Постанова № 40057563, 06.08.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року Справа № 813/5175/14

12 год. 43 хв. м. Львів , вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Прокопчука О.С.

представників сторін:

від позивача - Борис А.С.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в Львівському окружному адміністративному суді знаходиться справа за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 1 365,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час звернення до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи та отримання статусу безробітного, відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Відтак, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 1 365,61 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю в результаті поданих ним центру зайнятості неправдивих відомостей.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, письмового пояснення на позов не подав, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки відповідач жодних заперечень проти позову не подав, суд розглядає справу на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

27.01.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, наказом від 31.01.2014 року № НТ140131 ОСОБА_2 було надано статус безробітного, 03.02.2014 призначено виплату допомоги по безробіттю.

Львівським міським центром зайнятості відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики, ДПА України № 60/62 від 12.02.2009 року, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за результатами перевірки складено акт № 43 від 11.03.2014 року.

В акті перевірки встановлено, що ОСОБА_2 під час реєстрації в центрі зайнятості подав недостовірні дані, а саме: скрив факт його реєстрації як фізична особа - підприємець. Відтак, позивачем зроблено висновок, що гр. ОСОБА_2 незаконно отримував допомогу з безробіття, оскільки під час реєстрації в центрі зайнятості не повідомив, що зареєстрований як фізична особа - підприємець, отже, допомога по безробіттю підлягає поверненню.

14 березня 2014 року Львівським міським центром зайнятості ОСОБА_2 надіслано претензію від 12.03.2014 року № 13/2264 щодо повернення незаконно отриманої допомоги з безробіття за період з 03.02.2014 року по 05.03.2014 року в сумі 1 365,61 грн.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року № 5067-VI безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статтею 4 згаданого Закону визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 під час реєстрації в центрі зайнятості 27.01.2014 року подав недостовірні дані, а саме: скрив факт його реєстрації як фізичної особи - підприємця.

Як вбачається з Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 01.01.2001 року проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 1 п.п. 5.5. п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затв. наказом Мінпраці, від 20.11.2000, № 307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, сума виплаченого матеріального забезпечення безробітному ОСОБА_2 за період з 03.02.2014 року по 05.03.2014 року становить 1 365,61 грн.

З врахуванням того, що ОСОБА_2 статус безробітного отримав 27.01.2014 року, як фізична особа - підприємець був зареєстрований 01.01.2001 року, відтак сума виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 03.02.2014 року по 05.03.2014 року в сумі 1 365,61 грн. підлягає поверненню.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 94, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 1365 (одна тисяча триста шістдесят п'ять) грн. 61 коп.

3. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 07 серпня 2014 року.

Суддя Тертичний В.Г.