Ухвала суду № 40042502, 05.08.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0614/1136/2012 Головуючий у 1-й інст. Міхненко С.Д.

Категорія ст.537,539 КПК України Доповідач Андрушкевич С. З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Андрушкевича С.З.

суддів: Гузовського О.Г.,Романова О.В.

секретаря : Гончарука С.С.

з участю: прокурора Селюченко І.І.

адвоката: ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомирі матеріали провадження № 283/1590/14-к за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 01 липня 2014 року про направлення засудженого ОСОБА_2 для відбуття покарання,

встановила:

Ухвалою суду задоволено подання начальника Овруцького Міжрайонного відділу УДПтСУ в Житомирській області про скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням та направлено для відбуття покарання засудженого ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що він без поважних причин зник з постійного місця проживання і відповідно до постанови Малинського МВ УМВС України в Житомирській області про заведення оперативно-розшукової справи від 26.12.2013 р. оголошений у державний розшук.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення. Посилається на те, що судом не було взято до уваги те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, його стан здоров'я.

Апелянт вважає, що під час розгляду справи ні начальником Овруцького Міжрайонного відділу УДПтСУ в Житомирській області, ні прокурором не було надано доказів про виклик засудженого до Овруцького Міжрайонного відділу УДПтСУ в Житомирській області або до прокуратури.

ОСОБА_2 зауважує, що входить до громадської організації, жодного виклику до органів КВІ не отримував, тому, перебував з грудня 2013 р. по травень 2014 р. на Майдані у м. Києві. З травня по грудень 2013 р. регулярно з'являвся за першим викликом до органів КВІ. Мети ухилення від відбування покарання не мав.

Заслухавши доповідача по справі, думку ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_1 про задоволення апеляції, міркування прокурора, яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів подання начальника Овруцького Міжрайонного відділу УДПтСУ в Житомирській області та особової справи № 63/2013 р. щодо ОСОБА_2 вбачається наступне.

ОСОБА_2 засуджений вироком Малинського районного суду Житомирської області від 16.05.2013 р. за ст. ст. 304 ч. 1, 185 ч. 3, 70, 75 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 ч. 1 КК України.

Засуджений протягом трьох днів після набрання вироком законної сили не з'явився. З метою приводу засудженого було направлено подання в Малинський МВ про його привід.

26.07.2013 р. було встановлено, що ОСОБА_2 за місцем проживання відсутній та місцезнаходження його невідоме.

29.07.2013 р. ОСОБА_2 прибув до КВІ Малинського району і в нього взято підписку про ознайомлення з умовами та порядком відбуття покарання та проходженням іспитового строку (а.с. 243).

Кожного місяця впродовж серпня-грудня 2013 р. засуджений викликався до КВІ для проведення індивідуально-профілактичної роботи.

03.12.2013 р. ОСОБА_2 зник з місця постійного проживання та 26.12.2013 р. був оголошений у державний розшук,іспитовий строк закінчився 16.05.2014 р.

Згідно ст. 166 КВК України, у разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.

На а.с. 223 матеріалів справи міститься розписка ОСОБА_2 про зобов'язання з'явитись до КВІ для постановки на облік протягом 3-х днів після набрання вироком Малинського районного суду від 16.05.2013 р. законної сили, тобто 01 червня 2013 р.

03.12.2013 р., ОСОБА_2, попереджений та ознайомлений з умовами та порядком відбуття покарання і проходження іспитового строку, без поважних причин, зник з постійного місця проживання, та 26.12.2013 р. був оголошений у державний розшук.

Крім того, під час кожної бесіди у період з 29.07.2013 р. до 03.12.2013 р. засудженому ОСОБА_2 роз'яснювалось про наслідки порушення покладених на нього обов'язків (а.с. 246а, 251, 253, 254, 260).

Згідно ст. 78 ч. 2 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Як пояснював в суді І інстанції ОСОБА_2, в період з кінця листопада 2013 року по квітень 2014 року він дійсно перебував на Майдані в м.Києві, де в наметовому містечку Європейської партії України виконував обов'язки чергового в наметовому містечку, охоронця прес-центру, брав участь в захисті Майдану, в тому числі і 18-21 лютого 2014 року.

В суді апеляційної інстанції ці обставини підтверджені свідком

ОСОБА_3 - заступником голови виконкому Європейської партії України та надана відповідна довідка.

Тому, є переконливими доводи ОСОБА_2 про перебування під час нестабільної ситуації в країні на Майдані в м. Києві, у зв'язку з чим не відвідував органи КВІ, знаючи про покладені на нього обов'язки та з'являючись для бесід до кримінально-виконавчої інспекції до грудня 2013 р.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції ці обставини не взяв до уваги та не надав їм належної оцінки.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_2 перебував в м.Києві не з метою ухилення від контролю за його поведінкою, а в зв'язку з соціально-політичною ситуацією та фактично не змінював місце проживання , оскільки не проживав постійно в м.Києві, тобто не ухилявся від виконання обов'язків, покладених на нього судом.

За таких обставин, коли не встановлено мети засудженого - ухилення від контролю за його поведінкою, колегія суддів скасовує прийняте судом І інстанції рішення та відмовляє в задоволенні подання .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 78 ч. 2 КК України, 404, 405, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 01 липня 2014 року про направлення засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання - скасувати.

В задоволенні подання Овруцького міжрайонного відділу УДПтСУ в Житомирській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_2 для відбування призначеного судом покарання - відмовити.

Судді: