Постанова № 40058556, 30.07.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

30 липня 2014 р. Справа № 802/2764/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці

до малого приватного Вінницького аграрно-промислового підприємства "Колос"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці з позовом до малого приватного Вінницького аграрно-промислового підприємства "Колос" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується узгоджена заборгованість зі сплати страхового внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування перед пенсійним фондом в сумі 170 грн., що слугувало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання в яких просив розгляд справи провести в порядку письмового провадження, додатково зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, адже на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вище наведене, суд вважає за можливе керуючись положення ч.6 ст. 128 КАС України, провести розгляд вказаної справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Мале приватне Вінницьке аграрно-промислове підприємство "Колос" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у м. Вінниці як платник страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Як свідчать матеріали справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 170 грн. З урахуванням чого, пенсійним фоном на виконання встановленого обов'язку стосовно відповідача сформовано вимогу від 06.03.2014р. №Ю584 про зобов'язання сплатити борг в сумі 170 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з того, що в силу абз.5 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В силу частини 1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Положення п.8.2 п.8 Порядку про обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затверджену Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, встановлюють, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадках, визначених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Судом встановлено, що в контексті зазначеного, а також за фактом не виконання обов'язку щодо сплати страхових внесків, позивачем стосовно малого приватного Вінницького аграрно-промислового підприємства "Колос" сформовано вимогу від 06.03.2014р. № Ю584 про зобов'язання сплатити борг в сумі 170 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з малого приватного Вінницького аграрно-промислового підприємства "Колос" (код ЄДРПОУ 13329836, м. Вінниця, вул. Привокзальна, б.1, кв. 4 ) борг в сумі 170 грн. (сто сімдесят гривень) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці (ЄДРПОУ 37979905, р/р 25607323420103 ОПЕРВ ПАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.