Рішення № 40065680, 07.08.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Справа № 925/1282/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Кудрявченко О.С.- представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вітіс груп", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун",

м. Христинівка, Черкаської області

про стягнення 32 383 грн. 33 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Вітіс груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №678-14К від 17 лютого 2014 року в розмірі 32 383 грн. 33 коп., в тому числі: 28 599 грн. 64 коп. основний борг, 187 грн. 86 коп. 3% річних, 943 грн. 11 коп. інфляційні втрати, 1 222 грн. 74 коп. пеня та 1 429 грн. 98 коп. штраф.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 липня 2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07 серпня 2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 липня 2014 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 серпня 2014 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1282/14.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 17 лютого 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Вітіс груп" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (покупець) було укладено договір поставки за № 678-14К.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався поставляти окремими партіями та передати у власність покупця замовлений товар, а покупець - прийняти товар та своєчасно оплачувати його у порядку, визначеному умовами цього договору. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначена у накладних на кожну окрему партію.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 33 599 грн. 64 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

№117997 від 14 лютого 2014 року на суму 21 048 грн. 80 коп.;

№118861 від 11 березня 2014 року на суму 1 992 грн. 00 коп.;

№120435 від 27 березня 2014 року на суму 2 844 грн. 00 коп.;

№120471 від 28 березня 2014 року на суму 424 грн. 80 коп.;

№120472 від 28 березня 2014 року на суму 7 290 грн. 04 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки відповідача у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково сплативши позивачу 5 000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 28 599 грн. 64 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №678-14К від 17 лютого 2014 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. договору поставки визначено, що термін оплати 60 календарних днів з дати поставки товару.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 4.2. договору відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар за видатковою накладною №117997 від 14 лютого 2014 року не пізніше 15 квітня 2014 року, за видатковою накладною №118861 від 11 березня 2014 року не пізніше 10 травня 2014 року, за видатковою накладною №120435 від 27 березня 2014 року не пізніше 26 травня 2014 року та за видатковими накладними №120471, №120472 від 28 березня 2014 року не пізніше 27 травня 2014 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору поставки, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 28 599 грн. 64 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.4. договору поставки передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі п. 5.4. договору поставки заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 222 грн. 74 коп. пені (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Слід зазначити, що розрахунок пені невірний, оскільки позивачем з 15 липня 2014 року застосовувалася подвійна облікова ставка НБУ в розмірі 12,5% річних, в той же час вказана ставка почала діяти лише з 17 липня 2014 року (постанова НБУ від 15 липня 2014 року №417).

Крім того, позивачем при нарахуванні пені за прострочення оплати поставленого товару 11 березня 2014 року було неправильно визначено початок нарахування пені, оскільки останній день сплати за поставлений товар 11 березня 2014 року - 10 травня 2014 року, тобто лише з 11 травня 2014 року починається строк нарахування пені.

Таким чином, розмір пені нарахований на суму боргу 16 048 грн. 80 коп. за період з 16 квітня 2014 року по 21 липня 2014 року складає 823 грн. 55 коп.

Розмір пені нарахований на суму боргу 1 992 грн. 00 коп. за період з 11 травня 2014 року по 21 липня 2014 року складає 76 грн. 30 коп.

Розмір пені нарахований на суму боргу 2 844 грн. 00 коп. за період з 27 травня 2014 року по 21 липня 2014 року складає 85 грн. 24 коп.

Розмір пені нарахований на суму боргу 7 714 грн. 84 коп. за період з 28 травня 2014 року по 21 липня 2014 року складає 227 грн. 22 коп.

Отже, з урахуванням вищенаведеного розрахунку розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 1 212 грн. 31 коп., в решті стягнення пені в розмірі 10 грн. 43 коп. слід відмовити у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Згідно п. 5.1. договору сторона, що не виконує належним чином умови договору, зобов'язана сплатити іншій сторона штраф у розмірі 5% від суми невиконаного або виконаного неналежним чином зобов'язання.

Оскільки відповідачем не було оплачено вартості поставленого позивачем товару, останній заявив вимогу про стягнення 1 429 грн. 98 коп. штрафу, що складає 5% від суми боргу.

Розмір штрафу нарахований позивачем вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням положень ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 187 грн. 86 коп. - 3% річних, а також інфляційні втрати в розмірі 943 грн. 11 коп. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних, судом встановлено, що нарахування інфляційних здійснено позивачем в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив суму інфляційних, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Оскільки, як вказувалося вище, позивачем було допущено помилку у визначенні початку нарахування прострочення боргу за поставлений товар 11 березня 2014 року, то розмір 3% річних нарахований на суму боргу 1 992 грн. 00 коп. за період з 11 травня 2014 року по 21 липня 2014 року складає 11 грн. 79 коп. Решта розрахунків нарахування 3% річних вірна.

З урахуванням вищенаведеного, з відповідача підлягає стягненню 187 грн. 70 коп. 3% річних, в решті стягнення річних слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун", вул. Леніна, 89, м. Христинівка. Черкаської області, ідентифікаційний код 37313320 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вітіс груп", вул. Шулявська, 10/12-Д, м. Київ, ідентифікаційний код 36126345 - 28 599 грн. 64 коп. - основного боргу, 187 грн. 70 коп. 3% річних, 1 212 грн. 31 коп. пені, 943 грн. 11 коп. інфляційних втрат, 1 429 грн. 98 коп. штрафу та 1 826 грн. 45 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 08 серпня 2014 року.

Суддя А.В.Васянович