Ухвала суду № 40045882, 23.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 490/10752/13-а

Категорія: 6.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Гуденко О.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю агентства «Медіус-плюс» до Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, –

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ТОВ «Медіус-плюс» звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 28 серпня 2013 року №30/15 «Про призупинення дії пунктів 8, 8.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12 грудня 2003 року №17/10».

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської міської ради від 28 серпня 2013 року № 30/15 «Про призупинення пунктів 8, 8.1 розділу 1 рішення міської ради від 12 грудня 2003 року №17/10».

Не погоджуючись з даною постановою суду Миколаївська міська рада подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно з'ясовані обставини справи, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 8 рішення Миколаївської міської ради № 17/10 від 12 грудня 2013 року затверджено технічну документацію по земельно-кадастровій інвентаризації земельної ділянки загальною площею 2083 кв.м., у тому числі 644 кв.м. під капітальною забудовою, 123 кв.м. під спорудами, 1316 кв.м. під проходами та проїздами, залишивши її в землях комерційного використання, для реконструкції ринку під торговельний комплекс по пр. Жовтневому, 342-а.

Пунктом 8.1 оскаржуваного рішення надано ТОВ агентству «Медіус-Плюс» в оренду строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 2083 кв.м. для реконструкції ринку під торговельний комплекс по пр. Жовтневому,342-а, про що також між сторонами по справі укладено 29 березня 2004 року Договір оренди землі.

Відповідно до витягу з протоколу № 97 засідання постійної комісії міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин від 12.08.2013 року було рекомендовано зупинити вищевказане рішення Миколаївської міської ради, оскільки на теперішній час реконструкція ринку «Феникс», який знаходиться в оренді ТОВ «Медиус плюс», відповідно з рішення сесії міської ради не виконується.

Рішенням Миколаївської міської ради №30/15 від 28 серпня 2013 року призупинено дії п.8, 8.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12.12.2003 року №17/10 «Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та міськвиконкому по Корабельному району м. Миколаєва».

22 червня 2012 року торговельному комплексу по пр. Жовтневому, 342а, який належить ТОВ агентству «Медіус-плюс», надано нову адресу: пр. Жовтневий 342а/1.

Відповідно до рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1018 від 28.09.2012 року «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна за юридичними особами», позивач є власником приміщення магазину №5, розташованого по пр. Жовтневому, 342а на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.2011 року. Також зазначено, що згідно з договором оренди від 29.03.2004 року позивачу надана в оренду земельна ділянка під реконструкцію торговельного комплексу по пр. Жовтневому,342а.

Згідно з декларацією про готовність об’єкта до експлуатації від 24.02.2012 року №МК 14312029197 визнано готовим до експлуатації торговельний комплекс, що складається з нежитлових будівель за літ. А, Г, Д, Е, В які розташовані по пр. Жовтневому, 342а/1 та належить ТОВ агентству «Медіус-плюс».

Рішенням виконкому Миколаївської міської ради № 1018 від 28.09.2012 року оформлено право власності за ТОВ агентством «Медіус-плюс» на торговельний, що складається з нежитлових будівель літ. А загальною площею 503,2 кв.м., за літ. Г загальною площею 16,2 кв.м., за літ. Д загальною площею 89,5 кв.м., за літ. Е загальною площею 38,7 кв.м., за літ. В, який розташований по пр. Жовтневому,342а/1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України.

За змістом ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання земельних відносин.

На підставі ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу.

За правилами статей 116, 118 ЗК України встановлено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність громадян, а саме надання здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за заявою особи.

Згідно ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

До того ж, Рішенням Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст.144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Враховуючи, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки по пр. Жовтневому, 342а/1 в м. Миколаєві терміном на 15 років є діючим, його не розірвано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Миколаївська міська рада, приймаючи рішення «Про призупинення дії пунктів 8, 8.1 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 12 грудня 2003 року №17/10» діяла поза межами своїх повноважень, оскільки відповідно до приписів цього рішення виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, а відтак, підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України податковий орган як суб’єкт владних повноважень не довела належними засобами доказування правомірність прийняття ним оспорюваного рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю агентства «Медіус-плюс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2013 року у справі № 490/10752/13-а – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян