Ухвала суду № 40049655, 28.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року м. Київ К/9991/53044/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Моторного О.А.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011

у справі №2а/0570/8010/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Промислові Ресурси"

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька

про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька №0000332304 від 12.05.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень -липень 2010 року у розмірі 968038 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за квітень - жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт №341/23-411/30415558 від 20.04.2011.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.1.8 ст.1,п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень, червень, липень 2010 року на суму 968038 грн.

Відповідачем встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року на суму 133107 грн., за червень 2010 року на суму 352667 грн., за липень 2010 року на суму 482264 грн. в зв'язку з неможливістю підтвердити надмірну сплату податку на додану вартість у зв'язку із встановленням по ланцюгу постачання підприємства постачальника, по якому неможлива перевірка у зв'язку з не встановленням місцезнаходження (ПП «Топтрейдінг»).

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332304 від 12.05.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 968038 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що правомірність визначення сум бюджетного відшкодування за спірні періоди (червень липень 2010 року) вже були предметом судового розгляду. При цьому, предметом судового розгляду були ті самі суми, і за ті самі періоди, які є спірними у даній адміністративній справі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 в справі 2а-24860/10/0570 за позовом ТОВ «Українські Промислові Ресурси» до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 21.10.2010 № 0000312304/0/14247/10 про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 482264 грн. зазначена постанова, відповідно до приписів ч. 3 ст. 254 КАС України набрала законної сили 03.02.2011.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2010 в справі 2а-23209/10/0570 за позовом ТОВ «Українські Промислові Ресурси» до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 24.09.2010 № 0000252304/0/12985/10 про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на суму 352667 грн. зазначена постанова, відповідно до приписів ч. 3 ст. 254 КАС України набрала законної сили 03.02.2011.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2010 в справі 2а-22142/10/0570 за позовом ТОВ «Українські Промислові Ресурси» до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька від 08.09.2010 № 00000222304/0/11869/10 про зменшення суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 133107 грн. Зазначена постанова, відповідно до приписів ч. 3 ст. 254 КАС України набрала законної сили 03.02.2011.

З аналізу норм пп.7.7.1 - 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в п. 1.8 ст. 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, необхідною умовою бюджетного відшкодування виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Однак, таких доказів відповідачем, всупереч положенням ч.2 ст.71 КАС України суду не надано. Відповідачем не спростовано, що на момент здійснення операцій з поставки товару позивачу, його контрагенти в ланцюгу постачання були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, та перебували на обліку як платники податків і зборів. Не надано доказів встановлення в діях посадових осіб зазначених суб'єктів господарювання ознак злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

З огляду на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та виконання ним усіх передбачених законом умов щодо отримання відшкодування, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність податкового повідомлення-рішення є правильними.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.А.Моторний

Н.Г.Пилипчук