Ухвала суду № 40044123, 23.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3655/13-а

Категорія: 11.2 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

секретар - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом прокурора м. Миколаєва до Миколаївської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 14.02.2013 № 25/20,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року прокурор м. Миколаєва звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Миколаївської міської ради від 14.02.2013 № 25/20.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Оцінюючи відповідність оскаржуваної ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду вимогам ст. 100 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, оскаржуваним рішенням відповідач затвердив Порядок розміщення пересувних тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Миколаєва.

15.03.2013 року до Ради надійшло подання Прокурора (від 14.03.2013 № (15-01)2376 вих-13) з вимогою скасувати пункти 2.2, 2.2.25, 4.4 Порядку.

За наслідками розгляду подання рішенням від 16.05.2013 № 28/15 Миколаївська міська рада скасувала пункт 2.2.25 Порядку (частково відхилила подання).

Зазначене рішення позивач отримав 25.05.2013.

12.08.2013 Прокурор звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування Рішення.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

На підставі частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це у позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

За правилами частини 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно пункту 2 частини 1 171 КАС України, адміністративні суди розглядають справи щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

За змістом частини 2 статті 171 КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор не відноситься до осіб, про яких йдеться у зазначеній статті.

Водночас, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора звернутися до суду «… щодо: … визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині».

На підставі 23 Закону України «Про прокуратуру», подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо:

1) усунення порушень закону, причин та умов, що їх сприяли;

2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності;

3) відшкодування шкоди;

4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом;

5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.

Подання може бути внесено Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.

Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день його розгляду прокурору, який вправі особисто взяти участь у засіданні цього органу.

У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо:

1) визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині;

2) визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень;

3) визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Отже, за змістом Закону України «Про прокуратуру» та КАС України, прокурор вправі відреагувати на незаконний (або на такий, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили), на його думку, нормативно-правовий акт або шляхом внесення подання (з подальшим зверненням до суду у випадку відхилення подання чи неповідомлення прокурора про результати розгляду подання) або шляхом безпосереднього звернення до суду (за умови, що подання не вносилося).

Враховуючи, що подання в даному випадку було внесено, строк для звернення до суду обчислюється відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а не до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року (№ рішення в ЄДРСРУ 39721802 та постанові Вищого адміністративного суду України від 09 липня 2013 року (№ рішення в ЄДРСРУ 32419322).

За правилами статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Враховуючи, що в поданні прокурор визначив строк для його розгляду 12.04.2013, він мав звернутися до суду не пізніше 27.04.2013.

За таких обставин суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами за період з 01.01.2000 року по 20.11.2005 року.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню права на звернення до суду, на які апелянт посилається як на поважні, виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів і з того, чи мав апелянт за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду, - зазначає, що наведені обставини нічим не обґрунтовані, суду не надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 28 липня 2014 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян