Рішення № 40051072, 30.07.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2/522/1666/14

Справа № 522/27509/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2014 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого судді - Турецького О.С.,

за участю прокурора - Сазонової К.А.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом)- ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одеси, цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, за участю третьої особи: орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способів участі у вихованні дитини та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, за участю третьої особи: Відділ опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат, позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним вище позовом про визначення способів участі у вихованні дитини, ОСОБА_6.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив наступне.

Він є батьком неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Матір'ю дитини є відповідачка, ОСОБА_5.

ОСОБА_5 разом з сином, ОСОБА_6 проживають окремо від позивача.

Позивач в своєму позові зазначає, що вони не можуть дійти згоди щодо способу його участі у вихованні дитини та спілкуванні з сином. Відповідачка наполягає на спілкування з сином виключно у її присутності, але це завжди закінчується сварками, що негативно впливає на дитину. Він як батько має намір проводити з дитиною вихідні дні з ранку до вечора для того щоб не відривати його від відвідування дитячого садка у будні дні.

Також, ОСОБА_4 стверджує, що має у власності житло в АРК Крим, а тому просить суд визначити наступний спосіб його участі у вихованні дитини, неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, - щосуботи та щонеділі з 10 години ранку до 20 години вечора наодинці, а також від'їзд дитини разом з ним у літній період року на один календарний місяць до м. Севастополя.

Разом з тим, ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, уточненим 08.07.2014 року, про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат, позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування своїх вимог, позивачка за зустрічним позовом зазначила наступне.

11 квітня 2012 року Приморським районним судом м. Одеси було розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір'ю та перебуває повністю на її утриманні.

Відповідач зобов'язувався утримувати їх дитину, однак матеріальна допомога з червня 2013 року від ньогоне надходить.

Офіційне та неофіційне місце роботи ОСОБА_4 позивачці не відоме, але на теперішній час відомо, що він знаходиться на обліку на біржі праці та отримує щомісячно 4.000,00 грн. матеріальної допомоги по безробіттю.

Дитина знаходиться на повному утриманні матері.

Таким чином, ОСОБА_5 вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходів), починаючи від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Також, позивачка в своєму позові посилається на понесення нею додаткових витрат на дитину, пов'язаних з хворобою та відвідуванням дитячого садка, у розмірі 6056,15 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Тому, просить стягнути дані витрати, на підставі ст. 185 Сімейного кодексу України з ОСОБА_4

Крім вищенаведеного, позивачка за зустрічним позовом зазначила, що з червня 2013 року Відповідач жодного з покладених на нього законом обов'язків як батька не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Починаючи з червня 2013 року, Відповідач жодного разу не поцікавився за які кошти виховується дитина. Всі питання щодо виховання вирішуються матір'ю самостійно без участі та підтримки з боку батька.

Зазначені факти, ОСОБА_5 розцінює як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків, а тому просила суд позбавити його батьківських прав відносно його сина ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та його представник свій позов підтримали та просили суд його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечували, надали письмові заперечення, в яких позивач не відмовляється від участі у вихованні, навчанні, оздоровленні та утриманні свого сина, а твердження позивачки у зустрічному позові вважає безглуздими та надуманими.

Позивачка за зустрічним позовом та її представник в судовому засіданні свій позов підтримали та просили суд його задовольнити, проти задоволення первісного позову заперечували, надали письмові заперечення, в яких позивачка зазначила, що ОСОБА_4 не має навиків щодо годування та певного розпорядку дня дитини, адже виявив бажання спілкуватися з дитиною тільки зараз, а житло, про яке йде мова в позові, дуже мале, що створить дискомфорті умови перебування там дитини.

Прокурор та представник третьої особи, ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали вимогу ОСОБА_5 про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, судом було встановлено наступне.

17.10.2008 року у Першому Приморському відділі реєстрації актів громадського стану Одеського міського управління юстиції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, актовий запис № 863.

Від шлюбу у них народився син, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.04.2012 року, яке набрало законної сили 23.04.2012 року, шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було розірвано.

Як випливає з матеріалів справи, згоди щодо участі кожного з батьків у вихованні та утриманні дитини сторони не дійшли.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Проте, судом встановлено, що ОСОБА_5 не перешкоджає ОСОБА_4 спілкуватися з дитиною, брати участь у його вихованні, протилежного суду доведено не було.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

ОСОБА_4, являючись батьком, зобов'язаний нести рівні з позивачкою за зустрічним позовом матеріальні витрати, відповідно до ст. 141 СК України: «Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини»

Статтею 180 СК України закріплено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення її повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

Позивач за первісним позовом та його представник в судовому засіданні пояснили, що на даний час він не працює, а його дохід нерегулярний.

Визначаючи спосіб виконання батьком обов'язку утримувати дитину, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище не тільки дитини, а й відповідача, тому вважає можливим стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1.000,00 грн.

Також, ОСОБА_5 було надано до суду письмові докази про додаткові витрати на дитину, які вона просила стягнути з ОСОБА_5

Відповідно до довідки Логопедичного центру «Дитячий вулик» від 28.09.2013 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлений діагноз ОНР-ІІ рівня ФФН та рекомендовані заняття з логопедом.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.10.2013 року, 30.10.2013 року та 30.11.2013 року, а також квитанцій до прибуткового касового ордеру № 302 від 03.10.2013 року, №330 від 30.10.2013 року та №365 від 30.11.2013 року з ОСОБА_6 були проведені індивідуальні заняття по корекції мовлення, а разом тридцять занять, за що матір'ю ОСОБА_5 сплачено по 800 (вісімсот) гривень за кожні 10, а разом 2.400,00 гривень.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.12.2013 року, 04.01.2014 року та 01.02.2014 року, а також квитанцій до прибуткового касового ордеру № 465 від 03.12.2013 року, № 1 від 04.01.2014 року та №24 від 01.02.2014 року з ОСОБА_6 були проведені індивідуальні заняття по корекції мовлення, а разом тридцять занять, за що матір'ю ОСОБА_5 сплачено по 800 (вісімсот гривень) за кожні 10, а разом 2.400,00 гривень.

Додатково ОСОБА_6 виховується в Одеському дошкільному навчальному закладі «Ясла-садок» №253 та відвідує заняття з англійської мови, музики, за що його матір'ю сплачується щомісячно 220 гривень.

Крім цього, ОСОБА_5 провела дитині медичне обстеження у Одеському обласному консультативно-діагностичному центрі, за що сплатила 190 гривень.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, при визначенні участі кожного з батьків у додаткових витратах на утримання дитини, суд виходив із ст. 141 СК України, тобто в рівних частках з кожного.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_6 слід зазначити наступне.

З 2013 року ОСОБА_4 жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, або будь-якої іншої участі у вихованні свого сина, що підтверджується письмовими заявами вихователів та лікарів, а також показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які зазначили, що починаючи з 2013 року відповідач за зустрічним позовом жодного разу не поцікавився - за які кошти виховується дитина, а всі питання щодо виховання вирішуються матір'ю самостійно.

Зазначені факти, як окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до батьківських обов'язків.

Зазначені дії у відповідності зі ст. 164 СК України є підставою для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самосвідомості: не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно ст. ст. 150, 157 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, у разі ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини вони можуть бути позбавлені батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 3-4, 6-8, 10, 15-16, 58-60, 109, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) аліменти на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в твердій грошовій сумі у розмірі 1.000,00 (одна тисяча) гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22.01.2014 року до досягнення ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) додаткові витрати на дитину в розмірі 2.625,00 (дві тисячі шістсот двадцять п'ять) гривень.

Позбавити ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) батьківських прав відносно його сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С.Турецький

30 липня 2014 року