Рішення № 40045653, 29.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10947/14 29.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний

комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп"

про стягнення 1 155 840, 00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивача Лосєв Д.В. (дов. №52-16/47 від 23.01.2014)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 29.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою №52-16/05 від 28.05.2014 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 1 155 840, 00 грн. штрафних санкцій за договором поставки № 2013/n/ОО/740 від 10.06.2013 та просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10947/14, розгляд справи призначено на 08.07.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 розгляд справи відкладено на 29.07.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю надання сторонами додаткових пояснень по справі.

29.07.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від позивача про залучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 29.07.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по суті позовних вимог, в яких заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором поставки № 2013/n/ОО/740 від 10.06.2013, в частині поставки позивачу товару обумовленого договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення відповідачу поштової кореспонденції, отриманої відповідачем 16.06.2014 та 17.07.2014 року відповідно.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013 між позивачем, як покупцем та відповідачем, як постачальником було укладено договір поставки №2013/n/ОО/740 (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар згідно специфікації за цінами, які є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.1. договору детальна інформація про кількість та якість товару міститься в специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною договору. За згодою сторін у специфікації можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п.3.1. договору, поставка товару здійснюється транспортом, в строк та на умовах зазначених в специфікаціях до договору, які на момент підписання сторонами складають невід'ємну частину договору. Постачальник зобов'язується поставити товар на умовах поставки, зазначених в специфікації відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року.

Пунктом 5.2. договору сторонами погоджено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах вказаних в специфікаціях до договору.

Постачальник несе відповідальність за не поставку або недопоставку товару, у вигляді пені в розмірі 0, 1 % від суми недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки (п. 8.3. договору).

Згідно з специфікацією № 1 від 10.06.2013 до договору (далі-специфікація), постачальник зобов'язався передати товар, а саме автобуси ЛАЗ 697 "Турист" у кількості 8 (вісім) штук. Вартість за одну одиницю товару складає 700 000,00 (сімсот тисяч гривень), а загальна сума договору з урахуванням ПДВ складає 6 720 000,00 (шість мільйонів сімсот двадцять тисяч) грн. Строк постачання товару 150 (сто п'ятдесят) календарних днів від дати відкриття акредитиву.

Відповідно до вищевказаної специфікації умови оплати: 100 % документарний безвідзивний, покритий, подільний акредитив, відкритий протягом 10-ти календарних днів після виставлення рахунку постачальником.

08.07.2013 на користь відповідача позивачем був відкритий акредитив № 22LCOUTG072013UAH, що підтверджується заявою позивача про відкриття акредитива № 12 від 08.07.2012.

За твердженням позивача, у встановлений специфікацією строк відповідач не поставив йому товар (вісім автобусів ЛАЗ 695 "Турист"), тим самим порушивши зобов'язання взяті на себе відповідно до договору. До цього часу товар не поставлено.

Матеріали справи доказів поставки товару не містять.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Договір №2013/n/ОО/740 від 10.06.2013 за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

На підставі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, за умовами договору, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар, протягом 150 (ста п'ятдесяти) календарних днів від дати відкриття акредитиву. Акредитив відкритий позивачем 08.07.2013, що підтверджується матеріалами справи, отже відповідач у строк до 06.12.2013 зобов'язаний був поставити позивачу обумовлений в договорі товар. Проте, станом на момент вирішення справи товар, поставку якого сторони погодили, поставлений відповідачем позивачу не був, доказів іншого матеріали справи не містять.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 регламентує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів ст. 549 ЦК України пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що постачальник несе відповідальність у разі не постачання або недопоставленого товару у вигляді пені за розміром 0,1 % від суми недопоставленого товару за кожний день прострочення строків поставки.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, а саме не передав у власність позивача в строк погоджений сторонами товар згідно з специфікацією.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження поставки товару за договором відповідачем суду не надано.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 1 155 840, 00 грн. за період прострочення з 07.12.2013 по 27.05.2014 ґрунтують на законі та договорі, є доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 8.3. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Витрати по оплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Транспорт Груп" (03124, м. Київ, бул. Івана Лепсе, буд. 6; код ЄДРПОУ 35122889; в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження») на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) 1 155 840 (один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. пені за порушення зобов'язань та 23 116 (двадцять три тисячі сто шістнадцять) грн. 80 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.08.2014.

Суддя Г.П.Бондаренко