Постанова № 40064533, 30.07.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року Справа № 803/1375/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0020961703, №0021001703, №0021011703 від 18 червня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Луцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року, у якому Луцькою ОДПІ встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 198 123 грн., в тому числі за грудень 2013 року на 2 198 123 грн. та п.2, 3, 8 ст.9 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування", внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок на 69 055, 92 грн., в тому числі за 2012 рік на суму 38 303, 59 грн. та за 2013 рік на суму 30 752, 33 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0020961703 від 18 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 747 652, 50 грн., в тому числі за основним платежем 2 198 122 грн. та за штрафними санкціями 549 530, 50 грн.; №0021001703 від 18 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність на загальну суму 69 055, 92 грн. та податкове повідомлення-рішення №0021011703 від 18 червня 2014 року, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовані штрафні санкції в сумі 6 905, 59 грн. за платежем фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.

Позивач з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, є протиправними, а тому підлягають скасуванню з наступних підстав.

Зазначає, що під час перевірки працівникам Луцької ОДПІ були надані всі первинні документи з придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, проте перевіряючі неправильно порахували кількісні показники з придбання позивачем пшениці, жита, мішків та відповідно внесли до акту перевірки від 27.05.2014 року невірні данні. Таким чином, ревізорами невірно визначена база оподаткування в грошовому виразі, а відтак і невірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

А тому, висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.4, 201.7 ст.201 ПК України та відповідного заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 198 123 грн. не відповідають дійсності та суперечать висновкам зазначеним у п.п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 та 2.4.2 акта перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року.

Крім того, не відповідають чинному законодавству про єдиний соціальний внесок висновки Луцької ОДПІ про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 п.2, 3, 8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" та відповідно заниження позивачем єдиного соціального внеску на суму 69 055, 92 гривні, в тому числі за 2012 рік - 38 303, 59 грн. та за 2013 рік - 30 752, 33 грн., оскільки, як вважає позивач, він знаходиться на загальній системі оподаткування, а тому відповідно до п.8 ст.9 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, і сума єдиного соціального внеску, яку підприємці на загальній системі оподаткування повинні сплатити за себе визначається виходячи з суми чистого оподатковуваного доходу, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та зазначається у річній декларації про майновий стан та доходи.

Таким чином, оскільки актом перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року, порушень щодо визначення чистого доходу встановлено не було, тому чистий дохід на який нараховано єдиний соціальний внесок визначений правильно і, відповідно, на даний чистий дохід був нарахований та сплачений єдиний соціальний внесок за 2012 та 2013 роки.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0020961703, №0021001703, №0021011703 від 18 червня 2014 року.

В поданих до суду додаткових поясненнях представники позивача акцентували увагу суду на тому, що позивачем були проведені акти звірки з постачальниками, відповідно до яких фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було оприбутковано пшениці та жита в 2012-2013 роках загальною вартістю 7 694 884, 60 грн. без ПДВ, що повністю суперечить висновкам працівників Луцької ОДПІ в акті перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року, у якому вказано про придбання позивачем пшениці і жита загальною вартістю 16 950 117, 39 грн.

Також зазначили, що згідно листів наданих постачальниками ТОВ "Боніта СТ" та ДП "Луцький КХП-2" в результаті переробки за 2012-2013 роки позивачем було отримано 1 330, 428 т висівки пшеничної, що на 643, 802 т загальна вартість якої складає 268 252, 97 грн. менше, ніж зазначено в акті перевірки Луцької ОДПІ.

Крім того вказали, що згідно ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування та самозайняті особи нараховують єдиний соціальний внесок за ставкою 34, 7% від доходу, який отримано від підприємницької діяльності, але розмір єдиного соціального внеску за місяць не може бути меншим мінімального страхового внеску. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування". Якщо ж дохід нульовий, то єдиний соціальний внесок за цей місяць не нараховується. Такі платники сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків від нарахованої річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми доходу, за якою розраховуються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Доплата за результатами річного звіту з єдиного соціального внеску сплачується фізичними особами-підприємцями до 10 лютого наступного року, а самозайнятими особами до 1 травня наступного року. В ці ж терміни і подається до органів доходів і зборів річний звіт з єдиного соціального внеску.

Згідно платіжних доручень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 проводилися авансові платежі на відповідні суми та у відповідні строки.

Відповідно до поданих декларацій річний дохід позивача у 2012 році склав 66 742 гривні, а у 2013 році - 68 927, 51 гривня, що підтверджено ревізорами в п.2.2.3 акту перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року. Таким чином нараховані і сплачені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 суми єдиного соціального внеску є правильними та такими, що відповідають чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав. В поданих до суду письмових запереченнях вказав, що враховуючи ненадання підприємцем первинних документів щодо залишків ТМЦ станом на 31.12.2013 року та недопущення перевіряючих для проведення інвентаризації залишків ТМЦ, відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, залишки ТМЦ станом на 31.12.2013 року в цілях оподаткування становлять 0 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено розбіжність в залишках товару, на суму 10 990 611, 44 грн. без ПДВ, які підприємцем не було відображено в обсягах реалізованої продукції в перевіряємому періоді, в результаті чого підприємцем порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.4, 201.7 ст.201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року на суму 2 198 122, 29 грн. ПДВ, що було включено перевіркою до податкового зобов'язання за грудень 2013 року.

Щодо єдиного соціального внеску, який підприємці на загальній системі оподаткування повинні сплатити за себе, вважає, що він визначається виходячи з суми чистого оподатковуваного доходу, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та зазначається у річній декларації про майновий стан та доходи. При цьому, єдиний соціальний внесок розраховується від суми середньомісячного чистого доходу.

Отже, згідно пункту 2 статті 7 розділу 3, пункту 8 статті 9 розділу 3 та пункту 4.5 розділу 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" позивачем не вірно відображено чистий дохід від підприємницької діяльності за 2012-2013 pоки, оскільки підприємцем було відображено суму чистого доходу: 2012 року - 66 742 грн. та 2013 р - 68 927, 51 грн., при цьому вся сума чистого доходу відображена у останньому календарному місяці, що не підтверджено перевіркою.

Враховуючи вищевикладене, Луцька ОДПІ ГУ Мндоходів у Волинській області вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази судом встановлені наступні обставини.

З матеріалів справи вбачається, що з 25.04.2014 року по 20.05.2014 року Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року.

В ході перевірки встановлено розбіжність в залишках товару, на суму 10 990 611, 44 грн. без ПДВ, які підприємцем не було відображено в обсягах реалізованої продукції в перевіряємому періоді. Дана розбіжність виникла внаслідок ненадання підприємцем первинних документів щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2013 року та недопущення перевіряючих для проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей, що відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України вказує на те, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, а тому залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2013 року в цілях оподаткування становлять 0 грн.

У зв'язку з чим, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 198 123 грн., в тому числі за грудень 2013 року на 2 198 123 грн.

Також, перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34, 7% встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 не вірно відображено чистий дохід від підприємницької діяльності за 2012-2013 pоки, оскільки підприємцем було відображено суму чистого доходу: 2012 року - 66 742 грн. та 2013 року - 68 927, 51 грн., при цьому вся сума чистого доходу відображена у останньому календарному місяці відповідного року, що не підтверджено перевіркою.

Таким чином, позивачем занижено єдиний соціальний внесок на суму 69 055, 92 грн., в тому числі за 2012 рік на суму 38 303, 59 грн. та за 2013 рік на суму 30 752, 33 грн., чим порушено п.2, 3, 8 ст.9 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування".

05.06.2014 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за вих. №8 подано до Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області заперечення на акт перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року.

Листом від 13.06.2014 року №5162/п/03-18-17-03 Луцька ОДПІ повідомила позивача про те, що порушення відображені в акті перевірки підтвердилися в ході розгляду даного заперечення. Одночасно повідомлено, що розпорядженням Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області №48-р від 11.06.2014 року призначено проведення службової перевірки стосовно правомірності дій посадових осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5

На підставі акту перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року, Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: №0020961703 від 18 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 747 652, 50 грн., в тому числі за основним платежем 2 198 122 грн. та за штрафними санкціями 549 530, 50 грн.; №0021001703 від 18 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність на загальну суму 69 055, 92 грн. та податкове повідомлення-рішення №0021011703 від 18 червня 2014 року, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовані штрафні санкції в сумі 6 905, 59 грн. за платежем фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.

Однак, суд вважає податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області №0020961703, №0021001703, №0021011703 від 18 червня 2014 року протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України;

Статтею 23 ПК України базою оподаткування є фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання. Щодо податку на додану вартість базою оподаткування є вартість товарів (робіт та послуг), що є предметами операцій з їх постачання, імпорту та експорту.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2007 року ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області. (а.с. 49)

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість Серії НОМЕР_2 від 20.09.2007 року. (а.с.51)

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЖ №667831 від 18.04.2012 року, основними видами діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 вантажний автомобільний транспорт. (а.с.50)

На сторінці 14 акту перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року, а саме в таблиці №9, працівниками Луцької ОДПІ зазначено, що позивачем протягом 2012-2013 років було придбано торгово-матеріальних цінностей: пшениці 3-го класу 40 т на суму 66 666, 80 грн. без ПДВ, зерно пшениці 451, 950 т на суму 640 264, 01 грн., пшеницю 11 237, 490 т на суму 14 983 282, 54 грн., нестандартну пшеницю 73, 6 т на суму 113 466, 91 грн., озиму пшеницю 819, 83 т на суму 1 093 103. 93 грн., а всього придбано пшениці 12 622, 87 т на загальну суму 16 896 784, 19 грн. Крім того, придбавалося жито в кількості 40 т на загальну суму 53 333, 20 грн. А всього згідно акту перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року позивачем було придбано пшениці і жита загальною вартістю 16 950 117, 39 грн.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 протягом 2012-2013 років здійснював господарську діяльність з TOB "Волинська переробна компанія", ПОСП ім.Шевченка, ДП ЕДГ "Еліта", ТзОВ "Луцькагротех", СВК ім.Ватутіна, ФГ ОСОБА_6, TOB "Агро Майстер", ТзОВ "Агроплантеко", АФ "Камаз-Агро", СВК "Зоря", СВК "Слава", СГП "Несвіч", СГПП "Широке поле", ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", СВК "Урожай", ФГ "Сокіл" по придбанню у вищевказаних суб'єктів господарювання пшениці та жита.

Так, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 протягом 2012-2013 року отримано від вищевказаних суб'єктів господарювання пшениці кількістю 5 178, 214 т на суму 9 143 613, 50 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 518 562, 24 грн. та жита в кількості 53, 2 т на суму 83 800 грн., в тому числі податок на додану вартість 13 966, 66 грн., а всього на загальну суму 9 227 413, 50 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 532 528, 90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами накладних на прихід жита та пшениці за 2012-2013 роки. (а.с.55-248 том 1, а.с.1-52 том 2)

Факт отримання позивачем товару від TOB "Волинська переробна компанія" на суму 248 285, 09 грн., з них отримано пшениці на суму 225 533, 50 грн. та мішків на загальну суму 22 751, 59 грн., ПОСП ім. Шевченка на суму 590 557 грн., ДП ЕДГ "Еліта" на суму 41 600 грн., ТзОВ "Луцькагротех" на суму 304 500 грн., СВК ім. Ватутіна на суму 842 808 грн., ФГ ОСОБА_6 на суму 843 770 грн., TOB "Агро Майстер" на суму 18 725 грн., ТзОВ "Агроплантеко" на суму 146 318 грн., АФ "Камаз-Агро" на суму 173 712 грн., СВК "Зоря" на суму 66 164 грн., СВК "Слава" на суму 434 00 грн., СГП "Несвіч" на суму 999, 194 грн., з них пшениці на суму 996 314 грн. та послуг по оренді автомобіля МАЗ 533 та причіпа бортового МАЗ 8926 на суму 2 880 грн., СГПП "Широке поле" на суму 927 704 грн., ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на суму 17 766 грн., СВК "Урожай" на суму 3 565 702 грн. , ФГ "Сокіл" на суму 32 240 грн., а всього на загальну суму 9 227 413, 50 грн., в тому числі податок на додану вартість 1 532 528, 90 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи актами звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2012 року по грудень 2013 року та видатковим накладними TOB "Волинська переробна компанія" на товар - мішки. (а.с.70-106 том 2)

Крім того, з актів звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2012 року по грудень 2013 року вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 своєчасно проведено оплату за поставлений товар. Заборгованість перед постачальниками за отримане зерно пшениці та жита відсутня. (а.с.70-106 том 2)

Транспортування товару здійснювалося автомобілем МАЗ 533 з бортовим причепом МАЗ 8926, що підтверджується договором найму ВРН №602561 від 04.11.2011 року між позивачем та Сільськогосподарським приватним підприємством "Несвіч", абзац 1 сторінки 4 акту перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року, а також актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня по грудень 2013 року. (а.с.13-зворотній бік том 1, а.с.88-99 том 2)

Також, в акті перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року, а саме: таблиця №9 сторінка 14 рядок 14 колонка 5 зазначено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в результаті переробки отримано 1 974, 23 т висівки.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема запитом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за вих. №7 від 27.06.2014 року на адресу директора ДП "Луцький КХП-2" Москвича С.О. та запитом за вих. №5 від 03.06.2014 року на адресу директора ТзОВ "Боніта СТ" Жовнірука І.С. та відповідними листами-відповідями на них, в результаті переробки за 2012-2013 роки фізичною особо-підприємцем ОСОБА_3 було отримано висівки пшеничної з ТзОВ "Боніта СТ" - 796, 066 т та з ДП "Луцький КХП-2" - 534, 362 т, а всього 1 330, 428 т. (а.с.27-32 том 1)

Таким чином, суд вважає, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджено, що податковими ревізорами-інспекторами під час проведення перевірки господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 завищено придбання останнім товарно-матеріальних цінностей, а саме пшениці на 7 444, 656 т на суму 9 271 732, 93 грн. без ПДВ та висівки пшеничної на 643, 802 т на суму 268 252, 97 грн. без ПДВ.

Судом досліджені наведені вище первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 16.05.1996 року №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за №293/1318.

Проте, при проведенні перевірки позивача та формулювання порушень ним вимог Податкового кодексу України, відповідач не надав правової оцінки первинним бухгалтерським та іншим документам, які фактично засвідчують правильність визначення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 бази оподаткування з податку на додану вартість.

Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що позивачем та його представниками чинилися перешкоди під час проведення перевірки, що унеможливлювало визначити залишки товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 станом на 01.01.2012 року, 31.12.2012 року та 31.12.2013 року, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.05.2014 року довіреній особі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_9 було вручено податкову вимогу про надання документів та інформації необхідних для проведення перевірки, в тому числі надання залишків товарно-матеріальних цінностей в розрізі товару станом на 01.01.2012 року, 31.12.2012 року та 31.12.2013 року із зазначенням номенклатури, загальних сум, одиниць виміру, кількості (об'єму) товарно-матеріальних цінностей.

20.05.2014 року працівниками Луцької ОДПІ складено акт №170/17.3 про ненадання документів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в ході проведення планової виїзної перевірки у якому зазначено, що станом на 16.05.2014 року, підприємцем надано лише первинні документи на придбання та реалізацію товарів та документи підтверджуючі транспортування товарів. Однак залишки товарно-матеріальних цінностей в розрізі статтей, дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.01.2012 року, 31.12.2012 року та 31.12.2013 року надано не було.

Проте, дані обставини не віднайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Як вбачається з зворотнього боку акту про ненадання документів №170/17.3 від 20.05.2014 року, податковим інспекторам під час перевірки були надані всі витребовувані документи за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року, а саме: банківські виписки, накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, що підтверджують зобов'язання та податковий кредит підприємця, договори з фізичними та юридичними особами, договори (оренди, купівлі-продажу), книги обліку доходів і витрат, договори з найманими працівниками тощо.

Перелік документів, зазначених в податкових вимогах та інші документи були надані ревізору-інспектору ОСОБА_4 з початку перевірки.

Що стосується неможливості проведення працівниками Луцької ОДПІ інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей, судом встановлено, що 20.05.2014 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, бухгалтером ОСОБА_10 та водієм ОСОБА_11 складено акт про те, що останні в період з 13 год. 15 хв. до 18 год. 00 хв. чекали представників Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області на складі зберігання товарно-матеріальних цінностей підприємця ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, проте останні не з'явилися для проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, а тому інвентаризація не відбулася.

В судовому засіданні, представником відповідача зазначену обставину не спростовано.

Щодо встановленого Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 п.2, 3, 8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" та відповідного заниження позивачем єдиного соціального внеску на суму 69 055, 92 гривні, в тому числі за 2012 рік - 38 303, 59 грн. та за 2013 рік - 30 752, 33 грн., судом встановлено наступне.

Як вже встановлено судом, ОСОБА_3 являється суб'єктом підприємницької діяльності та знаходиться на загальній системі оподаткування.

Відповідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон України №2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України №2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15-річного віку, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але спільно з ним провадять підприємницьку діяльність і отримують від цього частину доходу.

Згідно ч.3 ст.7 Закону України №2464-VI нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Статтею 1 Закону України №2464-VI визначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування та самозайняті особи нараховують єдиний соціальний внесок за ставкою 34,7% від доходу (прибутку), який отримано від підприємницької діяльності, але розмір єдиного соціального внеску за місяць не може бути меншим мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Якщо дохід нульовий, то ЄСВ за цей місяць не нараховується. Такі платники сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків від нарахованої річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми доходу, за якою розраховуються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Доплата за результатами річного звіту з ЄСВ сплачується фізичними особами - підприємцями - до 10 лютого наступного року, самозайнятими особами - до 1 травня наступного року. В ці ж терміни і подається до органів доходів і зборів річний звіт з ЄСВ.

Як встановлено судом, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 подано управління Пенсійного фонду звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012-2013 роки, у яких позивачем визначено суми єдиного соціального внеску виходячи з суми чистого доходу (прибутку), заявленої в податковій декларації фізичної особи-підприємця, а саме: в 2012 році позивачем визначено суму єдиного внеску в розмірі 7 077, 42 грн., а в 2013 році позивачем визначено суму єдиного внеску в розмірі 7 184, 98 грн. (а.с.45-48 том 1)

З наявних в матеріалах справи розрахунків податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від провадження господарської діяльності за 2012 та 2013 роки вбачається, що сума чистого оподаткованого доходу, на яку позивачем нараховувався єдиний соціальний внесок та яка співпадає з даними зазначеними позивачем у звітах за 2012-2013 роки по сплаті єдиного соціального внеску, становить за 2012 рік - 66 742 грн., а за 2013 рік - 68 927, 51 грн. (а.с.40-44)

При цьому, суд звертає увагу на те, що в 2.2.3 акту перевірки №2460/17.3/НОМЕР_1 від 27.05.2014 року, Луцька ОДПІ дійшла висновку про те, що перевіркою правильності визначення оподаткованого доходу, відображеного в декларації про майновий стан і доходи, з даними про суми оподаткованого доходу, визначеними в ході перевірки, порушень не встановлено.

Перевіркою правильності визначення суми чистого оподаткованого доходу, відображеного в додатку №5 до податкових декларацій за період з 01.01.2012 року 31.12.2013 року, порушень не встановлено. (а.с.16 зворотній бік-17, том 1)

Таким чином, позивачем вірно визначено суми оподаткованого доходу (чистого доходу) за 2012 рік та за 203 рік, на які фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок.

Факт сплати єдиного соціального внеску в повному обсязі за 2012 рік та за 2013 рік, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №455 від 14.03.2012 року на суму 500 грн., №561 від 14.05.2012 року на суму 500 грн., №737 від 02.08.2012 року на суму 500 грн., №941 від 14.11.2012 року на суму 500 грн., №1095 від 11.02.2013 року на суму 5 077, 42 грн., №1132 від 14.03.2013 року на суму 870 грн., №1213 від 14.05.2013 року на суму 870 грн., №1391 від 14.08.2013 року на суму 870 грн., №1557 від 14.11.2013 року на суму 870 грн. та №1695 від 10.02.2014 року на суму 3 704, 98 грн. (а.с.107-116 том 2)

Враховуючи вище встановлені обставини справи, суд приходить висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 вірно нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок за 2012-2013 роки.

Доказів, які б могли спростувати дані обставини, представником відповідача суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0020961703, №0021001703, №0021011703 від 18 червня 2014 року відповідачем не було досліджено та враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, а отже податкові повідомлення-рішення №0020961703, №0021001703, №0021011703 від 18 червня 2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, на підставі ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 гривень 20 копійок, підтверджені платіжним дорученням №1826 від 04.07.2014 року.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування",

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 18 червня 2014 року №0020961703, від 18 червня 2014 року №0021001703 та №0021011703 від 18 червня 2014 року

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складено 04 серпня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока