Рішення № 40043645, 05.08.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 р. Справа № 909/752/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі

технології 2010"

вул. Цитадельна, 7, м. Київ, 01015

до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району

вул. Національної Гвардії, 14-Г, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення заборгованості в сумі 111 863,59 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Орчик В. М. - представник, (довіреність № 7 від 07.03.2014 р.);

від відповідача представники не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості в сумі 111 863,59 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014 р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 24.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2014 р. відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 05.08.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте направив суду клопотання (вх. № 12176/14 від 04.08.2014 р.) про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням юрисконсульта Івано-Франківської КЕЧ району на лікарняному, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 11607/14 від 23.07.2014 р.) та просив суд у задоволенні позові відмовити.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки причина, на яку посилається відповідач, не є поважною причиною неявки його представника у судове засідання. Суд не обмежував відповідача колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді справи. Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12 2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

11.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (далі - Підрядник) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (далі - Замовник) укладено Договір № 1563 (далі - Договір).

Згідно до п. 1.1. Договору Замовник (відповідач) доручає, а Підрядник (позивач) зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: поточний ремонт каналізаційних мереж (гідродинамічне очищення фекальної каналізації та відстійників) військового містечка № 17, військова частина А 1349, м. Івано-Франківськ.

У відповідності до п. 3.1. Договору за надання послуг згідно п. 1.1. Договору Замовником (відповідачем) сплачується Підряднику (позивачу) сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Виконання робіт Підрядником (позивачем) та прийняття їх результатів Замовником (відповідачем) оформлюється актами виконання робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що оплата здійснюється з моменту підписання обома сторонами актів виконання робіт в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником (відповідачем) грошових коштів на поточний рахунок Підрядника (позивача), але не пізніше 31.12.2012 р.

15.11.2012 р. Підрядник (позивач) виконав взяті на себе зобов'язання по Договору. Факт виконання робіт підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати/ за листопад 2012 року (КБ-3), підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача, на загальну суму 99 954,00 грн.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач не здійснив оплату за виконані роботи, а тому станом на 10.07.2014 р. заборгованість по Договору становить 99 954,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 99 954,00 грн.

Стосовно вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Умовами Договору, зокрема, пунктом 6.4. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати Замовником (відповідачем) вартості виконаних Підрядником (позивачем) робіт Замовник (відповідач) сплачує Підряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Слід також визнати обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2013 р. в сумі 7 415,77 грн., правильність нарахування якої перевірена судом, оскільки така вимога заявлена на підставі закону.

Стосовно вимог про стягнення 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4 493,82 грн. за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2014 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Не заслуговують на увагу заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідач посилався на Договори № 1564 та № 1565 які не є предметом даного спору.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного у відповідності ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 202, 509, 526, 546, 549, 610, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230-232 Господарського кодексу України та керуючись ст. ст. 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості в сумі 111 863,59 грн. задоволити.

Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Національної Гвардії, 14-Г, м. Івано-Франківськ, 76014; код ЄДРПОУ 08494013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (вул. Цитадельна, 7, м. Київ, 01015; р/р 26008061340001 в ПАТ КБ "Євробанк", код ЄДРПОУ 37100186, МФО 380355) 111 863,59 грн. заборгованості, з яких: 99 954,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.) - основної суми заборгованості, 7 415,77 грн. (сім тисяч чотириста п'ятнадцять грн. 77 коп.) - пені, 4 493,82 грн. (чотири тисячі чотириста дев'яносто три грн. 82 коп.) - 3% річних та 2 237,28 грн. (дві тисячі двісті тридцять сім грн. 28 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.2014 р.

Суддя Г. З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 06.08.2014 р.