Рішення № 40063071, 22.07.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6819/14-ц

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22 липня 2014 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі - Топал А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом в.о.прокурора Печерського району м. Києва, в інтересах Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В.о.прокурора Печерського району м. Києва, в інтересах Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення шкоди. Свої вимоги обґрунтовують тим, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2013, який набрав законної сили, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 5, 191 ч. 5, 28 ч. 2, 366 ч. 2 КК України. На підставі ст. 70 КК України за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 5, 191 ч. 5 КК України, ОСОБА_1 засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного та додаткового обов'язкового покарання у виді конфіскації майна з випробуванням. Разом з тим, призначено додаткове обов'язкове покарання у виді позбавлення ОСОБА_1 права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, строком на 3 роки. На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання за злочин, передбачений ст.ст. 28 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Указаним вироком Печерського районного суду м. Києва встановлено, що ОСОБА_1, будучи засновником та директором ТОВ ЦЕМД «Тридента», юридична та фактична адреса: АДРЕСА_1, маючи за мету незаконно заволодіти державними коштами, вступив в злочинний зговір з невстановленими слідством особами, від яких отримав підроблені господарські документи та провів на своєму підприємстві операцію з придбання неліквідного товару, за допомогою якої штучно збільшив обсяги податкового кредиту по податку на додану вартість за березень 2007 року на 10120000,00 грн., що дало підстави для відшкодування 03.07.2007 вказаної суми з державного бюджету та призвело до заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, чим вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України. Вказані кошти державного бюджету в сумі 10120000,00 грн. надійшли на рахунок ТОВ ЦЕМД «Тридента», якими у подальшому ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Таким чином, внаслідок злочинних дій відповідача економічним інтересам держави завдано шкоду. ОСОБА_1 частково відшкодував спричинені державі збитки, а саме, ОСОБА_1 здійснено переведення грошових коштів в сумі 29 850 грн. на рахунок, вказаний у листі ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.03.2013. У зв?язку з чим, в.о.прокурора Печерського району м. Києва просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві шкоду у розмірі 10090150 (десять мільйонів дев'яносто тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп., які перерахувати на р/р 31112029700007, код 14010100 (одержувач УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, код банку 820019).

Представник прокуратури Печерського району м. Києва та представник Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві в судове не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, подали заяву згідно якої підтримали позовні вимоги, просили розглядати справу у їх відсутність та про те, що не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2013, який набрав законної сили, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 5, 191 ч. 5, 28 ч. 2, 366 ч. 2 КК України. На підставі ст. 70 КК України за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 191 ч. 5, 191 ч. 5 КК України, ОСОБА_1 засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного та додаткового обов'язкового покарання у виді конфіскації майна з випробуванням. Разом з тим, призначено додаткове обов'язкове покарання у виді позбавлення ОСОБА_1 права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, строком на 3 роки. На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання за злочин, передбачений ст.ст. 28 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Указаним вироком Печерського районного суду м. Києва встановлено, що ОСОБА_1, будучи засновником та директором ТОВ ЦЕМД «Тридента», юридична та фактична адреса: АДРЕСА_1, маючи за мету незаконно заволодіти державними коштами, вступив в злочинний зговір з невстановленими слідством особами, від яких отримав підроблені господарські документи та провів на своєму підприємстві операцію з придбання неліквідного товару, за допомогою якої штучно збільшив обсяги податкового кредиту по податку на додану вартість за березень 2007 року на 10120000,00 грн., що дало підстави для відшкодування 03.07.2007 вказаної суми з державного бюджету та призвело до заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, чим вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України. Вказані кошти державного бюджету в сумі 10120000,00 грн. надійшли на рахунок ТОВ ЦЕМД «Тридента», якими у подальшому ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Таким чином, внаслідок злочинних дій відповідача економічним інтересам держави завдано шкоду. ОСОБА_1 частково відшкодував спричинені державі збитки, а саме, ОСОБА_1 здійснено переведення грошових коштів в сумі 29 850 грн. на рахунок, вказаний у листі ДПІ у Печерському районі м. Києва від 11.03.2013. У зв?язку з чим, в.о.прокурора Печерського району м. Києва просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві шкоду у розмірі 10090150 (десять мільйонів дев'яносто тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп., які перерахувати на р/р 31112029700007, код 14010100 (одержувач УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, код банку 820019).

Згідно з ч. 4 ст. 28 КПК України в редакції 1960 року особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 110 ЦПК України встановлено, що позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися за місцем проживання позивача чи за місцем завдання шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова Шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у пункті 2 роз'яснив, що при розгляді таких справ, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі або майну громадянина відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 № 3 при визначенні суми, що підлягає стягненню з засудженого або з цивільного відповідача, мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна.

Відповідно до ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадян та держави у суді покладається на органи прокуратури.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією із форм такого представництва є звернення до суду з позовами з метою представництва інтересів держави. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Так, заволодіння ОСОБА_1 коштами державного бюджету України в особливо великих розмірах призвело до порушення економічних інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України основними завданням Міністерства доходів і зборів України, до структури якого входить ДПІ у Печерському районні м. Києва, є забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізація єдиної державної податкової, державної митної політики, а також боротьба з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, здійснення в межах своїх повноважень контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів.

У зв'язку з викладеним, органом, уповноваженим виконувати функції держави у вказаних правовідносинах, є ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

За таких обставин суд дійшов до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 84, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов в.о.прокурора Печерського району м. Києва, в інтересах Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міндоходів у м. Києві шкоду у розмірі 10090150 (десять мільйонів дев'яносто тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп., які перерахувати на р/р 31112029700007, код 14010100 (одержувач УДКСУ у Печерському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, код банку 820019).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.В. Новак