Рішення № 40046840, 04.08.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7089/13-ц

Провадження № 2-о/645/6/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,

при секретарі - Курбатовій А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Харківська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, про встановлення факту проживання однією сім*єю як чоловіка та дружини, посилаючись при цьому на наступне: вона з квітня 1993 р. знаходилась у цивільному шлюбі з ОСОБА_3, який був зареєстрований в АДРЕСА_1. З цього часу вони мешкали разом з чоловіком однією сім'єю спочатку в його будинку в АДРЕСА_3, а з травня 2007 р. оселилися в будинку заявниці за адресою АДРЕСА_2. В період спільного мешкання були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, разом працювали на земельній ділянці, яка відведена під обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 в с. Бабаї, вирощували для себе та на продаж овочі та фрукти, утримували худобу. Отримували пенсії та витрачали їх разом на свої потреби. Заявниця зазначила, що вона та ОСОБА_3 поводилися як подружня пара, турбувалися один про одного, вона готувала їжу, прала білизну, прибирала оселю, наглядала за худобою. ОСОБА_3 виконував роботи по господарству, пов'язані з ремонтом оселі та господарських будівель, заготовлював корми для худоби. Разом вони продавали на ринках продукти спільної праці: овочі, фрукти, м'ясо кролів, птиці, молочні продукти. Отримані гроші витрачали на спільні потреби. У 2007 р. стан їх здоров'я погіршився та вони разом переїхали в дім заявниці та продовжували мешкати однією родиною, зберегли між собою подружні відносини, продовжували піклуватися один про одного та всіляко підтримувати. ОСОБА_3 не мав іншої родини крім заявниці, дітей та дружини в нього не було. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 помер. Всі клопоти, пов'язані з його похованням виконала заявниця за допомогою своїх онуків, бо на цей час їй виповнилося майже 86 років. Витрати, пов'язані з похоронами чоловіка сплачувала вона. Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина у вигляді нерухомого майна - будинку в с. Бабаї, частини будинку в м. Харкові, та рухомого майна у вигляді автомобілю ГАЗ-24 1978 р. випуску, та мотоциклу з коляскою «Днепр» 1992 р. випуску. Заявниця зазначила, що спадкоємицею вказаного майна є вона, бо інших спадкоємців у померлого не було, однак у зв'язку з відсутністю реєстрації їх шлюбу, вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю більш ніж понад п'ять років на день його смерті.

У судовому засіданні позивачка, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, та надала суду пояснення згідно заявлених вимог в заяві.

Представник відповідача Харківської міської ради Бакуменко С.В., який діяв на підставі довіреності, заперечував проти задоволення заяви в повному обсязі та зазначив, що вимоги безпідставні, необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню в зв*язку з наступним. Документальні підтвердження фактичних сімейних відносин між заявницею та померлим відсутні, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання, доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово - експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем, які також відсутні. До матеріалів справи не залучено доказів на підтвердження чи спростування факту перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Також представник зазначив, що заявниця не наводить жодного доказу на підтвердження того факту, що вона дійсно проживала останні 5 років зі спадкодавцем однією сім'єю в розумінні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України. В зв*язку з тим, що ОСОБА_1 не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю з квітня 1993 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7, не надано доказів ведення спільного господарства, виникнення взаємних прав та обов'язків та спадкодавцем, ОСОБА_3, не складено заповіту на ім'я ОСОБА_1, що він міг безперешкодно зробити, таким чином представник ХМР просив відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Під час судового засідання по справі були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 вона знає з 1963 року, є сусідкою ОСОБА_1 Після смерті чоловіка заявниці, вона с 1993 року мешкала в с. Бабаї з ОСОБА_3 В 2007 році, в зв*язку з погіршенням здоров*я обох, вони стали мешкати в м. Харкові у ОСОБА_1 Свідок зазначила, що постійно бачила їх разом, вони ходили разом до магазину, на прогулянку. В 2013 році ОСОБА_3 помер, що дуже вплинуло на здоров*я ОСОБА_1, на даний час вона майже нічого не бачить, стан здоров*я поганий, погано ходить. Проте, що заявниця мешкала в с. Бабаї, їй відомо з її слів, бо свідок не їздила до них. В період 2007-2008 р. ОСОБА_1 мешкала з ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, тоді свідок і познайомилася з чоловіком ОСОБА_1, він дуже погано бачив, в гості до них не заходила. Про родичів ОСОБА_3 свідок нічого не знає, ніхто до нього не приїздив та не цікавився ним.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 вона знає з 1994 року. Вона та ОСОБА_3 мешкали разом біля 20 років разом в с. Бабаї, періодично приїжджали до м. Харків, привозили дітям ОСОБА_1 молоко та інші продукти. Після смерті сина заявниці, вони стали мешкати у неї. Вели спільне господарство, всі свята святкували разом. ОСОБА_3 помер в 2013 році у ОСОБА_1 вдома по АДРЕСА_2. Похоронами займалися онуки заявниці, так як вона людина похилого віку. Також свідок зазначила, що їй відомо, що у померлого є будинок в с. Бабаї, про родичів померлого їй нічого не відомо, також вона не знає де був зареєстрований померлий та де отримував пенсію. ОСОБА_3 був здоровим чоловіком, але останні 2 роки перед смертю дуже погано себе почував, ОСОБА_1 також була здорова, а зараз в зв*язку з похилим віком, дуже погано почуває себе.

Свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні зазначив, що він онук ОСОБА_1 Свідок знає, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 з 1993 року в с. Бабаї. Він часто до них приїздив, допомагав їм, так як вони вели спільне господарство обробляли земельну ділянку, тримали господарство - корів, курей та ін.. З 2007 року вони стали мешкати у заявниці по вул.. Айвазовського. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 помер. Похованням займався він з братом. Свідок зазначив, що ОСОБА_3 він називав дідом, а той в свою чергу спілкувався з ними як з онуками. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 отримували пенсії та розпоряджалися ними разом, купували їжу, ліку та ін.. Де був зареєстрований ОСОБА_3 свідок не знає, так як йому це було не цікаво. Пенсію померлий отримував в м. Харкові по пр.. 50 років ВЛКСМ.

Свідок ОСОБА_8, у судовому засіданні зазначив, що він онук ОСОБА_1 Свідок знає, що ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 з 1993 року в с. Бабаї. Він часто до них приїздив, допомагав їм, вони вели спільне господарство обробляли земельну ділянку, тримали господарство - корів, курей та ін.. Похованням займався він з братом. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 отримували пенсії та розпоряджалися ними разом. Згодом їм обом оформили картки в «Приват Банку».

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначила, що вона є невісткою заявника. Свідку відомо, що її свекруха - ОСОБА_1 мешкала з ОСОБА_3 з 1993 року, спочатку вона мешкали у Бабаях, вели спільне господарство, тримали худобу, вирощували овочі та фрукти. У 2007 році помер син ОСОБА_1, та у зв'язку з поганим станом здоров'я, вони переїхали мешкати до ОСОБА_1 на вул.. Айвазовского, де ОСОБА_3 і помер. Свідок зазначила, що їй відомо, що у ОСОБА_3 інших родичів не було.

Суд, вислухавши сторону сторони по справі, вислухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи при цьому з наступного:

Згідно ст. 256 п. 1 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Як вбачається з свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 18.06.2013 р. виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкові реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції - ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_7

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 16.03.1993 р. виданого Комінтернівським ЗАГС м. Харкова шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 розірвано 16.03.1993 року.

Судовим розглядом встановлено, що за життя ОСОБА_3, останній мешкав однією родиною разом з ОСОБА_1, ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_1 в іншому шлюбі не перебували.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.04.1994 року посвідченого державним нотаріусом Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 2-647, спадкова справа 19894, зареєстрованого в КП «ХБТІ» 18.05.1994 року № 44274, спадкоємцем майна ? частини домоволодіння за адресою в АДРЕСА_2, ОСОБА_11 померлого ІНФОРМАЦІЯ_8, є дружина ОСОБА_1, яка мешкає в АДРЕСА_2. На другу половину житлового будинку з надвірними будівлями видано свідоцтво про право власності згідно ст.. 22 КбБС України дружині померлого 18.04.1994 року по реєстру № 2-645

Згідно повідомлення КЗОЗ «Харківської міської поліклініки № 3» № 76 від 17.02.2014 року - черговий лікар ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 констатувала смерть ОСОБА_3, 1928 року народження, за адресою АДРЕСА_2.

Відповідно відповіді директора комунального закладу охорони здоров'я «Центра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» № 435-01 від 14.03.2014 року швидка допомога приїжджала тричі ІНФОРМАЦІЯ_7 до гр.. ОСОБА_3, який знаходився за адресою: АДРЕСА_2.

Матеріали справи свідчать, що після смерті ОСОБА_3, його похованням займався онук заявниці по справі. Так, згідно наданого рахунку - заказу 002228 виданого КП «Рітуал» від 18.06.2013 р. та квитанції до прибуткового касового ордеру № 221 від 18.06.2013 року, похоронні послуги за поховання ОСОБА_3, оформлював та сплачував ОСОБА_8.

Крім того, факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, також, підтверджується наявністю акту про факт мешкання від 04.07.2013 року складеного свідками, згідно якого ОСОБА_3, 1928 року народження мешкав в цивільному шлюбі з травня 2007 року по день своєї смерті з ОСОБА_1, 1927 року народження за адресою 61046, АДРЕСА_2. Помер ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7. За час сумісного мешкання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкали однією сім'єю, мали спільне господарство та спільний побут.

Як вбачається з відповіді сьомої Харківської державної нотаріальної контори № 3938/02-14 від 28.10.2013 року - 03.09.2013 р. ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7, у якості спадкоємиці четвертої черги, яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини, на підставі чого було заведено спадкову справу № 642/2013. До компетенції нотаріуса належить перевірка наявності підстав для закликання до спадкування осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. Для встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини Дванадцята харківська державна нотаріальна контора повідомляє, що спадкоємиці необхідно звернутися до суду.

Суд приймає до уваги пояснення допитаних свідків по справі, вивчивши в судовому засіданні надані позивачем копії та оригінали документів на поховання, вважає доведеним, що позивачка дійсно мешкала разом з померлим з квітня 1993 року по день смерті ОСОБА_3

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини; та вимоги ч. 2 ст. 256 ЦПК України, відповідно до яких у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні, згідно пояснень сторони позивача, свідків та вивчених матеріалів справи підтверджується факт спільного проживання однією сім'єю більше п'яти років ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 разом без реєстрації шлюбу, так як позивач і померлий мали спільний бюджет, спільні покупки, спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки.

Відповідно до відповіді від 19.12.2013 р. № 5121/01-16, Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори - після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 гр. ОСОБА_3, що мешкав по АДРЕСА_1, заведено спадкову справу №642/2013: - 03.09.2013 на підставі заяви гр. ОСОБА_1, про прийняття спадщини. Інші заяви про прийняття або про відмову від спадщини до нотаріальної контори не надходили, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Заповіт від імені гр. ОСОБА_3 не посвідчувався нотаріальною конторою.

Встановлення даного юридичного факту заявниці необхідно для оформлення спадщини після померлого у нотаріальної конторі.

Таким чином, суд вважає, що факт спільного проживання більше п'яти років однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Харкові знайшов підтвердження в судовому засіданні, тому вимоги заяви є мотивованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 215-218, 256, 259 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Березівка, Шевченківського району, Харківської області, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 спільно проживала однією родиною з квітня 1993 року з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, при житті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: