Постанова № 40062586, 06.08.2014, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1011/14-а

Провадження №:2-а/138/78/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 год. 15 хв.

04 серпня 2014 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Лисенко Т.Ю.,

за участю: секретаря Корби В.І.,

представника позивача Первак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 42297565 від 03.03.2014, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Вінницяобленерго» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 42297565 від 03.03.2014 з примусового виконання рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 31.01.2012. Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, так як позивач не пропустив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Також позивач вважає, що виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, пред'явлений до виконання, має здійснюватись саме відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги, викладенні у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Подав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких посилається на те, що позивачем був пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання та не надано і не зазначено в заві про наявність постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 31.01.2012 стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради на користь ПАТ «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Могилів-Подільські електричні мережі» шкоду, завдану в наслідок вчинення протиправних дій, в розмірі 11297 грн. 24 коп.

На виконання вказаного рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду видано виконавчий лист № 2-а-5/2012.

З досліджених судом копій виконавчих проваджень № 32374918, 41358160, 42297565 та листів Управління державної казначейської служби України у Могилів-Подільському районі та м. Могилів-Подільському Вінницької області вбачається, що 27.04.2012 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з відсутністю у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника, також не зазначено місцезнаходження (адреса) стягувача. Заява про примусове виконання вказаного вище рішення суду позивачем подана 24.04.2012.

Листом від 20.06.2013 Управління державної казначейської служби України у Могилів-Подільському районі та м. Могилів-Подільському Вінницької області повернуто виконавчий лист позивачу в зв'язку з оформленням виконавчого документу з порушенням встановлених вимог (а.с.44).

Листом від 04.12.2013 Управління державної казначейської служби України у Могилів-Подільському районі та м. Могилів-Подільському Вінницької області виконавчий лист повернуто позивачу в зв'язку з внесенням змін до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що визначає здійснення примусового виконання рішень про стягнення коштів з визначених ч. 1 ст. 2 цього закону боржників органами Державної виконавчої служби (а.с.47).

30.12.2013 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з відсутністю у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника, також не зазначено місцезнаходження (адреса) стягувача. Заява про примусове виконання рішення суду позивачем подана 24.12.2013.

27.02.2014 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про примусове виконання рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 31.01.2012.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 03.03.2014 позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Згідно оскаржуваної постанови від 03.03.2014, підставами відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець зазначає пропущення позивачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання . Крім того відповідач посилається на ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та на Постанову КМУ від 03.08.2011 № 845, що виключає можливість проведення відповідачем будь-якого списання коштів за виконавчими документами, боржниками за якими є державні органи, тому стягувачу необхідно подавати виконавчий документ безпосередньо до органів Державної казначейської служби України, без участі органів Державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону строк пред'явлення виконавчого листа № 2-а-5/2012, в даному випадку, становить 1 рік.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

З викладеного вище, суд приходить до висновку та погоджується з доводами позивача, що виконавчий лист № 2-а-5/2012 з урахуванням положень п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 23 Закону пред'явлено позивачем до виконання в межах строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, встановленого статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Частиною другою статті третьої Закону визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень», що набрав чинності 16.10.2013, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Так, відповідно до п. 1, 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Отже, виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до 01.01.2013, не виконуються органами Державної казначейської служби України, а тому суд погоджується з твердженням позивача, що органом, який має здійснювати виконавче провадження в даному випадку є Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 3 серпня 2011 р. N 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

Вказане свідчить про протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав пропуску позивачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та здійснення виконання даного рішення суду органами Державної казначейської служби.

Також суд не погоджується з посиланням відповідача на необхідність подання позивачем попередніх постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень та чи про їх зазначення в заяві про відкриття виконавчого провадження, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» таких вимог до стягувача при звернення до органу виконавчої служби не ставить.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Також ч. 2, 3 вказаної статті передбачено право, а не обов'язок стягувача у заяві про відкриття виконавчого провадження зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника; у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення - просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

В свою ж чергу державний виконавець, згідно вимог частини 1 статті 11 Закону, зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, на виконання вказаної норми, не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження правомірності прийнятої ним постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №42297565 від 03.03.2014, а тому, з урахуванням встановлених судом обставин та досліджених доказів, суд вважає позов обґрунтованим та такими, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 2, 11, 71 ч. 1, 2, 86, 94, 158-163, 181 КАС України, ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 1, ч. 2, 3 ст. 19, п. 2 ч. 1 ст. 22, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», п. 1, 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», пп. 1 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 3 серпня 2011 р. N 845 суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №42297565 від 03.03.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» (вул. 1 Травня, 2, м. Вінниця, код 00130694) судові витрати в розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного адміністративного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя: Т.Ю. Лисенко

Повний текст постанови складений 6 серпня 2014 року