Ухвала суду № 40054768, 18.07.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 443/120/14-к Головуючий у 1 інстанції: Цюмрак М.Д.

Провадження № 11-кп/783/383/14 Доповідач: Танечник І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2014 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Танечника І.І.

Суддів: Тенюха В.П., Волинця М.М.

при секретарі Мержвінській О.А.

з участю прокурора Гарванка І.М.

адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні Гарванко І.М.

на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 21 травня 2014 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року, українець, громадянин України, непрацюючий, уродженець м.Мукачево Закарпатської області, проживаючий за адресою - АДРЕСА_1 раніше судимий, останній раз 28.11.2008р. Жидачівським районним судом Львівської області за ст.ст.186 ч.2,296 ч.1,70,71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі

визнаний винним і засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

ОСОБА_4, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, працюючий робітником на фірмі «Клеварія», уродженець та мешканець АДРЕСА_2 раніше не судимий

визнаний винним і засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст..75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 1 рік. На підставі ст.76 КК України зобов»язано ОСОБА_4 періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишено попередню - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 слід рахувати з 25.11.2013р.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередню - особисте зобов»язання.

Вирішено питання з речовими доказами по справі.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 195 грн. за проведення експертизи.

ВСТАНОВИЛА :

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 25.11.2013 року близько 02 год. 40 хв. перебуваючи в приміщенні залізничного вокзалу станції Ходорів, по вул..Вокзальній,6 в м.Ходорові Львівської області, будучи в стані алкогольного сп»яніння, підійшли до неповнолітнього ОСОБА_5, в якого із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Самсунг-5312», зарядним пристроєм до нього, а також грошима в сумі 50 грн., чим завдали потерпілому матеріальну шкоду на суму 950 грн.

Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить застосувати до нього ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» та скоротити невідбуту ним частину покарання наполовину.

Захисник ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі зазначив про те, що вирок суду є необґрунтованим та незаконним, постановлений з порушенням кримінального процесуального закону, зокрема, судом не з»ясовано всі обставини справи, не взято до уваги порушення відносно ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні, які полягали в тому, що останній був затриманий без ухвали слідчого судді, про його затримання не повідомлялось ЦБПД, процесуальні дії проводились без захисника, хоча ОСОБА_2 не вміє ні читати, ні писати, впізнання потерпілим відбулось в помешканні матері ОСОБА_2, вилучали мобільний телефон і 50 грн. в присутності понятих, які нібито ОСОБА_2 видав самостійно, працівники міліції перешкоджали йому в наданні медичної допомоги. Також судом під час допиту потерпілого ОСОБА_5 не приводили його до присяги та не попереджали про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів, суддя самостійно допитував свідка ОСОБА_6 і лише потім надав право допиту прокурору та захисту, суд лише частково задоволив його клопотання про допит свідків, інших не вважав за необхідне допитувати.

За таких обставин просить вирок місцевого суду скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

В своїй апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Гарванко І.М. вказує на те, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину, ступені його участі у вчиненні злочинного діяння та даним, що характеризують особу, зокрема не в повній мірі враховано те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення грабежу, вчинив цей злочин в стані алкогольного сп»яніння.

За таких обставин просить вирок місцевого суду частково змінити та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та обрати покарання 5 років 8 місяців позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, міркування засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу свого захисника, захисника ОСОБА_1 про необхідність скасування вироку , прокурора - із запереченням доводів апеляційних скарг засудженого та його захисника та на підтримання поданої ним апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 та прокурора у кримінальному провадженні Гарванко І.М. не підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України , повністю доведена, хоча ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення - заперечив та пояснив, що 25.11.2013р. вечором і всю ніч знаходився дома, де спав. Ніякого злочину в цей час не вчиняв.

Суд першої інстанції дав належну оцінку таким показанням засудженого, не надавши їм віри, оскільки такі спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне , вони суперечать іншим об»єктивним доказам по справі, які судом у встановленому порядку були досліджені та підставно прийняті до уваги.

Вина засудженого ОСОБА_2 доведена наступними доказами по справі, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що 23.11.2013 року він о 02 год. ночі зайшов в приміщення вокзалу в м.Ходорові і чекав на поїзд. В зал очікування зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які сіли поруч нього з двох боків. ОСОБА_2, запитав чи має він гроші на горілку. Він відповів , що грошей не має. Тоді хлопці пішли до виходу, але ОСОБА_2 повернувся до нього та наказав йому віддати мобільний телефон. Він відмовився, після чого ОСОБА_2. засунув йому руку в кишеню. Він вдарив ОСОБА_2 по руці, той забрав руку, припідняв його за одяг і кинув на лавку та почав наносити удари в обличчя, наніс 3-4 удари. Потім ОСОБА_2 підняв його з лавки та повів на вулицю, а ОСОБА_4 його підтримував з другого боку. На вулиці ОСОБА_2 наніс йому удар головою в обличчя, після чого почав шукати по кишенях, звідки забрав 50 грн. та вирвав в нього з рук мобільний телефон. Після цього вони його залишили і пішли в сторону міста. Він про подію розповів працівникам міліції. Зранку працівники міліції привели ОСОБА_2, якого він зразу впізнав;

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що 25.11.2013р. біля 00год.30 хв. в м.Ходорові він зустрівся з ОСОБА_2, якого добре знав. Проходячи мимо залізничного вокзалу ОСОБА_2 сказав, що хоче подивитись чи є пасажири в залі очікування. В приміщенні вокзалу знаходився молодий хлопець - потерпілий ОСОБА_8 Вони сіли біля нього з двох сторін і ОСОБА_2 запитав у того чи має він гроші, на що потерпілий відповів, що грошей не має. Вони пішли до виходу, але ОСОБА_2 повернувся до потерпілого та хотів забрати в нього мобільний телефон, засунувши йому руку в кишеню. Потерпілий вдарив ОСОБА_2 по руці. ОСОБА_2 наніс потерпілому декілька ударів, від яких той впав на лавку. ОСОБА_2 разом з ним вивели потерпілого на вулицю, де ОСОБА_2 наніс потерпілому ще декілька ударів. ОСОБА_2 забрав з кишені потерпілого 50 грн. та мобільний телефон з зарядним пристроєм. Після цього вони розійшлись по домах;

- показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що він працює начальником ЛПМ на ст.Ходорів ЛВ на станції Стрий ГУМВСУ у Львівській області. Вночі 25.11.2013р. поступив сигнал, що на вокзалі в м.Ходорові пограбували молодого хлопця. Він в складі слідчо оперативної групи виїхав на місце події. Потерпілий описав нападників, за описом, одним із нападників міг бути ОСОБА_7 Вони поїхали до ОСОБА_2 додому. ОСОБА_2 був дома, де був уночі не міг чітко відповісти, а тому йому запропонували пройти на залізничний вокзал, на що він погодився. В приміщенні вокзалу ОСОБА_2 в присутності понятих пояснив, що він вчинив грабіж і витягнув з кишені своєї куртки мобільний телефон з зарядним пристроєм та гроші в сумі 50 грн., про що був складений протокол.

- показаннями свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні про те, що він проводив досудове розслідування по даному кримінальному провадженні. ОСОБА_2 повністю визнавав свою вину у вчиненні відкритого заволодіння майном ОСОБА_5 у групі з ОСОБА_4. Визнавальні показання ОСОБА_2 давав в присутності свого адвоката, після чого йому було оголошено протокол, який він і його адвокат підписали, жодних клопотань заявлено не було.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 правильних висновків суду не спростовують, органом досудового розслідування належно встановлено факт доведеності вини засудженого ОСОБА_2, дії якого за ст.186 ч.2 КК України кваліфіковані вірно. Рішення місцевого суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України постановлено без істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли потягнути за собою скасування рішення.

Що ж стосується доводів прокурора в апеляційній скарзі про те, що міра покарання засудженому ОСОБА_2 не відповідає тяжкості скоєного злочину та даним про особу засудженого, то такі не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

На думку колегії суддів, при призначенні ОСОБА_2 покарання у виді 4 роки 6 місяців позбавлення волі, суд першої інстанції належним чином врахував вчинення засудженим тяжкого злочину , те, що він раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив в стані алкогольного сп»яніння та призначив йому покарання в межах санкції ст..186 ч.2 КК України.

У зв»язку з чим колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання засудженому ОСОБА_2 є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тобто відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для винесення нового вироку відносно ОСОБА_2 в апеляційному порядку, тому відмовляє в задоволенні апеляційної скарги прокурора у справі.

Що ж стосується апеляційної скарги засудженого ОСОБА_2, то її слід задоволити.

Статті 6 та 11 Закону України «Про амністію у 2014 році», який набрав чинності 19 квітня 2014 року, передбачають можливість скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк,та інші покарання, не пов»язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього закону. Особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом.

ОСОБА_2 засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненню від відбування покараня на підставі статей 1-5 цього Закону не підлягає, а тому йому необхідно скоротити наполовину невідбуту частину покарання, яка складає 4 роки один місяць і п»ять днів, оскільки до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році», тобто з 25.11.2013р. по 18.04.2014р., він відбув 4 місяці 25 днів.

Нове покарання слід визначити ОСОБА_2, з врахуванням положень Закону України «Про амністію у 2014 році» 2 роки 18 днів позбавлення волі, а початок строку покарання обчислювати з 19 квітня 2014 року.

Керуючись ст.ст. 376,405,407,419 КПК України, ст..ст.6,11 Закону України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні Гарванко І.М. - залишити без задоволення, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 - задоволити.

Вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 21 травня 2014 року - змінити.

Відповідно до положень ст..ст.6,11 Закону України «Про амністію у 2014 році» скоротити засудженому ОСОБА_2 наполовину невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі.

Визначити ОСОБА_2 до відбуття покарання 2 /два роки/ 18 днів позбавлення волі. Визначений строк покарання обчислювати з 19 квітня 2014 року.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: