Вирок № 40048540, 28.07.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8457/14-к

Провадження № 1-кп/638/425/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Цвіра Д.М.,

при секретарі Надьон Т.Р.,

з участю прокурора Константінова К.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, працюючого на посаді заступника начальника відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Харківській області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, в період часу з 23.12.2013р. працює на посаді заступника начальника відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Харківській області, має спеціальне звання радника податкової та митної справи 3 рангу, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу. Наказом начальника ГУ Міндоходів у Харківській області №88-о від 01.07.2013р. ОСОБА_2 присвоєно 10 ранг державного службовця.

Відповідно до посвідчення на право проведення виїзної перевірки №18 від 16.12.2013р., підписаного начальником ГУ Міндоходів у Харківській області, заступнику начальника відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Харківській області ОСОБА_2 доручено провести перевірку стану дотримання ТОВ «ЕVСІ РLАSТІК» (код 32566213) законодавства з питань державної митної справи за період з 01.01.2012р. по 31.03.2013р.

В ході виконання своїх службових обов'язків - проведення перевірки діяльності ТОВ «ЕVСІ РLАSТІК», ОСОБА_2, з метою отримання неправомірної вигоди, повідомив 30.01.2014р. виконавчому директору ТОВ «ЕVСІ РLАSТІК» ОСОБА_3 про виявлені ним порушення митного законодавства, допущені підприємством під час розмитнення устаткування, які зі слів ОСОБА_2 стануть підставою для застосування до підприємства фінансових санкцій у розмірі біля 40-50 тис. гривень, інших негативних наслідків для підприємства, але він може не приймати зазначені рішення за наслідками перевірки, не вказувати всі виявлені порушення у акті перевірки та зменшити розміри фінансових санкцій за умови передачі йому неправомірної вигоди у сумі 5 000 гривень.

ОСОБА_3 вимушений був погодитися на вимогу ОСОБА_2 передати йому неправомірну вигоду, тому що розцінював дії останнього як реальну загрозу економічній безпеці підприємства ТОВ «ЕVСІ РLАSТІК», оскільки окрім фінансових санкцій ОСОБА_2 міг ініціювати питання про вивезення за межі митного кордону України імпортованого устаткування, що призведе до повторної сплати митних та інших обов'язкових платежів.

06.02.2014р. о 15.30 ОСОБА_2. перебуваючи в автомобілі «Mersedes Vito», державний номер НОМЕР_1, розташованому поблизу будинку № 5 на площі Свободі, в м. Харкові (Держпром) одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 5000 гривень за зменшення фінансових санкцій за наслідками перевірки ТОВ «ЕVСІ РLАSТІК», та не відображення у акті перевірки всіх виявлених порушень.

Після одержання неправомірної вигоди, злочинна діяльність ОСОБА_2 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 (вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище.

23.05.2014р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.368 КК України.

30.05.2014р. між старшим прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Константіновим К.В., якому на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42014220000000062 від 05 лютого 2014 року та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, щиросердно розкаявся, сприяв найскорішому закінченню досудового розслідування, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Сторони узгодили покарання за ч. 4 ст. 368 КК України із застосуванням ст.77 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в контролюючих та правоохоронних органах, органах та установах державної влади строком на 3 роки без конфіскації майна та без спеціальної конфіскації. На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 спеціального звання радника податкової та митної справи 3 рангу та 10 рангу державного службовця. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з встановленням випробувального строку тривалістю 3 роки. У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. При цьому ОСОБА_2, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на його призначення.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Також захисник обвинуваченого та обвинувачений просили повернути суму застави.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжкості, від якого потерпілих немає.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз'яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений на обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» та КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» не перебуває, раніше не судимий. Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статі Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Враховуючи, що угода про визнання винуватості, від 30.05.2014 року, була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, яке відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 згідно до ст.ст. 124, 126 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити той же у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили, припинити дію запобіжного заходу ОСОБА_2 та заставу повернути заставодавцю відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 314, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.05.2014 року між старшим прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Константіновим Константином Валентиновичач та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угодою про визнання винуватості від 30.05.2014 року покарання із застосуванням ст.77 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в контролюючих та правоохоронних органах, органах та установах державної влади строком на 3 роки без конфіскації майна та без спеціальної конфіскації.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_2 спеціального звання радника податкової та митної справи 3 рангу та 10 рангу державного службовця.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з встановленням випробувального строку тривалістю 3 роки.

У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, понесені при проведенні: судової комп*ютерно - технічної експертизи № 2781 від 26.03.2014 року в сумі 2448 гривен; судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв № 19 від 18.02.2014 року в сумі 489 гривен.

Речові докази:

- грошові кошти номіналом 200 гривень, наступних серій та номерів: ЄВ2573808, ЕЯ3805399, АБ9958375, 367375686, ЄД5005665, ЕЄ3657559, ЄЖ9310234, ЄД7266109, ЄЧ8171719, ВД8282524, ВСІ090349, ЄЮ5046188, АВ0760317, ЗВ1563025, КА7640769, ЄГ5686323, ЗЄ1276903, ВЕ8828063, ЗГ2981798, ВВ1913541, ЄГ3734375, ВЧ7331059, ВШ0988297, ЄИ8038861, ЄБ1475113, які передані цінним пакетом до Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» для зберігання - повернути фінансовому відділу Управління СБ України в Харківській області.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити той же у вигляді застави.

Зарахувати в строк призначеного покарання період перебування ОСОБА_2 під вартою, а саме з 06.02.2014 року відповідно до протоколу затримання до 10.02.2014 року, моменту звільнення з Харківського слідчого ізолятора.

Заставу у сумі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістьдесят) гривень, перераховану на депозитний рахунок ТУ ДСА (банк отримувача:ГУ ДКСУ у Харківській області, отримувач : ТУ ДСА, код отримувача: 26281249, рахунок отримувача: 37318008000164, МФО: 851011, призначення платежу: запобіжний захід 646/1094/14-к; 1-кс/646/279/14, ОСОБА_5) повернути заставодавцю ОСОБА_5, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.

Суддя: Д.М.Цвіра