Рішення № 40045717, 31.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2014 р.Справа № 916/2422/14

За позовом: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі ПАТ "Укртелеком"

До відповідача: Військова частина А 1283

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Представник позивача: Лисевич В.В. - згідно довіреності від 11.12.2013 р.

Представник відповідача: Кривошия К.Ю. - згідно довіреності № 1093 від 15.07.2014р.

Суть спору: Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі ПАТ "Укртелеком" (далі-ПАТ "Укртелеком"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Військової частини А 1283 (далі - В/ч А 1283) про стягнення заборгованості у сумі 20 993 грн. 64 коп., пені у сумі 364 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 57 грн.53 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

11 лютого 2008р. між ВАТ "Укртелеком" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") (Орендодавець) та В/ч А 1283 (Орендар) був укладений Договір №112-33 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 кв.м, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення, що розташоване в ЛТЦ-23, м. Біляївка, на першому поверсі одноповерхового будинку №154 по вул. Леніна, загальною площею 10,4 кв.м, для розміщення обладнання зв'язку. Строк дії Договору - до 09.02.2009р. Відповідно до нової редакції п.12.1 Договору, що викладена у Додатковій угоді №2 від 14.04.2011р., строк дії Договору - до 30.04.2011р.

У той же день, 11.02.2008р. був підписаний Акт приймання-передачі орендованого майна.

За умовами розділу 3 Договору орендна плата встановлюється за згодою сторін та складає за перший (базовий) місяць оренди майна 140 грн. 18 коп. (з ПДВ) за 1 кв.м спеціалізованих технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди 10,4 кв.м всієї орендованої площі становить 1457 грн. 82 коп. (з ПДВ). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за виключенням випадків дефляції. Орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця , що настає за розрахунковим.

Крім того, Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією на підставі окремого рахунку споживання електроенергії.

Відповідно до п. 3.6 Договору у разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься Орендарем до дня фактичної передачі Орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна.

Позивач у справі зазначає, що відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. На даний час В/ч 1283 продовжує користуватися орендованим майном, у зв'язку з чим позивач вважає Договір №112-33 від 11.02.2008р. таким, що діє.

Відповідно до умов Договору позивач направив на адресу рахунки на оплату передбачених Договором платежів, але, у добровільному порядку оплату проведено не було.

Позивач зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за умовами Договору №112-33 від 11.02.2008р. Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування майном. Але своїх зобов'язань, в порушення п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України він не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість по оплаті орендної плати та інших платежів за період з 01.01.2014р. по 30.04.2014р. у сумі 20 993 грн. 64 коп.

Позивач також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, що складає 57 грн. 53 коп.

Відповідно до п.8.2 Договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, плати за комунальні послуги та відшкодування інших витрат, передбачених Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 364 грн. 40 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Договір №112-33 від 11.02.2008р. припинив свою дію, у зв'язку з чим позивач безпідставно нараховує орендну плату та витрати на електропостачання.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" (із змінами та доповненнями) розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню. Індексація річної орендної плати проводиться один раз на рік на підставі річних індексів інфляції у строки, визначені договором оренди.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2008р. між ВАТ "Укртелеком" (нова назва - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") (Орендодавець) та В/ч А 1283 (Орендар) був укладений Договір №112-33 оренди нерухомого майна товариства , що належить до СТП та ТП загальною площею до 20 кв.м, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення, що розташоване в ЛТЦ-23, м. Біляївка, на першому поверсі одноповерхового будинку №154 по вул. Леніна, загальною площею 10,4 кв.м, для розміщення обладнання зв'язку. Відповідно до нової редакції п.12.1 Договору, що викладена у Додатковій угоді №2 від 14.04.2011р. , строк дії Договору - до 30.04.2011р.

За умовами розділу 3 Договору орендна плата встановлюється за згодою сторін та складає за перший (базовий) місяць оренди майна 140 грн. 18 коп. (з ПДВ) за 1 кв.м спеціалізованих технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди 10,4 кв.м всієї орендованої площі становить 1457 грн. 82 коп. (з ПДВ). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за виключенням випадків дефляції. Орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця , що настає за розрахунковим.

Крім того, Орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією на підставі окремого рахунку споживання електроенергії.

Відповідно до п. 3.6 Договору у разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься Орендарем до дня фактичної передачі Орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого майна. Представник відповідача у справі в судовому засіданні не заперечував , що станом на дату розгляду справи В/ч А 1283 фактично не звільнила об'єкт оренди та не передала його Орендодавцю за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, уклавши Договір №112-33 від 11.02.2008р. сторони за цим Договором прийняли на себе відповідні зобов'язання, зокрема, Орендар прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення орендної плати та інших платежів, передбачених Договором.

Частина 1. ст. 193 Господарського кодексу України, вказує на те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті платежів, передбачених Договором №112-33 від 11.02.2008р. у сумі 20 993 грн. 64 коп.

Відповідно до п.8.2 Договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, плати за комунальні послуги та відшкодування інших витрат , передбачених Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим. На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі 364 грн. 40 коп.

За приписами до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач правомірно просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 57 грн. 53 коп.

Слід також зауважити, що згідно ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Отже, відповідач є господарською організацією та учасником господарських відносин.

Як вже зазначалося вище, згідно ст. 627 Цивільного кодексу України , відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Слід також зауважити, що відповідачем не доведено, що він мав намір припинення Договору №112-33 від 11.02.2008р. та правовідносин за цим Договором, направляв позивачу пропозиції щодо складання акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Посилання відповідача на п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу" (із змінами та доповненнями) у даному випадку взагалі є безпідставним, адже, об'єкт оренди не є державним або комунальним майном, та належить на праві колективної власності ВАТ "Укртелеком", що підтверджується Свідоцтвом про право власності Серія САА №423648, виданим 10.01.2005р. Виконкомом Біляївської міської ради Одеської області.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідач доказів належного виконання умов Договору №112-33 від 11.02.2008р. до суду не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України .

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі ПАТ "Укртелеком" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 1283 ( м. Одеса, пров. Штабний, 1, код ЄДРПОУ 22994917) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі ПАТ "Укртелеком" (м. Одеса, с.Шевченко, 37 лінія, б.46, код ЄДРПОУ 16479714, р/р 26002438054 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) заборгованість у сумі 20 993 грн. 64 коп., пеню у сумі 364 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 57 грн. 53 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 серпня 2014р.

Суддя Рога Н. В.