Вирок № 40052520, 06.08.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10966/14-к

Провадження № 1-кп/344/387/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря Перун І.Ю.

прокурора Федорук Ю.І.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по звинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, освіта вища, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого, українця, громадянина України,

за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 ставиться у вину, що він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному носінні, придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї, за наступних обставин.

Обвинувачений при невстановлених слідством обставинах придбав предмет схожий на пістолет з маркуванням «ZORAKI - MOD. 914», НОМЕР_2, «cal. 9mm P.A.K. Made by АТАК arms ltd.», який згідно висновку експерта № 09/14-229 від 26 квітня 2014 року є короткоствольною вогнепальною зброєю самозарядним гладкоствольним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом з стартово-сигнального пістолета «ZORAKI - MOD. 914», cal. 9mm P.A.K., № НОМЕР_2, промислового виробництва «АТАК arms ltd.» ( Туреччина ), який був призначений для стрільби шумовими ( холостими ) патронами, який носив без передбаченого законом дозволу.

21 квітня 2014 року близько 00 год. 50 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи по вул. Декабристів, поряд із будинком № 34, що в с. Микитинці Івано-Франківської міської ради, зустрів гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, без будь-яких на те поважних причин вчинив із даними особами словесний конфлікт, в ході якого виражався в їхню адресу нецензурною лайкою. Під час конфлікту ОСОБА_2, тримаючи в руках вказаний вище пістолет, здійснив шість пострілів в сторону, де знаходились зазначені вище громадяни, в результаті чого вони розбіглися, а ОСОБА_2 пішов в сторону АЗС «ОККО», що по вул. Тисменицька, 294 в с. Микитинці Івано-Франківської міської ради, перебуваючи поряд з приміщеннями якої, побачив гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і не припинив вчиняти хуліганські дії, які виразились у нецензурній лайці та розмахуванні ножем, який знаходився у нього в руках, з погрозами спричинення тілесних ушкоджень.

У подальшому, хуліганські дії ОСОБА_2 було припинено працівниками міліції.

06 серпня 2014 року під час судового розгляду прокурором подано угоду про визнання винуватості від 06 серпня 2014 року з клопотанням про її затвердження.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, суд переходить до розгляду угоди, якщо таку було досягнуто під час судового провадження.

Угода укладена між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором Федорук Ю.І. про визнання винуватості 06 серпня 2014 року, згідно з умовами якої сторони дійшли згоди, що злочини обвинуваченим було вчинено саме при викладених вище обставинах, шкоди не заподіяно.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та узгодили покарання :

- за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі ;

- за ч. 4 ст. 296 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_2 сторонами узгоджено на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів - 3 роки 6 місяці позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України - звільнити його від відбування покарання з випробуванням в два роки, поклавши на обвинуваченого обов'язки передбачені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вказаному визнав повністю, згоду на призначення узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 06 серпня 2014 року просив затвердити.

Прокурор та захисник вважають, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз'яснивши ОСОБА_2 суть звинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R ( 87 ) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладення вказаної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує таке.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, а, виходячи з положень статей 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акту, фактичним обставинам справи та вимогам ст. 472 КПК України, а звинувачення, з якими погоджується обвинувачений є обґрунтованими і свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки він, вчинив умисні дії, які виразились у незаконному носінні, придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї і відповідно до ст. 349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчинених злочинів, як обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого визнано повне визнання вини, щире каяття, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, що відповідає як закону так і фактичним даним кримінального провадження, а до обставин, які обтяжують відповідальність віднесено вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Визначаючись у призначенні покарання, сторони обґрунтовано вважають за можливе застосувати ст. 75 КК України, яка встановлює можливі випадки звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діяння ОСОБА_2 є правильною, визнає, що вказані вище обставини в сукупності є саме такими, що пом'якшують покарання і знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, що також дає підстави суду дійти висновку, про те, що узгоджене сторонами покарання відповідає вказаним вимогам та санкціям ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України і може бути призначене із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням на обвинуваченого визначених обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки ґрунтується на фактичних обставинах провадження, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, тяжкості фактично вчиненого, і є справедливим.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті, що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі викладеного, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо її застосування, ст. ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 06 серпня 2014 року укладену старшим прокурором прокуратури міста Івано-Франківська Федорук Ю.І. та обвинуваченим ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання :

- за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 ( три ) роки 6 ( шість ) місяців позбавлення волі ;

- за ч. 4 ст. 296 КК України - 3 ( три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, призначити остаточне узгоджене сторонами покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 3 ( три ) роки 6 ( шість ) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання якщо він протягом іспитового строку в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2, код ДРФО НОМЕР_1 у користь держави, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 1991 ( одну тисячу дев'ятсот дев'яносто одну ) гривню 86 коп. витрат за проведення експертиз.

Речові докази, які зберігаються в камері схову речових доказів Івано-Франківського МВ УМВС в області : шість стріляних гільз пістолетних патронів центрального бою, складний туристичних ніж, марлевий тампон, кров людини - знищити ; пістолет з маркуванням «ZORAKI - MOD. 914» № НОМЕР_2 - передати в колекцію дозвільної служби Івано-Франківського УМВС.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович