Ухвала суду № 40055844, 30.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 р.Справа № 818/1339/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 818/1339/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах

про скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (далі по тексту - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі по тексту - УПФУ в м. Сумах, відповідач), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 08.05.2014 року № Ю-307/2 про сплату ПАТ «Сумихімпром» в десятиденний строк 15427713,12 грн. фінансових санкцій та пені.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року по справі № 818/1339/14 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах від 08 травня 2014 року № Ю307/2 про сплату Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром" недоїмки із страхових внесків в загальній сумі 15427713 (п'ятнадцять мільйонів чотириста двадцять сім тисяч сімсот тринадцять) грн. 12 коп., із них фінансові санкції (штрафи) - 6485412,34грн. (шість мільйонів чотириста вісімдесят п'ять тисяч чотириста дванадцять грн. 34 коп.) та 8942300,78 грн. (вісім мільйонів дев'ятсот сорок дві тисячі триста грн. 78 коп.) пені.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року по справі № 818/1339/14 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Сумихмпром» відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що формування УПФУ в м. Суми вимоги про сплату боргу та винесення судом рішень про стягнення заборгованості не призводить до подвійного стягнення заборгованості з ПАТ «Сумихімпром», оскільки відповідно до пп. ґ п.8.6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. за № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, вимога вважається відкликаною, якщо є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, зазначені у вимозі. У випадку, зазначеному в підпункті "ґ", вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби. Вказаною Інструкцією та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено черговості звернення органів Пенсійного фонду до суду з позовами про стягнення недоїмки та формування вимоги, а лише визначено право цих органів як на звернення до суду з відповідними позовами, так і на формування вимоги про сплату боргу.

Крім того, вказує, що грошові вимоги, які є предметом оскаржуваного рішення УПФУ в м. Сумах (у формі вимоги), у розумінні Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є поточними кредиторськими вимогами, оскільки на момент порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ „Сумихімпром" 24.10.2011р. строк сплати зазначених вимог не настав у зв'язку з тим, що вони були оскаржені платником. Враховуючи, що строк сплати рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, які входять до оскаржуваної вимоги, настав після їх узгодження в судовому порядку та після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ „Сумихімпром", стверджує, що спірні суми штрафу та пені, зазначені у вимозі від 08 травня 2014 року № Ю307/2, не є конкурсними кредиторськими вимогами у розумінні Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не підлягають списанню відповідно до ч.2 ст.14 цього Закону, на яку посилається позивач.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що заборгованість, вказана у вимозі № Ю-307/2, нарахована за період до 24.10.2011 року за рішеннями УПФУ в м. Сумах: № 188 від 21.04.2011 р. фінансових санкцій - 290311,55 грн. пені - 653166,82 грн.; № 606 від 15.12.2010 р. фінансових санкцій - 18173,23 грн., пені - 35491,38 грн.; № 450 від 09.06.2009 р. фінансових санкцій - 1955626,48 грн., пені - 612935,51 грн.; № 186 від 19.04.2010 р. фінансових санкцій - 328283,32 грн., пені - 900388,72 грн.; № 469 від 18.06.2009 р. фінансових санкцій - 1429199,5 грн.; № 538 від 02.11.2010 р. фінансових санкцій - 261591,27 грн., пені - 737687,38 грн.; № 605 від 15.12.2010 р. фінансових санкцій - 296349,15 грн., пені - 678 724,63 грн.; № 289 від 27.09.2011 р. фінансових санкцій - 293335,60 грн., пені - 1008315,49 грн.; № 670 від 22.09.2009 р. фінансових санкцій - 345542,23 грн., пені - 732023,36 грн.; № 204 від 27.04.2010 р. фінансових санкцій - 13396,85 грн., пені - 34936,96 грн.; № 607 від 27.08.2009 р. фінансових санкцій - 344669,95 грн., пені - 674079,62 грн.; № 185 від 16.04.2010 р. фінансових санкцій - 20028,7 грн., пені - 50048,45 грн., № 452 від 04.10.2010 р. фінансових санкцій - 888904,51 грн., пені - 2824502,46 грн., а всього на суму 15427713,12 грн., із них: фінансові санкції 6485412,34 грн., та пеня - 8942300,78 грн. Зазначив, що на суми грошових зобов'язань, вказаних у вищезазначених рішеннях (крім рішення № 452 від 04.10.2010 р.), Управлінням ПФУ в м. Сумах було виставлено вимогу №Ю-307 від 06.02.2014 року, яка за результатами оскарження в судовому порядку була визнана протиправною і скасована постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014р. по справі №818/553/1314. Зазначив, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року вищевказану постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 року залишено без змін. Отже, неправомірність виставлення відповідачем грошових вимог на суму 11714306,15 грн. підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, а тому відсутні підстави для повторного виставлення на цю суму вимоги від 08.05.2014 року № Ю-307/2.

Крім того, вказує, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.10.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ „СУМИХІМПРОМ". Управлінням Пенсійного фонду України в м. Суми 22.03.2012 року було направлено до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ „СУМИХІМПРОМ", однак, до складу вимог даної заяви заборгованість по фінансовим санкціям та пені згідно з рішеннями № 188 від 21.04.2011 р., № 606 від 15.12.2010 р., № 450 від 09.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., № 469 від 18.06.2010 р., № 538 від 02.11.2010 р., 605 від 15.12.2010 р., №289 від 27.09.2011 р., №670 від 22.09.2009 р., №204 від 27.04.2010 р., 607 від 27.08.2009 р., №185 від 16.04.2010 р. та №452 від 04.10.2010 р. не увійшла. Враховуючи викладене, з посиланням на ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", стверджує, що фінансові санкції та пеня, зазначені в вимозі №Ю-307/2 від 08.05.2014 р., вважаються погашеними та не можуть бути стягнуті з ПАТ „СУМИХІМПРОМ".

Також, пояснив, що всі вищезазначені рішення є виконавчими документами, Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесені постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення з ПАТ "СУМИХІМПРОМ" фінансових санкцій та пені по зазначеним рішенням, а відтак, виставлення вимоги №Ю-307/2 від 08.05.2014 р. призведе до повторного стягнення з позивача суми заборгованості.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Сумихімпром" зареєстровано як юридичну особу, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Згідно з п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон № 1058) на час виникнення спірних правовідносин відповідач був страхувальником і зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Зарічному районі м. Суми, правонаступником якого є УПФУ в м. Суми.

У зв'язку з порушенням строків сплати страхових внесків ПАТ "Сумихімпром" відповідачем була винесена вимога № Ю-307/2 від 08.05.2014 про сплату боргу, згідно з якою станом на 01 травня 2014 року заборгованість позивача зі сплати фінансових санкцій і пені становить 15427713,12 грн., у тому числі: фінансових санкцій - 6485412,34 грн., пені - 8942300,78грн. (а.с.13).

Не погодившись із вищевказаною вимогою, РПАТ «Сумихімпром» звернулось до суду3 з даним позовом про її скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної вимоги УПФУ в м. Сумах № Ю-307/2 від 08.05.2014 р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

З наявної в матеріалах справи копії вимоги № Ю-307/2 від 08.05.2014 р. (а.с. 13) вбачається, що до неї увійшли суми фінансових санкцій та пені, визначені рішеннями УПФУ в м. Сумах, а саме: № 450 від 09.06.2009 р., № 469 від 18.06.2009 р., № 607 від 27.08.2009 р., № 670 від 22.09.2009 р., № 185 від 16.04.2010 р., № 186 від 19.04.2010 р., № 204 від 27.04.2010 р., № 452 від 04.10.2010 р., № 538 від 02.11.2010 р., № 605 від 15.12.2010 р., № 606 від 15.12.2010 р., № 188 від 21.04.2011 р. та № 289 від 27.09.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням відповідача № 188 від 21.04.2011 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 290311,55 грн. та пеню в розмірі 653166,82 грн. (а.с. 14), однак постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р. по справі № 2а-1870/1652/12 відмовлено у стягненні заборгованості за цим рішенням УПФУ в м. Суми (а. с. 17-18), ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2013 р. ця постанова апеляційного суду залишена без змін (а.с. 19).

Рішенням УПФУ в Зарічному районі м. Суми № 606 від 15.12.2010 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 18173,23 грн. та пеню в розмірі 35491,38 грн. (а. с. 20), постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. по справі № 2а-1870/1149/12 стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" ці суми заборгованості, ця постанова ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 р. та ухвалою ВАСУ від 06.07.2012 р. залишена без змін (а.с. 22-23, 24-25). На підставі виконавчого листа суду про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" 53664,61 грн. заборгованості ВДВС 16.09.13 р. відкрито виконавче провадження № 39798099.

Рішенням УПФУ в Зарічному районі м. Суми № 450 від 09.06.2009 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 1955626,48 грн. та пеню в розмірі 612935,51 грн. (а.с.26), в задоволенні позовних вимог УПФУ в м. Сумах про стягнення цієї суми було відмовлено постановою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2013 року по справі № 2а-1870/4337/12 (а.с. 28-32).

Рішенням УПФУ в Зарічному районі м. Суми № 469 від 18.06.2009 р. застосовано штраф в розмірі 1429199,5 грн., ця сума заборгованості стягнута постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 р. по справі № 2а-1870/6869/12, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 р. (а.с.35-38), на виконання судового рішення видано виконавчий лист і 16.09.2013 р. за ним відкрито виконавче провадження № 39789860 ВДВС Сумського міського управління юстиції.

Рішенням відповідача № 186 від 19.04.2010 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф та пеня в загальному в розмірі 1228672,04 грн. (а.с. 39), а постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 р. по справі № 2а-1870/6460/12 цю суму стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" на користь УПФУ в м. Сумах (а.с. 41-44), ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 р. залишено без змін, однак ухвалою ВАСУ від 10.04.2014 р. ці рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справу направлено на новий розгляд (а.с. 45-46) Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 р. відмовлено в задоволенні стягнення заборгованості в розмірі 1228672,04 грн. на користь УПФУ в м. Сумах.

Однак ВДВС Сумського міського управління юстиції на підставі заяви УПФУ в м. Суми 16.09.2013 р. відкрито виконавче провадження № 39789453 про примусове стягнення 1228672,04 грн. з ПАТ "Сумихімпром" за рішенням відповідача № 186 від 19.04.2010 р.

Рішенням УПФУ в м. Сумах № 538 від 02.11.2010 р. застосовано до ПАТ "Сумихімпром" штраф та пеню в загальному розмірі 999278,65 грн. (а.с. 47), але постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р. по справі № 2а-1870/7981/12 в задоволенні позову УПФУ в м. Сумах про стягнення цієї суми заборгованості з ПАТ "Сумихімпром" відмовлено, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 р. залишено без змін (а.с.49-52), ухвалою ВАСУ від 08.08.2013 р. ці рішення судів залишено без змін (а.с. 53-54).

Рішенням УПФУ в м. Сумах № 605 від 15.12.2010 р. до ПАТ "Сумихімпром" застосовано штраф в розмірі 296349,15 грн. та пеню в розмірі 678724,00 грн. (а.с. 55), це рішення було оскаржене в судовому порядку і постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2013 р. по справі 2а-1870/9428/12 в задоволенні позову було відмовлено (а.с.57-59), ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2013 р. цю постанову залишено без змін (а.с. 60-61).

Постановою ВДВС Сумського міського управління юстиції від 30.09.2013 р. було відкрито виконавче провадження № 39988538 про примусове стягнення заборгованості за рішенням УПФУ в м. Сумах № 605 від 15.12.2010 р.

27.09.2011 р. відповідачем прийнято рішення № 289 про застосування фінансових санкцій в сумі 293335,6 грн. та пеню в сумі 1008315,49 грн. до ПАТ "Сумихімпром" (а.с.62), на підставі якого постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року по справі № 2а-1870/9815/12 стягнуто з ПАТ "Сумихімпром" заборгованість в загальній сумі 1301651,09 грн. на користь УПФУ в м. Сумах, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 р. залишено без змін постанову суду першої інстанції (а.с. 64-67), а 30.09.2013 р. ВДВС Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 39988639 про примусове стягнення заборгованості з ПАТ "Сумихімпром" за рішенням УПФУ в м. Сумах № 289 від 27.09.2011 р.

22.09.2009 р. УПФУ в Зарічному районі м. Суми прийнято рішення № 670 про нарахування фінансових санкцій - 345542,23 грн. та пені - 732023,36 грн. до ПАТ "Сумихімпром" (а.с. 68), рішенням Господарського суду Сумської області від 29.05.2013 р. по справі № 920/514/13, яке постановою Харківського апеляційного господарського суду 27.08.2013 р. залишено без змін, в задоволенні стягнення у розмірі 1077565,59 грн. відмовлено на підставі ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 70-75). Однак ВДВС Сумського міського управління юстиції за заявою УПФУ відкрито виконавче провадження № 39893611 про стягнення заборгованості з ПАТ "Сумихімпром" за рішенням УПФУ в м. Сумах № 670 від 22.09.2009 р.

27.04.2010 року УПФУ в Зарічному районі м. Суми винесено рішення № 204 відносно ПАТ "Сумихімпром" про застосування фінансових санкцій та пені на суму 48333,81 грн. (а.с.77), рішенням Господарського суду Сумської області від 22.07.2013р. по справі №920/757/13, яке постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р залишено без змін, в задоволенні позовних вимог про стягнення цієї суми відмовлено (а.с. 79-84), ухвалою Вищого господарського суду України від 16.10.2013р. рішення залишено без зміни (а.с. 85-86).

Однак органом Пенсійного фонду подано заяву до ВДВС Сумського міського управління юстиції і 23.09.2013 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39893763 про примусове стягнення з ПАТ "Сумихімпром" 48333,81 грн. на підставі рішення від 27.04.2010 р. № 204.

27.08.2009 р. УПФУ в Зарічному районі м. Суми прийнято рішення № 607 про нарахування ПАТ "Сумихімпром" фінансових санкцій - 344669,95 грн. та пені - 674079,62 грн. (а.с. 87), але рішенням Господарського суду Сумської області від 14.10.2013 р. по справі № 920/1368/13, яке постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2014р. залишено без змін, в задоволенні позовних вимог про стягнення цих сум в загальному розмірі 1018749,57 грн. відмовлено (а.с.89-94), ухвалою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 р. рішення господарського суду залишені без змін.

Незважаючи на це, УПФУ в м. Сумах направлено заяву і 23.09.2013 р. ВДВС Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 39893677 про примусове стягнення з ПАТ "Сумихімпром" 1018749,57 грн. на підставі рішення № 607 від 27.08.2009 р.

Рішенням УПФУ № 452 від 04.10.2010 р. до ПАТ " Сумихімпром" застосовано штраф та пеню на загальну суму 3713406,97 грн. (а.с.102).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач звертався до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 452 від 04.10.2010 р. про застосування штрафних санкцій і пені, однак постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 р по справі № 2а-8318/10,1870, яка набрала законної сили 25.03.2014 р., в задоволенні позову відмовлено (а.с.104-105).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.06.2014 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року, було припинено провадження у справі № 920/758/14 за позовом УПФУ в м. Сумах до ПАТ "Сумихімпром" щодо стягнення цієї суми штрафних санкцій і пені, застосованих на підставі рішення № 452 від 04.10.2010 р.

Зазначена ухвала набрала законної сили як така, що залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 року.

Рішенням УПФУ в Зарічному районі м. Суми № 185 від 16.04.2010 р. було застосовано фінансові санкції та пеню до ПАТ "Сумихімпром" (а.с. 97), однак рішенням Господарського суду Сумської області від 03.03.2014 по справі № 920/187/14 в задоволенні позову УПФУ в м. Сумах про стягнення фінансових санкцій та пені з ПАТ "Сумихімпром" відмовлено (а.с.99-101).

31.01.2014 відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на підставі заяви УПФУ в м. Суми винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 41812994 щодо примусового стягнення з ПАТ "Сумихімпром" заборгованості за рішенням №185 від 16.04.2010 (а.с.98).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як встановлено статтею 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що на час винесення оскаржуваної вимоги питання щодо стягнення сум по рішеннях, які ввійшли до вимоги № Ю-307/2 від 08.05.2014 року вирішено судовими рішеннями, що набрали законної сили, а тому у УПФУ в м. Сумах відсутні підстави застосовувати процедуру стягнення заборгованості шляхом формування вимоги на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, у стягненні сум за рішеннями № 188 від 21.04.2011 р., № 450 від 09.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., № 538 від 02.11.2010 р., № 605 від 15.12.2010 р., № 670 від 22.09.2009 р., № 204 від 27.04.2010 року, № 607 від 27.08.2009 р., № 185 від 16.04.2010 р. було відмовлено, а тому відповідач після набрання законної сили відповідними судовими рішеннями не мав права виставляти вимогу на суми, вказані у цих рішеннях.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що УПФУ в м. Сумах 06 лютого 2014 р. до ПАТ "Сумихімпром" було винесено вимогу № Ю-307, до якої ввійшли суми фінансових санкцій та пені, застосовані рішеннями: № 188 від 21.04.2011 р., № 606 від 15.12.2010 р., № 450 від 09.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., № 469 від 18.06.2010 р., № 538 від 02.11.2010 р., № 605 від 15.12.2010 р., № 289 від 27.09.2011 р., № 670 від 22.09.2009 р., № 204 від 27.04.2010 р., № 607 від 27.08.2009 р. та № 185 від 16.04.2010 р. на загальну суму 11714306,15 грн., однак постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 по справі № 818/553/14 вказана вимога була скасована, постанова суду набрала законної сили після залишення її без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року (а.с.106-110).

Беручи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що виставлення відповідачем грошових вимог на суми штрафів та пені, вказані у рішеннях УПФУ в м. Сумах № 188 від 21.04.2011 р., № 606 від 15.12.2010 р., № 450 від 09.06.2009 р., № 186 від 19.04.2010 р., № 469 від 18.06.2010 р., № 538 від 02.11.2010 р., № 605 від 15.12.2010 р., № 289 від 27.09.2011 р., № 670 від 22.09.2009 р., № 204 від 27.04.2010 р., № 607 від 27.08.2009 р. та № 185 від 16.04.2010 р. у загальному розмірі 11714306,15 грн., було визнано неправомірним в судовому порядку, отже, відповідач після набрання 06.05.2014 року законної сили постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 по справі № 818/553/14 про скасування первинної вимоги не мав підстав для винесення повторної вимоги та включення до неї вищевказаної суми.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, визначено частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження". Цей перелік не є вичерпним. Згідно з пунктом 8 цієї норми виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, є, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Так, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом.

Згідно з частиною п'ятою зазначеної статті (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчої службою в порядку, встановленому законом.

Частиною 14 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику. Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Тобто, у розумінні законів України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску та рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, у випадках, коли судом було задоволено позовні вимоги УПФУ про стягнення з ПАТ "Сумихімпром" заборгованості за рішеннями органів Пенсійного фонду України (№ 606 від 15.12.2010 р., № 469 від 18.06.2009 р., № 289 від 27.09.2011 р.), необхідно виконувати або рішення суду, або рішення УПФУ в м. Сумах, при цьому у відповідача відсутнє право на одночасне виконання і рішення суду про стягнення заборгованості, яке ґрунтується саме на відповідному рішенні УПФУ в м. Сумах, і рішення Пенсійного органу про застосування штрафних санкцій і пені, оскільки таке виконання тягне подвійну сплату одних і тих же сум боргу.

Колегія суддів зауважує, що спірна вимога УПФ № Ю-307/2 є виконавчим документом, яка виконується нарівні з судовим рішенням у примусовому порядку, а тому прийняття такої за той же період і по тим же сумам заборгованості є протиправним.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачено два можливих шляхи врегулювання спорів по сплаті заборгованості зі страхових внесків: досудовий (у вигляді направлення органом Пенсійного Фонду платнику вимоги, узгодження суми недоїмки) та судовий, які одночасно застосовуватись не можуть.

Такий висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постанові від 24.11.2011 року по справі № К/9991/67042/11 (а.с.130-131).

У зв'язку з чим, виставлення вимоги про стягнення коштів за умови наявності відкритих виконавчих проваджень по виконанню рішень, суми за якими включено у вимогу, є протиправним.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на пп. «ґ» п.8.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2001р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі по тексту - Інструкція), з наступних підстав.

Як встановлено зазначеною нормою Інструкції, вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу, що зазначені у вимозі. У випадку, зазначеному в підпункті "г", вимога вважається відкликаною у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби.

Таким чином, УПФУ в м. Сумах не мало правових підстав для направлення позивачу вимоги про сплату заборгованості, рішення про стягнення сум якої прийняте судом.

Таким чином, позивач намагався звернути до виконання декілька виконавчих документів з метою подвійного стягнення з відповідача однієї і тієї ж заборгованості.

Однак, відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 24 жовтня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" (а.с.111).

21 лютого 2012 року в газеті "Голос України" № 33 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" (а.с.112).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За приписами ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" (далі - Постанова) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Правові наслідки порушення вказаних вимог визначені нормами ч.2 цієї ж статті та полягають у тому, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

До цього слід додати, що виходячи зі змісту ч.15 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

22.03.2012 року УПФУ в м. Сумах подало до Господарського суду Сумської області заяву про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів по справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром". З наявної в матеріалах справи копії вказаної заяви вбачається, що заборгованість по фінансовим санкціям та пені, застосованих згідно з рішеннями, які входять до оскарженої вимоги № Ю-307/2 від 08.05.2014 р. не була заявлена позивачем до реєстру вимог кредиторів (а.с.113-116).

Частиною 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Враховуючи викладене, зокрема і те, що рішення № 452 від 04.10.2010 року про застосування фінансових санкцій та пені в сумі 3713406,97 грн. прийнято відповідачем до порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Сумихімпром» (що підтверджується, зокрема, ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.06.2014 року про припинення провадження у справі № 920/758/14 за позовом УПФУ в м. Сумах до ПАТ "Сумихімпром" щодо стягнення штрафних санкцій і пені, застосованих на підставі рішення № 452 від 04.10.2010 р.), грошові вимоги за цим рішенням є конкурсними, оскільки не були заявлені у справі про банкрутство, не були включені до реєстру вимог кредиторів, у зв'язку з чим вважаються погашеними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені обставини у справі та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті спірної вимоги № Ю-307/2 від 08.05.2014 року про сплату боргу в розмірі 15427713,12 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування вищевказаної вимоги.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірності спірної вимоги належним чином не довів.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що, при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. по справі № 818/1339/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.