Справа № 489/10872/13-ц
Номер провадження 2/489/423/14
РІШЕННЯ
Іменем України
24 липня 2014 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Антоненко А. С.,
за участю відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив
В грудні 2013 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.03.2007 між ПАТ "Сведбанк" (правонаступником якого є ТОВ "ФК «Вектор Плюс») та відповідачем було укладено Кредитний Договір № 1401/0307/71-003, відповідно до умов Договору Банк надав відповідачу кредит у сумі 48 000,00 дол. США. Відповідно до Договору відповідач був зобов'язаний щомісячно у встановлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Оскільки, відповідач, не виконує належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання, позивач просив суд стягнути з нього суму заборгованості у розмірі 955 642,13 грн.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, в пункті четвертому своїх позовних вимог просить розглядати справу без присутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти задоволення вимог, посилаючись на те, що заборгованість не вірно порахована, не можливо перевірити нарахування відсотків та пені.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.
30.03.2007 між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 1401/0307/71-003, відповідно до умов Договору Банк надав відповідачу кредит у сумі 48 000,00 дол. США. Відповідно до Договору відповідач був зобов'язаний щомісячно у встановлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитними коштами. З умовами договору ОСОБА_1 був ознайомлений, ним він підписаний.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», ПАТ "Сведбанк" змінив своє найменування на ПАТ "Омега Банк".
Відповідно до договору факторингу № 15 від 28.11.2012 ПАТ "Омега Банк" відступило ТОВ "ФК "Вектор Плюс" свої права вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по кредитному договору № 1401/0307/71-003.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 11.11.2013, сума заборгованості відповідача складає - 955 642,13 грн., а саме: 364 219,03 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 197 644,91 грн. - заборгованість за процентами; 287 513,09 грн. - пеня.
Строк і умови повернення кредиту та сплати відсотків визначені Кредитним Договором.
Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування здійснюється належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами у справі.
Відповідач та його представник в судовому засіданні не визнали суму заборгованості та вказали на спір щодо тіла кредиту, процентів та пені.
Позивач просив стягнути 364 219,03 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 197 644,91 грн. - заборгованість за процентами; 287 513,09 грн. - пеня, а тому саме на позивача покладається обов"язок доказування, яка сума була отримана відповідачем, яка була сплачена, яка частина сплаченої суми зарахована банком на погашення тіла кредиту, яка на проценти та інші платежі. Позивач повинен довести, що сума щомісячно нарахованих відсотків відповідає умовам договору, що відповідач не в повній мірі виконав зобов"язання щодо погашення процентів за конкретні місяці і тому утворилась заборгованість зі сплати процентів. Так само позивач повинен довести, що відповідач не належним чином виконував свої зобов"язання за конкретні місяці (дні) і тому нараховано пеню, розмір якої відповідає умовам договору та періоду прострочення.
Позивачем до позовної заяви додано загальний розрахунок заборгованості в якому міститься розшифровка заборгованості по категоріям, тобто тіло, проценти та пеня, однак не надано помісячного розрахунку заборгованості, що є обов"язковим, оскільки розрахунковим періодом договору є місяць (платежі вносяться щомісячно).
В першому судовому засіданні 27.01.2014 судом було роз"яснено представнику позивача про надання щомісячного розрахунку для підтвердження нарахованих сум.
14.04.2014 судом повторно було роз"яснено представнику позивача, що обов"язок доказування обставин щодо виникнення заборгованості та її розміру.
28.05.2014 представником позивача було надано через канцелярію суду виписка по особовому рахунку на 173 арк.
В судове засідання 30 травня 2014 року представник позивача не з"явилася.
З наданої виписки по особовому рахунку суд не може встановити, які платежі було здійснено відповідачем і на погашення якої заборгованості банк направив сплачені відповідачем кошти.
Ухвалою від 30.05.2014 позовну заяву було залишено без руху, у зв"язку з тим, що позивач не зазначив обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги та не надав докази на їх підтвердження. У вказаній ухвалі судом було роз"яснено наслідки ненадання доказів, право на заявлення клопотання про призначення експертизи, а також вказано, що якщо позивач вважає, що доказів надано достатньо він має право надати відповідну заяву про продовження розгляду справи.
09.07.2014 позивачем отримано копію вказаної ухвали.
24 липня 2014 року представником позивача до канцелярії суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника та зазначено, що надано виписку по рахунку, а також, що позивач не є банківською установою і не може надати суду розгорнутий розрахунок.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач вважає, що шляхом надання виписки по особовому рахунку він усунув недоліки.
Відповідно до ст. ст. 212, 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
На підставі наданих позивачем доказів суд не може встановити обгрунтованість вимог позивача, не може встановити реальну заборгованість відповідача зі сплати тіла кредиту, відсотків та пені, відповідність нарахування процентів та пені умовам договору та чинному законодавству України, а тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити за необгрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
вирішив
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.
Суддя В. В. Кокорєв
Судове рішення № 40043955, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 24.07.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/10872/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: