Ухвала суду № 40060665, 29.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № П/810/173/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Міщука М.С., Федотова І.В.,

при секретарі: Бєліцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 11.12.2013 №0004172203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Миронівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 26.11.2013 по 29.11.2013 посадовою особою Податкового органу на підставі пп. 78.1.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків: ТОВ «Крок-Плюс» за період з 01.09.2012 по 31.11.2012, ФОП ОСОБА_2 за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, ТОВ «Комплекс С» за період з 01.10.2011 по 31.10.2011, ТОВ «Селбест» за період з 01.06.2013 по 30.06.2013.

За результатами перевірки був складений акт №208/22-011/22929481 від 29.11.2013.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 11.12.2013 №0004172203, яким ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 223504,71 грн., у тому числі за основним платежем 149003,13 грн., штрафні санкції - 74501,58 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку, що господарські операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, фінансово-господарські відносини між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та ТОВ «Крок-Плюс» у листопаді 2012 року здійснювалися на підставі наступних угод:

- договір №Р126871 від 14.11.2012 на покупку зерна, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Крок-Плюс») продав, а покупець (ПрАТ «Київ-Атлантик Україна») купив кукурудзу 3 класу у кількості 30 +/- 2% тонн. На підтвердження реальності виконання умов даного договору та транспортування товару позивачем були надані належним чином завірені копії: видаткової накладної №РН-0000696 від 16.11.2012 на суму 55728,90 грн., у т.ч. ПДВ 9288,15 грн.; податкової накладної №40 від 16.11.2012 на суму 55728,90 грн., у т.ч. ПДВ 9288,15 грн.; товарно-транспортної накладної №242788 від 14.11.2012; журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за 14.11.12; картки аналізу зерна №28333 від 14.11.2012;

- договір №Р126864 від 14.11.2012 на покупку зерна, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Крок-Плюс») продав, а покупець (ПрАТ «Київ-Атлантик Україна») купив сою промислову у кількості 101,357 тонн. На підтвердження реальності виконання умов даного договору позивачем були надані належним чином завірені копії: податкової накладної №33 від 13.11.2012 на суму 435835,10 грн., у тому числі ПДВ 72639,18 грн., видаткової накладної №РН-0000689 від 13.11.2012 на суму 435835,10 грн., у тому числі ПДВ 72639,18 грн. Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення передачі товару за даним договором Товар (соя) перебував на зберіганні ПрАТ «Київ-Атлантик Україна», отже його транспортування після підписання даного договору не здійснювалося;

- договір №Р126868 від 14.11.2012 на покупку зерна, відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Крок-Плюс») продав, а покупець (ПрАТ «Київ-Атлантик Україна») купив сою промислову у кількості 61,720 тонн. На підтвердження реальності виконання умов даного договору та транспортування товару позивачем були надані належним чином завірені копії: податкових накладних №41 від 16.11.2012 на суму 114130,80 грн., у т.ч. ПДВ 19021,80 грн., №45 від 19.11.2012 на суму 115453,80 грн., у т.ч. ПДВ 19242,30 грн., №52 від 20.11.2012 на суму 143770,20 грн., у т.ч. ПДВ 23961,80 грн., видаткових накладних №РН-0000697 від 16 11 2012 на суму 114130,80 грн., у т.ч. ПДВ 19021,80 грн.; №РН-0000701 від 19.11.2012 на суму 115453,80 грн., у т.ч. ПДВ 19242,30 грн.; №РН-0000708 від 20.11.2012 на суму 143770,20 грн., у т.ч. ПДВ 23961,80 грн.; товарно-транспортних накладних №319323 від 14.11.2012, №319323 від 15.11.2012, №242800 від 19.11.2012; журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах за період з 11.11.12 по 20.11.12; карток аналізу зерна №28328 від 14.11.2012, №28346 від 16.11.2012, №28385 від 19.11.2012.

На підтвердження оплати товару за вказаними договорами, укладеними з ТОВ «Крок-Плюс», та його подальшого використання Товариством у власній господарській діяльності, позивачем надано копії: платіжних доручень, рецептів і рекламних буклетів комбікормів, технологічні схеми виробництва, зберігання та відвантаження комбікормів та БМВД.

Фінансово-господарські відносини між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» та ТОВ МПТЗ «Комплект С» у жовтні 2011 року здійснювалися на підставі договору оренди нежитлового приміщення №NRO-C5-18 від 10.11.2010, відповідно до умов якого орендодавець (ТОВ МПТЗ «Комплект С») передає у строкове платне користування нежитлове приміщення. Відповідно до п. 3.1 цього договору за користування приміщенням орендар сплачує щомісячно 2500,00 грн., у тому числі ПДВ. Відповідно до п. 5.2 договору термін його дії до 01.11.2013. На підтвердження реальності виконання умов даного договору та транспортування товару позивачем були надані належним чином завірені копії: податкової накладної на суму 2500,00 грн., у т.ч. ПДВ 416,67 грн.; акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000019; платіжного доручення №4434 від 02.11.2011; погодження на розміщення суб'єкта торгівлі №92 від 16.12.2010, виданого Солонянською селищною радою; експлуатаційного дозволу №04-17-174PF від 22.02.2011; реєстраційного посвідчення Миронівської ОДПІ №1015000906 від 16.12.2010; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Фінансово-господарські відносини між ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» (відправник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) у червні 2011 року здійснювалися на підставі договорів на транспортно-експедиторські послуги на підтвердження виконання умов яких позивачем надані копії податкових накладних, транспортних накладних, актів виконаних робіт.

Крім того, позивачем були надані Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2014 серії АД №591075 (591076) щодо ТОВ «Крок-Плюс», серії АД №591069 (591070) щодо ФОП ОСОБА_2 та серії АД №591073 (591074) щодо ТОВ ПМТЗ «Комплект С», з яких вбачається, зокрема, види діяльності за КВЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_2 і ТОВ ПМТЗ «Комплект С» за період, що перевірявся Податковим органом, доведено.

Правомірність формування Товариством податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ ПМТЗ «Комплект С» не визнається податковим органом, оскільки останній дійшов висновку про так звану правову дефектність податкових накладних, складених у межах цих господарських правовідносин, виключно на підставі висновків, викладених у Актах про неможливість проведення зустрічних звірок чи проведення позапланових перевірок контрагентів позивача.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах між Товариством та ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_2 і ТОВ ПМТЗ «Комплект С», тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеними суб'єктами господарювання у звітних документах.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про обґрунтованість дій ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Крок-Плюс», ФОП ОСОБА_2 та ТОВ ПМТЗ «Комплект С».

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: М.С.Міщук

І.В. Федотов

Повний текст ухвали виготовлено 01.08.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Міщук М.С.

Федотов І.В.