Ухвала суду № 40048618, 05.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2964/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: судді Федотова І.В.,

суддів: Оксененка О.М. та Безименної Н.В.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Люкс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс Люкс» (далі - позивач, ТОВ «Імекс Люкс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2014 року №0001472208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Імекс Люкс» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Імекс Люкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток підприємств за взаємовідносинами з ТОВ «Украгро-Тек», ТОВ «Каліон», ТОВ «Альтаїр компані» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт від 06.02.2014 року № 708/26-58-22-08-11/25203313.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ТОВ «Імекс Люкс» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 101 570,00 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 06.02.2014 року № 708/26-58-22-08-11/25203313 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2014 року №0001472208, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 2 626 963,00 грн., у тому числі: 2 101 570,00 грн. - за основним платежем та 525 393,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення № 88).

Так, відповідно до пп.131.1.1 п.131.1 ст.131 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що показники податкової звітності платника податків, на підставі яких ним обчислюється податок на прибуток підприємств, визначаються на підставі первинної документації, складеної за результатами реально здійснених фінансово-господарських операцій такого суб'єкта господарювання у відповідному звітному періоді.

При цьому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції належить з'ясувати, зокрема, обставини щодо руху активів та коштів у процесі здійснення господарської операції.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що товарність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Украгро-Тек» у період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року за договором поставки від 01.06.2012 року №106-12 підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: видатковими накладними, банківськими виписками, вантажними митними деклараціями та іншими документами, підтверджуючими факт імпортування товару на територію України, договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2011 року №1/1-10, в яких зберігався товар, який був імпортований позивачем на територію України та реалізований ним ТОВ «Украгро-Тек». Зазначена первинна документація складена із дотриманням вимог ст.9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88.

Таким чином, оскільки позивачем обчислено податок на прибуток підприємств на підставі відповідних первинних документів, складених за результатами здійснення реальних господарських операцій, то судова колегія вважає, що в даному випадку у відповідача були відсутні достатні та необхідні правові підстави для визнання неправомірним обчислення позивачем показників податку на прибуток підприємств на підставі господарських правовідносин з ТОВ «Украгро-Тек» у період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року за договором поставки від 01.06.2012 року №106-12 та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання апелянта на матеріали кримінального провадження, зокрема на протокол допиту директора контрагента позивача - ОСОБА_2 та на висновок почеркознавчої експертизи, судова колегія вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки зазначені матеріали за відсутності обвинувального вироку суду не можуть вважатися беззаперечним доказом протиправності формування позивачем показників його податкової звітності за результатами господарських правовідносин з ТОВ «Украгро-Тек».

Крім того, колегія суддів також відзначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 зазначений особою, уповноваженою представляти ТОВ «Украгро-Тек» у правовідносинах з третіми особами та особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати документи від імені товариства.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що позивач не знав і не міг знати про те, що, як було зазначено ОСОБА_2 під час допиту на досудовому слідстві, він не підписував первинні господарські документи від імені ТОВ «Украгро-Тек», що з урахуванням принципу персоніфікації відповідальності юридичної особи та ст.61 Конституції, виключає правові підстави для застосування до позивача заходів відповідальності з цих підстав.

Таким чином, судова колегія вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності достатніх та необхідних правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2014 року №0001472208 і приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 07.08.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Оксененко О.М.