Рішення № 40063736, 05.08.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/21817/13-ц

н/п 2/640/684/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Бутиріної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Яна» про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на рухоме майно (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_1), вилучене з приміщення будинку АДРЕСА_1, та передане Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за договором про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 р. відповідачам ТОВ «Яна» та ОСОБА_2 Також просить витребувати у відповідачів на користь позивачки (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_1) в натурі, перелічене в акті №1/13 та акті №2/13 опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 06.03.2013 р., договорі № 1 та договорі № 2 про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 р. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона, як підприємцем, останні декілька років провадила підприємницьку діяльність (вид - парикмахерські та косметологічні послуги, тримала салон) за адресою: АДРЕСА_1, займала приміщення, розташовані на першому поверсі. Той факт, що ОСОБА_1 провадила свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку та може підтвердити колишній власник приміщення ОСОБА_3 Про те, що приміщення продані ОСОБА_3 не повідомив ОСОБА_1, тому вона й далі продовжувала використовувати орендовані приміщення для своєї підприємницької діяльності. Дізнавшись про те, що ОСОБА_1 провадить діяльність в придбаному новим власником приміщенні по АДРЕСА_1, новий власник ОСОБА_2 дозволив й надалі на тих же орендних умовах провадити підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 Будь-яких зауважень чи попереджень про розірвання орендних домовленостей взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не отримувала. 06.03.2013 р., коли ОСОБА_1 знаходилась за межами м. Харкова та Харківської області, до її салону, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1, прийшли працівники УПМ ДПС у Харківській області та здійснили виявлення, опис та вилучення меблів та обладнання (перукарського устаткування, різних косметологічних програм тощо), яке належить ФОП ОСОБА_1 Як стало згодом відомо, до органів ДПІ звернувся ОСОБА_2 з проханням вивезти майно (речі по підприємницькій діяльності - салону), які знаходяться в його приміщення та невідомо кому належать. З листа Державної податкової служби у Харківській області від 29.04.2013 р. і 15.05.2013 р. та листа відділу внутрішньої безпеки при ДПС у Харківській області від 20.05.2013 р. стало відомо, що з питань повернення майна потрібно звертатися до ДПІ у Київському районі м. Харкова, оскільки майно знаходиться у них за ознаками безхазяйного. З травня 2013 року ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ДПІ у Київському районі м. Харкова з вимогою повернути їй вивезене майно з приміщення АДРЕСА_1, та отримували відписки, які не містили інформації щодо відмови у передачі їй цього майна або ж інформації про те, де та коли вона зможе отримати вилучені в неї речі. Так, в листі №649/10/19-020 від 30.07.2013 р. з ДПІ у Київському районі м. Харкова зазначено, що відповідно до ст. 338 ЦК України працівниками УПМ ДПС у Харківській області після надходження звернення ОСОБА_2 здійснено виявлення та вилучення меблів та обладнання невстановлених осіб. За результатами обстеження складено 2 акта опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 06.03.2013 р. На теперішній час ОСОБА_1 так і не отримала від відповідачів свої речі, які було вивезено з приміщення АДРЕСА_1, що завдає їй шкоди. Факт приналежності вилученого 06.03.2013 р. майна з приміщення АДРЕСА_1, як факт і оренди зазначеного приміщення , підтверджується видатковими накладними, аудиторським звітом. Позивачка вважає, що відповідачі повинні повернути вилучене 06.03.2013 р. майно по підприємницькій діяльності його власнику - ОСОБА_1, яка провадила там свою підприємницьку діяльність понад чотири роки в приміщенні АДРЕСА_1 та використовувала це майно в своїй діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позов задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, вказавши, що згідно ст. 338 ЦК України працівниками УПМ ДПС у Харківській області після надходження звернення ОСОБА_2 здійснено виявлення та вилучення меблів та обладнання невстановлених осіб, які знаходилися в нежитловому приміщенні 1 поверху №І, ІІІ, 1-13, 15-19 в літ. «А-3», за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 15.02.2012 р. За результатами обстеження складено 2 акта опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхозяйного від 06.03.2013 р. ОСОБА_2 звернувся 01.03.2013 р. до УПМ ДПС у Харківській області з заявою, в якій повідомив про знаходження в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, власником якого він є, різних коробок з парфумними та косметичними виробами. Згідно заяви ОСОБА_2 вказане приміщення він придбав у ОСОБА_3, якому також невідомий власник даного товару. Працівниками податкової міліції опитано громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які підтвердили факти, викладені у заяві ОСОБА_2 В зв'язку з тим, що власник даного товару був не відомий 06.03.2013 р. були складені акти попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного за №1/13 та № 2/13. Матеріальні цінності, описані по акту №1/13 від 06.03.2013 р., передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2, описані по акту №2/13 від 06.03.2013 р., передані на відповідальне зберігання директору ТОВ «Яна» ОСОБА_4 Вважають, що позивачем не додано належних доказів, підтверджуючих право власності на матеріальні цінності, вилучені 06.03.2013 р. за адресою: АДРЕСА_1. Також позивачем не доведено взаємозв'язку між копіями «нібито документів» з матеріальними цінностями, вилученими працівниками податкової міліції. Крім того, позивачем не надано до суду доказів, підтверджуючих наявність правових підстав знаходження належного ОСОБА_1 майна за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні, яке належить ОСОБА_2 та у зв'язку з чим її майно знаходилось в даному приміщенні. Відповідач вважає, що надані позивачем документи, не підтверджують права власності на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_1. Вважають дії Державної податкової служби у Харківській області по опису попередній оцінці майна з ознаками безхазяйного за №1/13, №2/13 від 06.03.2013 р. складені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що купив приміщення, які раніше належали ОСОБА_3, та розташовані за адресою: АДРЕСА_1, з публічних торгів в 2012 році. Позивачка ОСОБА_1 знаходилась в цьому приміщенні. В лютому 2013 року ОСОБА_2 приїхав в приміщення, яке придбав. В приміщенні була дівчина, яка пояснила, що там знаходиться салон і мається майно. ОСОБА_2 пред'явив документи, які підтверджують, що він є власником цих приміщень але дівчина не повідомила, хто є власником майна. Тоді ОСОБА_2 звернувся в податкову міліцію, щоб вони знайшли власника майна, яке знаходиться в його приміщенні. Пізніше йому зателефонували з податкової і запросили приїхати в приміщення. Працівники податкової повідомили про те, що встановити власника майна не вдалось, тому майно вивезли та передали на зберігання ТОВ «Яна». Коли знаходились в приміщенні, приїжджав чоловік, який відрекомендувався як ОСОБА_1 та повідомив, що все майно належить йому, проте не зміг надати документів на товар. Частину майна вивезли, частина майна залишилась в приміщенні, а саме шафи та техніка, які передана на зберігання ОСОБА_2

Представник відповідача ТОВ «Яна» позов не визнав, вважає, що діями ТОВ «Яна» права позивачки не порушені. Вилучене за адресою: АДРЕСА_1, майно працівники податкових органів передали на зберігання ТОВ «Яна». Майно знаходиться на зберіганні в складському приміщенні. ТОВ «Яна» цим майном не володіє, а тільки зберігає, тому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця 25.12.2002 р. позивачка ОСОБА_1 зареєструвала свою підприємницьку діяльність.

Для здійснення підприємницької діяльності 15.06.2009 р. позивачка уклала договір оренди нежитлових приміщень 1-го поверху в літ.«А-3» загальною площею 224,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належали ОСОБА_3 (а.с.91-92).

Нежитлові приміщення 1-го поверху в літ.«А-3» загальною площею 224,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, передані в користування позивачки згідно акту прийому передачі майна (а.с.93).

Відповідно до акту опису і арешту майна серія АА №752479 від 19.08.2010 р., складеного державним виконавцем Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції, в ході проведення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення площею 224,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, залишено майно, що знаходиться в приміщенні 1-го поверху в літ.«А-3» загальною площею 224,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1, яка займає приміщення згідно договору від 15.06.2009 р. (а.с.94-95).

Як вбачається з свідоцтва платника єдиного податку Серія НОМЕР_1 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в 2012 році здійснювала свою підприємницьку діяльність, а саме проводила оптову та роздрібну торгівлю косметичними та парфумерними товарами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33).

Таким чином, в період з 15.06.2009 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснювала свою підприємницьку діяльність в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, де зберігалось в тому числі майно, яке належить позивачці, та використовувалось для здійснення підприємницької діяльності.

Доказів того, що колишній власник нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 повідомляв позивачку про те, що власником приміщень стала інша особа, а також факт звернення до позивачки з вимогою звільнити займані приміщення, суду не надані.

Як встановлено судом першої апеляційної інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції при розгляді адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ Міндоходів у Харківській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії - 28.02.2013 р. до Управління податкової міліції ДПС України в Харківській області надійшло звернення ОСОБА_2, який повідомив, що в нежитловому приміщенні 1-го поверху в літ.«А-3» площею 224,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, власником якого він є згідно договору купівлі-продажу від 15.02.2012 р., зберігаються парфумерні та косметичні вироби невстановлених осіб, які спричиняють незручності йому як власнику приміщення в здійсненні господарської діяльності. В ході розгляду звернення працівниками податкової міліції було опитано нинішнього та попереднього власників приміщення, які вказали, що власник майна, яке знаходиться в приміщенні, не відомий. При виїзді встановлено, що у вказаному нежитловому приміщенні знаходиться вітрина з парфумерними і косметичними виробами та шість дверей, які опечатані власником ОСОБА_2 Працівниками Управління податкової міліції ДПС України у Харківській області вилучено товарно-матеріальні цінності (численні меблі, обладнання, комп'ютерну техніку, косметичні вироби тощо), які знаходились в 1-го поверху в літ.«А-3» площею 224,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Вилучено майно передано на зберігання ОСОБА_2 та директору ТОВ «Яна» ОСОБА_4 (а.с.98-99).

Сторони в судовому засіданні також не заперечували того факту, що працівники УПМ ДПС у Харківській області після надходження звернення ОСОБА_2 вилучили товарно-матеріальні цінності (численні меблі, обладнання, комп'ютерну техніку, косметичні вироби тощо), які знаходилися в нежитловому приміщенні 1-го поверху №І, ІІІ, 1-13, 15-19 в літ. «А-3», за адресою: АДРЕСА_1. За результатами обстеження складено 2 акта опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 06.03.2013 р. за №1/13 та № 2/13. Матеріальні цінності, описані по акту №1/13 від 06.03.2013 р., передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2, описані по акту №2/13 від 06.03.2013 р., передані на відповідальне зберігання ТОВ «Яна».

З листів Державної податкової служби у Харківській області від 29.04.2013 р. і 15.05.2013 р. та листа відділу внутрішньої безпеки при ДПС у Харківській області від 20.05.2013 р. позивачці стало відомо, що з питань повернення майна потрібно звертатися до ДПІ у Київському районі м. Харкова, оскільки описане майно постановлено у них на облік як таке, що має ознаки безхазяйного (а.с.7-12).

В обґрунтування позовних вимог позивачкою надано бухгалтерсько-господарські документи ФОП ОСОБА_1 (а.с.143-189) та висновок аудиторської фірми «Бізнес - аудит» про право власності позивачки ОСОБА_1 на майно, згідно якого ОСОБА_1 станом на 21.02.2013 р. на законних підставах була власником усіх майнових об'єктів (товарів і необоротних активів), наведених в Додатку 1 (а.с.113-134).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, якому належать нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, підтвердив, що під час вилучення майна з нежитлових приміщень приїжджав чоловік, який відрекомендувався як ОСОБА_1 та повідомив, що все майно належить йому, проте не зміг надати документів на товар.

У відповідності до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідачі заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1, проте доказів, спростовуючих доводи позивачки про належність вилученого майна їй, не надали.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом, що передбачено статтею 319 ЦК України.

Відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Держава відповідно до ст. 386 ЦК України забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що передбачено ст. 387 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінюючи в сукупності наведені факти, а також враховуючи те, що в період з 15.06.2009 р. приміщення за адресою: АДРЕСА_1 орендувались позивачкою, яка здійснювала в них підприємницьку діяльність, а саме проводила оптову та роздрібну торгівлю косметичними та парфумерними товарами, надані позивачкою докази, підтверджуючі, що вилучені 06.03.2013 р. працівниками УПМ ДПС у Харківській області товарно-матеріальних цінностей (численні меблі, обладнання, комп'ютерна техніка, косметична вироби тощо), належать саме їй, оскільки вона зразу ж після вилучення звернулась до відповідних органів із заявами про повернення майна та з адміністративним позовом про визнання дій податкових органів по вилученню майна не законними, а інші особи, які б претендували на вказане спірне майно, відсутні, хоча з моменту вилучення майна пройшло більше року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, та за нею слід визнати право власності на рухоме майно (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_1), вилучене з приміщення будинку АДРЕСА_1, та передане Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за договором про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 р. ТОВ «Яна» та ОСОБА_2, витребувавши у відповідачів на користь позивачки ОСОБА_1 майно (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_1) в натурі, перелічене в акті №1/13 та акті №2/13 опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 06.03.2013 р., договорі № 1 та договорі № 2 про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 р.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а якщо позов задоволений частково, судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3441 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 320, 321, 386, 387, 392 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на рухоме майно (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_1), вилучене з приміщення будинку АДРЕСА_1, та передане Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 06.03.2013 р. за договором про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 р. ТОВ «Яна» (код ЄДРПОУ 30512365) та ОСОБА_2.

Витребувати у відповідачів на користь ОСОБА_1 майно (обладнання, устаткування, матеріали-краски, маски тощо, що використовувалось для підприємницької діяльності ОСОБА_1) в натурі, перелічене в акті №1/13 та акті №2/13 опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 06.03.2013 р., договорі № 1 та договорі № 2 про зберігання безхазяйного майна від 06.03.2013 р.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Яна» з кожного на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1147 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ