Постанова № 40050078, 30.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 липня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/2796/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

суддів: Довгопол М.В., Петрової Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгеніївни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - реєстраційна служба Полтавського районного управління юстиції Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області (надалі також позивач) звернулась до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12 червня 2014 року №13743269, зобов'язання зареєструвати право власності на гідроспоруду ставка №1 (ставок з греблею), що розташований за адресою: вул. Озерна, 67а, с. Шмиглі Полтавського району Полтавської області за Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Державною реєстраційною службою України порушено його права та законні інтереси у сфері публічно-правових відносин через безпідставну відмову у державній реєстрації права власності на вказаний вище об'єкт нерухомого майна. Зазначав, що до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, окрім іншого, додано належним чином завірену копію судового рішення, що набрало законної сили та роздруковане на одному аркуші паперу, а відтак, доводи державного реєстратора про невідповідність копії судового рішення вимогам пункту 23.7 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68, що до того ж втратив чинність на підставі наказу Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173, є безпідставними.

Державна реєстраційна служба України позов не визнала. У наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача посилався на те, що відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прийняття рішень з питань державної реєстрації права власності на нерухоме майно належить до виключної компетенції державного реєстратора, а не до компетенції органу державної реєстраційної служби. При цьому, державний реєстратор вільний та незалежний у прийнятті рішень, втручання будь-яких органів, посадових чи службових осіб у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведення державної реєстрації прав, забороняється. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицька Марія Євгеніївна, залучена до участі у справі в якості другого відповідача ухвалою суду від 21 липня 2014 року, письмових заперечень чи будь-яких інших пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

Реєстраційна служба Полтавського районного управління юстиції Полтавської області, залучена до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ухвалою суду від 21 липня 2014 року, надала до суду заяву, в якій зазначила, що у спірних відносинах державна реєстрація права власності на нерухоме майно має проводитись державними реєстраторами Державної реєстраційної служби України та не відноситься до компетенції органу державної реєстраційної служби. За таких обставин, при вирішенні спору третя особа покладалась на розсуд суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, що колегією суддів задоволено.

Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлені завчасно, в порядку статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та беручи до уваги неповідомлення останніми про існування поважних причин неможливості прибуття до суду, колегією суддів постановлено протокольну ухвалу про розгляд справи без участі представників відповідачів.

Третя особа надала до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника, що колегією суддів задоволено.

З огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та відповідно до положень частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2014 року у справі №554/17200/13-ц визнано за Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області право власності на гідроспоруди ставка №1 (ставок з греблею), що розташований за адресою: вул. Озерна, 67а, село Шмиглі Полтавського району Полтавської області.

Дане рішення набрало законної сили 18 лютого 2014 року, що підтверджено відповідною відміткою працівника суду на копії судового рішення /а.с. 17 - зворот/.

З метою проведення державної реєстрації права комунальної власності на зазначений вище об'єкт нерухомого майна позивач 27 травня 2014 року звернувся до реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 6768840 та про що позивачу видано картку прийому заяви №13339909 /а.с. 10/.

До заяви позивачем, окрім іншого, додано копію рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2014 року у справі №554/17200/13-ц /а.с. 10/.

04 липня 2014 року позивачем отримано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгеніївни від 12 червня 2014 року №13734269 "Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень" /а.с. 7/. Дане рішення мотивовано тим, що подане заявником судове рішення не містить реквізитів, передбачених пунктом 23.7 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68, що не дозволяє встановити факт набрання зазначеним рішенням законної сили.

Незгода позивача із зазначеним рішенням стала підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, колегія суддів враховує наступне.

Щодо позовних вимог Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12 червня 2014 року №13743269, колегія суддів виходить з нижченаведеного.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що становить зміст поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно", здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.

Згідно з пунктом 28 зазначеного Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно визначено у частині першій статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зокрема, пунктом 4 частини першої статті 24 вказаного Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як зазначено вище, спірне рішення державний реєстратор мотивував невідповідністю доданого до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень судового рішення вимогам пункту 23.7 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68.

Надаючи правову оцінку наведеним доводам, колегія суддів враховує положення пункту 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якого державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

При цьому, згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.

Дійсно, пунктом 23.7 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року №68, визначено, що копії вироків, рішень, ухвал, постанов у справах повинні бути підписані та скріплені гербовою печаткою. У разі, якщо судове рішення не набрало законної сили, про це зазначається на копії, що видається.

Разом з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що вказаний наказ втратив чинність з 01 січня 2014 року на підставі наказу Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173 "Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ".

Таким чином, приймаючи оскаржене рішення державний реєстратор виходив з вимог нормативно-правового акта, що втратив чинність.

Крім того, судом витребувано та залучено до матеріалів справи копію облікової справи №04-38/6768840 /а.с. 30-46/. Зі змісту зазначених матеріалів колегією суддів встановлено, що до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 травня 2014 року позивач додав копію судового рішення без відмітки про не набрання таким рішенням законної сили.

Більш того, матеріалами справи підтверджено, що рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2014 року у справі №554/17200/13-ц набрало законної сили 18 лютого 2014 року /а.с. 17 - зворот/. Тобто, на момент звернення позивача до органу державної реєстрації прав згадане судове рішення набрало законної сили.

Додане до заяви від 27 травня 2014 року судове рішення завірено гербовою печаткою суду та роздруковане на одному аркуші формату А4, що виключає необхідність його прошиття.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскарженого рішення, покладено на державного реєстратора як на суб'єкта владних повноважень.

Однак, державним реєстратором Дурицькою М.Є. обставин, що свідчили б про правомірність спірного рішення, не наведено.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що на дату звернення позивача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 лютого 2014 року у справі №554/17200/13-ц набрало законної сили, а відмову у державній реєстрації прав державний реєстратор мотивував посиланням на вимоги нормативно-правового акта (Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді), що на момент прийняття рішення втратив чинність.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті оскарженого рішення державний реєстратор діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгеніївни від 12 червня 2014 року №13734269 "Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень".

Відтак, позов в даній частині необхідно задовольнити.

З приводу позовних вимог про зобов'язання Державної реєстраційної служби України зареєструвати право власності на гідроспоруду ставка №1 (ставок з греблею), що розташований за адресою: вул. Озерна, 67а, с. Шмиглі Полтавського району Полтавської області за Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, колегія суддів враховує, що діючим законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами, і суд не може встановлювати цю процедуру та підміняти орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень. Таким чином, у задоволенні означеної вимоги колегія суддів вимушена відмовити.

Водночас, колегія суддів зазначає, що судове рішення в адміністративній справі має гарантувати повний та всебічний захист порушеного суб'єктивного права особи.

Зокрема, частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за доцільне скористатися процесуальним правом адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 27 травня 2014 року (реєстраційний номер 6768840) про державну реєстрацію прав на нерухоме майно: гідроспоруду ставка №1 (ставок з греблею), що розташований за адресою: вул. Озерна, 67а, с. Шмиглі Полтавського району Полтавської області за Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, з урахуванням підстав скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12 червня 2014 року №13734269.

При цьому, стосовно доводів відповідача про те, що у зв'язку з прийняттям рішення про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно позивачу повернуто всі подані документи, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на приписи Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року №607/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №534/23066, пунктом 3 якого передбачено, що протягом одного робочого дня з дати прийняття заяви орган державної реєстрації прав забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав, та копій документів, що пред'являються для державної реєстрації прав, засвідчені в установленому порядку та розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

А пунктом 5 даного Порядку визначено, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868, розглядає заяву, подані до неї електронні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, та приймає відповідне рішення.

Викладене дає підстави стверджувати про те, що рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором Укрдержреєстру приймається на підставі відсканованих документів, що містяться у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а не їх оригіналів чи паперових копій.

За таких обставин, позов необхідно задовольнити частково.

У відповідності до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної реєстраційної служби України судовий збір в розмірі 36 грн 54 коп.

Крім того, позивачем при зверненні до суду надміру сплачено судовий збір в розмірі 0,42 грн.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України /частина перша статті 9 Закону України "Про судовий збір"/.

Таким чином, кошти в розмірі 0,42 грн необхідно повернути позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгеніївни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - реєстраційна служба Полтавського районного управління юстиції Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгеніївни від 12 червня 2014 року №13734269 "Про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень".

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 27 травня 2014 року (реєстраційний номер 6768840) про державну реєстрацію прав на нерухоме майно: гідроспоруду ставка №1 (ставок з греблею), що розташований за адресою: вул. Озерна, 67а, с. Шмиглі Полтавського району Полтавської області за Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області, з урахуванням підстав скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 12 червня 2014 року №13734269.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної реєстраційної служби України (код ЄДРПОУ 37508344) на користь Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24565876) витрати зі сплати судового збору в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки.

Повернути Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24565876) з Державного бюджету України надміру сплачений квитанцією від 16 липня 2014 року №k11/G/3 судовий збір в розмірі 0,42 (0 гривень 42 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 04 серпня 2014 року.

Головуючий суддя О.О. Кукоба

суддя М.В. Довгопол

суддя Л.М. Петрова