Ухвала суду № 40055666, 17.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 р.Справа № 591/2864/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05.06.2014р. по справі № 591/2864/14-а

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2

до Сумської міської ради , Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, треті особи - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про визнання наказу нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

25 квітня 2014 року позивач, Приватний підприємець ОСОБА_2, звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову, просив заборонити ОСОБА_1 проводити у нежитловому приміщенні (підвал) за адресою АДРЕСА_1 площею 337,1 кв.м., будь-які дії, пов'язані з ремонтом та реконструкцією вказаного нежитлового приміщення до моменту вирішення справи у суді.

Клопотання мотивовано тим, що на даний час предметом позову ОСОБА_2 є наказ управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 06.12.2013 року № 09.01-09/287 в частині передачі нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 площею 337,1 кв.м. в оренду ОСОБА_1, який позивач просить визнати нечинним, оспорюючи його законність. Вказує, що раніше дане приміщення перебувало в оренді у нього, і він, отримавши всі передбачені законом дозволи, здійснив поліпшення орендованого майна на суму 315 000 грн. На даний час він в судовому порядку намагається повернути дане приміщення, але новий орендар ОСОБА_1 розпочав здійснювати у ньому реконструкцію та ремонтні роботи. Просить вжити заходи забезпечення позову, заборонивши ОСОБА_1 проводити у нежитловому приміщенні (підвал) за адресою АДРЕСА_1 площею 337,1 кв.м. будь-які дії, пов'язані з ремонтом та реконструкцією вказаного нежитлового приміщення до моменту вирішення справи у суді, оскільки невжиття таких заходів може мати наслідком очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а саме прямої матеріальної шкоди

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05.06.14 року по справі № 591/2864/14-а заяву про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_1 проводити у нежитловому приміщенні (підвал) за адресою АДРЕСА_1 площею 337,1 кв.м., будь-які дії, пов'язані з ремонтом та реконструкцією вказаного нежитлового приміщення до моменту вирішення справи у суді.

Ухвала обґрунтована тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а також невжиття заходів забезпечення позову може затруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення вимог позивача.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу від 05.06.14 року в справі №591/10832/13-а скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена за неповного з'ясування судом обставин справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому вона підлягає скасуванню. Окрім того, вказавши на підстави вжиття заходів забезпечення позову, передбачені ст.117 КАС України, суд не мотивував цей висновок будь-якими фактичними обставинами у справі.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта в їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 статті 117 КАС України передбачено, що суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставами для забезпечення адміністративного позову, передбачені ст.117 КАС України є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.117 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суд України №2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Як вбачається з заявленого клопотання, на даний час предметом позову ОСОБА_2 є наказ управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 06.12.2013 року № 09.01-09/287 в частині передачі нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 в оренду ОСОБА_1, який позивач просить визнати нечинним, оспорюючи його законність. Вказує, що раніше дане приміщення перебувало в оренді у нього, і він, отримавши всі передбачені законом дозволи, здійснив поліпшення орендованого майна на суму 315000 грн. На даний час він в судовому порядку намагається повернути дане приміщення, але новий орендар ОСОБА_1 розпочав здійснювати у ньому реконструкцію та ремонтні роботи. Просить вжити заходи забезпечення позову, заборонивши ОСОБА_1 проводити у нежитловому приміщенні (підвал) по АДРЕСА_1 будь-які дії, пов'язані з ремонтом та реконструкцією вказаного нежитлового приміщення до моменту вирішення справи у суді, оскільки невжиття таких заходів може мати наслідком очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а саме прямої матеріальної шкоди.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд виходив з того, що наявна очевидна небезпека порушення прав та інтересів позивача до вирішення спору по суті, проте, фактично вказавши на підстави вжиття заходів забезпечення позову, які зазначені у ст.117 КАС України, суд не мотивував цей висновок будь-якими фактичними обставинами справи та не навів доказів існування таких фактів, якими позивач обґрунтовує заявлене клопотання.

На сьогоднішній день через ухвалу суду ФОП ОСОБА_1, сплачуючи понад 17000 грн. орендної плати щомісячно позбавлений можливості виконати основну умову договору оренди викладену в пункті 1.1. Договору оренди УМКВ-0681 від 06.12.2013 року - відкрити спортивно-оздоровчий заклад, що робить неможливим подальше використання об'єкта та призводить до фінансових втрат особою, яка взагалі ніяким чином не порушувала права та інтереси позивача.

Отже, зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_1 має здійснювати капітальний ремонт нежитлового приміщення загальною площею 324 кв. м. в АДРЕСА_1. з метою подальшого цільового використання приміщення, а не проводити реконструкцію приміщення, яка так і не була здійснена підприємцем ОСОБА_2 на даний час вбачається відсутність будь-якої очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ОСОБА_2.

Більш того, навіть у випадку задоволення позову підприємця ОСОБА_2 невжиття заходів забезпечення позову не утруднить і не зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки у випадку задоволення позову будуть визнані дії відповідачів стосовно призначення та проведення конкурсу з оренди нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 337,1 кв.м. Визнано недійсним рішення конкурсного комітету про визначення переможцем конкурсу за об'єктом № З АДРЕСА_1 площею 337, 1 кв.м., скасовано наказ управління майна комунальної власності Сумської міської ради про передачу даного приміщення в оренду.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції не мав правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову відповідно до заявленого позивачем клопотання, що є наслідком скасування оскаржуваної ухвали та відмови позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст.199 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 05.06.14 року по справі № 591/2864/14-а прийнята з порушенням норм чинного процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.117, 118, 160, 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 26.03.2014 року по справі № 591/10832/13-а скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.