Вирок № 40044873, 17.07.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17110/14-к

№ 1-кп/755/609/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Кравченко Н.П.,

за участю прокурора Сокирка Я.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизськ, Донецької області, громадянина України, українця, працюючого неофіційно будівельником, з незакінченою середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 29 квітня 2014 року, приблизно о 05 годині 45 хвилин, приїхав за адресою: АДРЕСА_3, з метою вчинення нападу для заволодіння чужим майном та для вчинення кримінального правопорушення, заздалегідь приготував знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а саме - предмет, схожий на пістолет. Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, побачив магазин-кіоск з реалізації продуктів харчування, який належить ОСОБА_3, обравши його об'єктом свого злочинного посягання. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, діючи з корисливих спонукань, з метою власного протиправного збагачення, ОСОБА_2, готуючись до вчинення кримінального правопорушення, дістав із-за паска джинсів, у які був одягнений, предмет, схожий на пістолет, підійшов до кіоску, розташованого по АДРЕСА_3, та під вигаданим приводом, а саме - придбання цигарок, постукав у вікно вищевказаного кіоску та продавець кіоску ОСОБА_1 нічого не підозрюючи, відчинила вікно, у цей момент, він під погрозою застосування насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, наказав останній віддати грошові кошти, при цьому, наставивши на неї пістолет. ОСОБА_1, усвідомлюючи реальність загрози її життю, не стала чинити опір та відразу відійшла від вікна, заховалася всередині кіоску, а в цей момент, ОСОБА_2, перехилився через відкрите вікно кіоску та заволодів грошовими коштами в сумі 2870 гривень, які знаходилися під прилавком біля вікна кіоску, після чого, з викраденими грошовими коштами з місця вчинення кримінального правопорушення зник і розпорядився ними на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе за ч. 1 ст. 187 КК України визнав у повному обсязі та показав, що дійсно 29 квітня 2014 року, приблизно о 05 годині 45 хвилин, приїхавши за адресою: АДРЕСА_3, побачивши магазин-кіоск з продуктами харчування, дістав із-за паска джинсів пістолет, який купив де продавалися іграшки, підійшов до кіоск та під приводом купити цигарки постукав у вікно, а коли продавець відчинила вікно, то він наказав віддати гроші, наставивши на неї пістолет. Продавець відійшла від вікна, сховалася всередині кіоску, а він перехилився через вікно та взяв 2870 грн., які знаходилися під прилавком, після чого, зник з місця вчиненого. Крім того, зазначив, що у нього в цивільному шлюбі є дитина і в той день йому зателефонувала його дружина, яка повідомила, що для лікування дитини необхідні гроші, які він намагався позичити у своїх знайомих, однак йому це не вдалося і тоді він вирішив таким способом дістати гроші на лікування. Показав, що купив несправжній пістолет, оскільки хотів тільки налякати продавця. У скоєному щиро каявся, прохав не призначати йому міру покарання, пов'язану з позбавленням волі, оскілки шкодує, що таке скоїв, просив вибачення у потерпілої та частково відшкодовує їй заподіяну шкоду.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: постанов про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, позовної заяви потерпілої ОСОБА_1 та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у скоєному.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у тому, що він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій) і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 187 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного, дані про його особу, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого у вчиненому та часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи винного, наявності пом'якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих, його ставлення до скоєного (вину визнав повністю, щиро каявся, частково відшкодував заподіяну шкоду), раніше не судимий, думку потерпілої, яка вважає, що немає необхідності призначати обвинуваченому міру покарання, пов'язану з позбавленням волі, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на обвинуваченого обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1, уточнений на суму на суму 2370 грн., задовольнити, оскільки визнаний обвинуваченим.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_2 у виді застави, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили повернути суму внесеної застави на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058) заставодавцю ОСОБА_4 в розмірі 24360 грн., внесену згідно квитанції № 1191310007 від 13 травня 2014 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1, уточнений на суму на суму 2370 грн., задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2370 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення криміналістичної експертизи № 754 від 30.05.2014 року в розмірі 393 грн. 12 коп. та криміналістичної експертизи № 465 від 08.06.2014 року в розмірі 687 грн. 96 коп., а всього 1081 грн. 08 коп.

Речові докази у справі, а саме: частина дерев'яного прилавку, предмет, схожий на пістолет, що були передані на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій.

Суддя