коп. за відомостями ф.ГУ-46 №10119021, №10119023, №17119037, №18119046 за весь час затримки вагонів, які представники відповідача підписали із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзду колію.

Позивач зазначає, що після отримання відповідачем від залізниці повідомлення про прибуття на його адресу порожніх вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" повинен надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під'їздну колію конкретні вагони, який відкриває "зелений" вхідний сигнал світлофору, що дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі комбінатом вагони на приймально-здавальні колії їх власника. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під"їздну колію ПАТ "Південний ГЗК". Вказує, що відповідачем порушено положення п. 8 договору, а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі ст. Кривий Ріг на ст. Допоміжна та спричинило скупчення вагонів на станції призначення.

Відповідно до п. п. 3,5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами, перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗТ ПАТ "Південний ГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Згідно п. 8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію щодо яких складено вищевказані акти загальної форми. Відповідні записи відображені у книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці (а.с. 96 - 115 том 1).

Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони; доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач зі свого боку не надав.

Апелянт вказує на невідповідність актів №№10369-10374, 10693-10708, 10682-10690 загальної форми ГУ-23, складених на станції призначення, вимогам п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ-23, який підписується представниками станції і вантажовласника, з підстав їх підписання з боку ПАТ "Південний ГЗК" не уповноваженою на це особою ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вищезазначені акти на віднесення на відповідальність вантажовласника, які підписані представником ПАТ "Південний ГЗК" ОСОБА_3 без заперечень, є належними доказами зайнятості колій станції призначення з вини відповідача, оскільки акти з його боку підписані особою, яка безпосередньо приймала участь у обставинах, що в них засвідчені, її посадове становище (оператор електроно-обчислювальних машин та ОМ залізничного транспорту ПАТ "Південний ГЗК") має відношення до оформлення з правом підпису проїзних документів (залізничних накладних, відомостей плати за користування вагонами) тощо (довіреність №52-16/139 від 29.12.2012 року) (а.с.64 т.3)), за якими нарахована, пред'явлена до стягнення сума плати за користування вагонами.

Апелянт зазначає, що надані позивачем акти загальної форми ГУ-23, що підписані його представниками, складені в день закінчення затримки вагонів і особи, які їх підписали, не були свідками обставин, що мали місце на початок затримки.

Доводи відповідача в цій частині колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Складання даних актів окремо на час початку та на час закінчення затримки вагонів діючим законодавством не передбачено. Надані позивачем акти загальної форми ф.ГУ-23 відповідають вимогам п. 8 вищезазначених Правил, акти засвідчені підписами представників сторін, які підписавши їх, погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.

Зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Згідно Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014 року) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Надані залізницею пояснення поїзних диспетчерів (а.с.59,60 т.3) свідчать про неможливість подачі спірних вагонів в зв'язку з зайнятісттю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким вагони не забирались.

Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення, викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забиралися вагони на свою під'їздну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці, з огляду на що та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року у справі №904/3115/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.І. Крутовських

(Повний текст постанови складено 07.08.2014 року).