Рішення № 40059920, 25.06.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/14157/2012

Провадження №2/761/73/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 червня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Івченко В.П., Губиш Т.Л., Булах Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2012 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2), третя особа - Орган опіки та піклування про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів та поділ спільного сумісного майна подружжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2012 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя виділено в окреме провадження.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що за час спільного проживання позивача та відповідача спільно набуто наступне майно: земельна ділянка площею 0,0365 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2; житловий будинок загальною площею 43,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2; однокімнатна квартира АДРЕСА_1 та автомобіль "BMW, Е60 523 І", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, враховуючи те, що шлюбний договір між сторонами не укладався, домовленості між ними щодо часток у спільному майні не досягнуто, зазначене майно є спільною сумісною власністю як позивача, так відповідача, тому підлягає поділу в рівних частинах, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, відповідно до якого просить визнати за нею: ? частини земельної ділянки площею 0,0365 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, ? частини житлового будинку загальною площею 43,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, ? частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1, ? частини автомобіля "BMW, Е60 523 І", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1; визнати за ОСОБА_2 ? частини земельної ділянки площею 0,0365 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, ? частини житлового будинку загальною площею 43,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, ? частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1, ? частини автомобіля "BMW, Е60 523 І", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

В судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково, просила визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частини на: 1/3 частини житлового будинку загальною площею 43,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, автомобіль "BMW, Е60 523 І", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частини на: 1/3 частини житлового будинку загальною площею 43,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, автомобіль "BMW, Е60 523 І", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. В іншій частині позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані в справі докази, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 11.10.1997 року, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Ризинською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, актовий запис №9 від 11.10.1997 року (а.с. 8).

Як вбачається з договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 04.10.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Лавренюк С.М., зареєстрованого в реєстрі за №5-5188, ОСОБА_2 купив 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в місті Києві по вулиці Бакинській під номером 8/1 (а.с. 91).

Згідно з реєстраційним посвідченням №013947, 1/3 частина житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с. 92).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 27.03.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2403, ОСОБА_2 купив однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 24-25), яка зареєстрована за ОСОБА_2, що підтверджується реєстраційним посвідченням №038492 від 11.04.2007 року (а.с. 26).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 22.07.2008 року УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, автомобіль "BMW E60 523 I", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 27).

У відповідності до гл. 8 Сімейного Кодексу України (ст.ст. 60-71), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. І об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частин 3, 4 статті 368 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно зі ст. 71 Сімейного кодексу України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки, придбане подружжям в період шлюбу майно є їхньою спільною сумісною власністю, а тому воно підлягає поділу між ними в рівних частках, а саме, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/2 частину: 1/3 частини житлового будинку, загальною площею 43,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; однокімнатної квартири загальною площею 35,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; автомобіль марки BMW Е60 523І, 2007 року випуску, номерний знак, НОМЕР_1; за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/2 частину: 1/3 частини житлового будинку, загальною площею 43,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; однокімнатної квартири загальною площею 35,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; автомобіль марки BMW Е60 523І, 2007 року випуску, номерний знак, НОМЕР_1.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.02.2007 року №220-2/881 "Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Шевченківському районі", земельна ділянка по вулиці Бакинській, 8/1 в місті Києві передана у приватну власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Шевченківському районі м. Києва (а.с. 96-99).

Згідно держаного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЖ №040839, Державний акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована на АДРЕСА_2, видано ОСОБА_2 на підставі рішення Київської міської ради від 22.02.2007 року №220-2/881 (а.с. 100).

У зв'язку з чим, у поділі земельної ділянки площею 0,0365 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, слід відмовити, оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 57 Сімейного Кодексу, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Крім того, слід зазначити, що позивачка просить визнати за нею ? частини житлового будинку, загальною площею 43,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Разом з тим, слід зазначити, як вбачається з договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 04.10.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Лавренюк С.М., зареєстрованого в реєстрі за №5-5188, ОСОБА_2 купив 1/3 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в місті Києві по вулиці Бакинській під номером 8/1, у зв'язку з чим поділу між сторонами підлягає саме 1/3 частини будинку.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину:

1/3 частини житлового будинку, загальною площею 43,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

однокімнатної квартири загальною площею 35,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

автомобіль марки BMW Е60 523І, 2007 року випуску, номерний знак, НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину:

1/3 частини житлового будинку, загальною площею 43,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

однокімнатної квартири загальною площею 35,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

автомобіль марки BMW Е60 523І, 2007 року випуску, номерний знак, НОМЕР_1.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: