Ухвала суду № 40064489, 29.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6202/14 Справа № 201/1032/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Міхеєва В.Ю. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Свистунової О.В., Ремеза В.А.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2014 року по справі

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу, в обґрунтування своїх вимог посилаючись на ті обставини, що 07 серпня 2006 року ОСОБА_3 у присутності свідків написала розписку про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 10000 грн. авансу за одну кімнату будинку та сарай з присадибною ділянкою до кінця городу по АДРЕСА_1, зобов'язавшись продати позивачу вказану частину домоволодіння разом з прибудинковою територією після оформлення документів за ціною 13000 доларів США. Свої зобов'язання відповідачка не виконала, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь18400 грн. авансу з урахуванням інфляції, моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою того ж суду від 25 червня 2014 року було виправлено описку у рішенні від 26 травня 2014 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 серпня 2006 року ОСОБА_3 в присутності свідків написала розписку ОСОБА_2 про отримання від останнього 10000 грн. авансу за одну кімнату будинку та сарай з присадибною ділянкою до кінця огороду (а.с.70).

Відповідно до даної розписки ОСОБА_3 зобов'язалася після оформлення документів, укласти договір купівлі - продажу вказаної частини домоволодіння разом з прибудинковою територією за ціною тринадцять тисяч доларів США.

На виконання взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_3 27 липня 2007 року отримала дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом, замість втраченого, який було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 23 листопада 2007 року (а.с.103, 104).

Окрім того, 21 вересня 2007 року ОСОБА_3 отримала технічний паспорт на домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 97-102).

З письмовою заявою про укладення договору купівлі-продажу частини домоволодіння або повернення суми авансу, представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 звернулася до ОСОБА_3 тільки 24 вересня 2013 року (а.с.29-31).

В ході розгляду справи, представник відповідачки надала заяву про застосування строків позовної давності (а.с.90,91).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що між сторонами з 07 серпня 2006 року виникли правовідносини авансу, які регулюються правилами ч.2 ст. 570, ст. 571 ЦК України та виходив із доведеності пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду, оскільки об'єктивних даних на підтвердження його намірів після внесення суми авансу укласти договір купівлі-продажу та ухилення відповідачки від укладення такого договору, суду не надано.

Доводи апелянта стосовно того, що він не міг подати позовну заяву раніше, через невиконання відповідачкою своїх зобов'язань, є необґрунтованими не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від оцінки, зробленої судом першої інстанції, і висновків суду не спростовують.

Посилання в апеляційній скарзі на упередженість судді при розгляді справи, що на думку апелянта підтверджується скасуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2014 року про повернення позовної заяви апеляційним судом, що призвело до додаткових судових витрат та затягування судового процесу, колегією суддів не можуть бути взяті до уваги як підстави для скасування рішення, оскільки позивачем та його представником відвід судді не заявлявся, а скасування ухвали про повернення позовної заяви позивачу не є підставою для застосування положень ч.1 ст. 21 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді