ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
31 липня 2014 року м. Київ В/800/3295/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Шведа Е.Ю.,
Голяшкіна О.В.,
Калашнікової О.В.,
Стрелець Т.Г.,
Цуркана М.І.,
розглянувши заяву Південної митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЦАРТ ІМПОРТ» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Південна митниця Міндоходів звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2014 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЦАРТ ІМПОРТ» задоволено: скасовано рішення відділу митних платежів митниці про визначення коду товару, зобов'язано митницю здійснити митне оформлення товарів за іншим кодом УКТЗЕД.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2014 року рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 69, 269 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, наведених у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 05.04.2001 № 2371-III, Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 № 1561, Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби від 07.08.2007 № 667 щодо визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на постанову Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2012 року № К/9991/39593/12, постанову від 14 листопада 2013 року № К/9991/86971/11 та ухвалу від 30 травня 2013 року № К-22384/10.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду можуть бути виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЦАРТ ІМПОРТ» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 червня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Е.Ю. Швед
О.В. Голяшкін
О.В. Калашнікова
Т.Г. Стрелець
М.І. Цуркан
Судове рішення № 40049319, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 31.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/2934/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: