Ухвала суду № 40047303, 31.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3572/14 (2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю представника сторін: представник позивача Сперкач І.О., представник відповідача Василюк Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Провідна» (надалі - ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна») звернулася до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування розпорядження №556 від 27.02.2014 «Про застосування заходу впливу до ПрАТ «СК «Провідна»» в частині вимог про усунення порушень частини 7 статті 6 Закону України «Про страхування», частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», пункту 1.14 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 №40.

Позов обґрунтовано тим, що не погоджується з висновками відповідача про порушення товариством вимог частини 7 статті 6 Закону України «Про страхування», частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг»,та пункту 1.14 розділу 1 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, оскільки позивач діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2014 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним і скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №556 від 27.02.2014 «Про застосування заходу впливу до ПрАТ «СК «Провідна»» в частині вимог про усунення порушень частини 7 статті 6 Закону України «Про страхування», частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», пункту 1.14 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 №40.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач при укладанні договорів добровільного комплексного страхування посівів озимих сільськогосподарських культур діяв у межах законодавства, чинного на дату їх укладання.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2014 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач укладав договори добровільного комплексного страхування посівів озимих сільськогосподарських культур без отримання ліцензії на вказаний вид страхування, внаслідок чого прийнято розпорядження №556 від 27.02.2014.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, проти чого заперечувала представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «СК «Провідна»», за наслідками якої складено акт від 27.12.2013 №238/13-7 ФП про проведення перевірки та акт про правопорушення ПрАТ «СК «Провідна» законодавства про фінансові послуги від 08.01.2014 року № 1/13-15/13/8.

В акті зазначено, що ПрАТ «СК «Провідна» здійснювало діяльність щодо добровільного страхування сільськогосподарської продукції, на яке не мало відповідної ліцензії, чим порушено:

- ч. 7 статті 6 Закону України «Про страхування», яка передбачає, що страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії;

- ч. 2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», яка передбачає, що у разі відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій;

- пункту 1.14 розділу 1 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, який передбачає, що вимоги установлені законодавством України у сфері регулювання страхової діяльності, повинні виконуватись страховиками проти дії ліцензії.

На підставі акту відповідач прийняв розпорядження від 27.02.214 №556 «Про застосування заходу впливу до ПрАТ «СК «Провідна», яким зобов'язав позивача усунути виявлені правопорушення у строк до 27.03.2014р.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про страхування» (надалі - Закону № 85) регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб. Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

Згідно ст. 1 цього Закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.5 Закону № 85, страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Частиною 1 статті 6 Закону № 85 визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Страхування сільськогосподарської продукції відповідно до п. 22 ч. 4 ст. 6 Закону № 85 віднесено до видів добровільного страхування.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про страхування», види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг видано розпорядження від 09.07.2010 № 565, яким затверджено Характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування (далі - Розпорядження №565).

Згідно Розпорядження Національної комісії; що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 02.07.2013 №2070 (далі - Розпорядження від 02.07.2013 №2070) внесено зміни до Характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування, а саме доповнено новим видом добровільного страхування як страхування сільськогосподарської продукції.

Розпорядження від 02.07.2013 №2070 набрало чинності 13.08.2013р.

Пунктом 5 Розпорядження від 02.07.2013р. № 2070 передбачено, що страховикам протягом одного року після набрання чинності цим розпорядженням необхідно привести правила страхування у відповідність до цього розпорядження.

Тобто, відповідно до вказаної норми, протягом року після набуття чинності зазначеним розпорядженням страховики повинні виключити із умов страхування іншого, ніж страхування сільськогосподарської продукції (страхування майна, страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ), умови страхування ризиків у сільському господарстві.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «СК «Провідна» були укладені договори добровільного комплексного страхування посівів озимих сільськогосподарських культур (а.с. 89-206 Т І), а саме:

- договір укладений з ДПДГ «Перемога» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Західного Полісся НААНУ від 25.09.2013 №11/1138167/0302/13 (термін дії: з 26.09.2013-по 20.04.2014);

- договір укладений з ТОВ «ТАК-Агро» від 07.11.2012 №11/1131548/12 (термін дії: з 24.11.2012 - по 20.04.2013);

- договір укладений з ТОВ «Агрофірма «Перше травня» від 14.11.2012 №11/1104406/1736/12 (термін дії: з 17.11.2012 - по 20.04.2013);

- договір укладений з ТОВ «Агрофірма «Перше травня» від 14.11.2012 №11/1104407/1736/12 (термін дії: з 17.11.2012 - по 20.04.2013);

- договір укладений з СТОВ «АФ Колос» від 21.11.2012 №11/1136659/2407/12 (термін дії: з 25.11.2012-по 20.04.2013);

- договір укладений з ПАТ «Баштанська сільськогосподарська машинотехнологічна станція» від 04.04.2013 №11/1127093/1510/13 (термін дії: з 18.04.2013 - по 01.08.2013).

Таким чином, приймаючи до уваги положення п.5 Розпорядження № 2070 від 02.07.2013р., колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач, укладаючи вищевказані договори добровільного комплексного страхування посівів озимих сільськогосподарських культур, діяв у межах законодавства чинного на дату їх укладання, оскільки, згідно п.5 Розпорядження № 2070 від 02.07.2013р., після спливу одного року, у разі не приведення страховиками правил страхування у відповідність до цього розпорядження, вказане буде вважатися порушенням.

Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 05.08.2014 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про визнання протиправним та скасування розпорядження, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.