Ухвала суду № 40049304, 24.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2014 р. м. Київ К/800/2674/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівАмєліна С.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2012 року

у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Луганське ОВФСЗІ) до Відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції (далі - ВДВС Лутугінського РУЮ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» (ділі - ТОВ «Шахта «Білоріченська»), про визнання незаконною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року Луганське ОВФСЗІ звернулося до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказало, що 26 грудня 2011 року відповідачем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 5054680 за виконавчим листом по справі №3/410ад через віднесення боржника - ТОВ «Шахта «Білоріченська» до підприємств паливо-енергетичного комплексу. Посилаючись на те, що на правовідносини щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів не поширюються вимоги статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), просило суд визнати незаконною та скасувати постанову ВП № 5054680.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Лутугинського районного управління юстиції від 26 грудня 2011 року про зупинення виконавчого провадження № 5054680.

У касаційній скарзі ТОВ «Шахта «Білоріченська» порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі - Закон № 2711-IV) та Закону № 606-XIV.

Луганське ОВФСЗІ у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, судами правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Вказує, що дія Закону № 2711-IV не поширюється на правовідносини, пов'язані зі сплатою адміністративно-господарських санкцій. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2012 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2012 року та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду України скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2012 року, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Господарського суду Луганської області від 12 липня 2007 року у справі № 3/410ад задоволено позов Луганського ОВФСЗІ про стягнення з ТОВ «Шахта «Білоріченська» штрафних санкцій у сумі 1212640,96 грн за невиконання у 2006 році 4 % нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За вказаним рішенням Господарським судом Луганської області видано виконавчий лист від 17 вересня 2007 року № 3/410ад, за яким 18 жовтня 2007 року відкрито виконавче провадження.

26 грудня 2011 року заступником начальника ВДВС Лутугунського РУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (ВП № 5054680) щодо примусового виконання виконавчого листа № 3/410ад через те, що згідно з випискою з реєстру підприємств паливо-енергетичного комплексу від 05 січня 2012 року №744/832 Розрахункового центру-структурного підрозділу ДП «Енергоринок» боржник - ТОВ «Шахта «Білоріченська» віднесена до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-IV.

Згідно із статтею 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною другою статті 2 Закону № 2711-ІV передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 вказаного Закону учасниками розрахунків є: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядники цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1.4 цієї ж статті до заборгованості відноситься підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; 6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію». Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 37 Закону № 606-ХІV щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону № 2711-ІV його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії; позивач не належить до учасників розрахунків; борг відповідача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи несплатою за електроенергію або податковим боргом; спірний борг виник унаслідок стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону № 2711-ІV.

З наведеного вбачається, що на стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів не поширюються вимоги статті 37 Закону № 606-ХІV, а тому постанова ВДВС про зупинення виконавчого провадження, прийнята з підстав внесення Товариства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-IV, є незаконною.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність постанови ВДВС Лутугінського РУЮ про зупинення виконавчого провадження ВП № 5054680 за виконавчим листом від 17 вересня 2007 року по справі №3/410ад через віднесення боржника - ТОВ «Шахта «Білоріченська» до підприємств паливо-енергетичного комплексу та правильно задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору. Підстав для скасування ухвалених рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта «Білоріченська» залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді С.Є. Амєлін В.В. Юрченко