Постанова № 40042040, 02.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 733/2238/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Карапиш Т.В.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Ічнянського районного адміністративного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.

Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Ічнянського районного адміністративного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2013 позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції - скасувати, та ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII, щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Позивач є громадянкою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році другої категорії, що підтверджується відповідним посвідченням від 31 січня 2006 року серії НОМЕР_2, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.5).

Постановою Ічнянського районного адміністративного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року у справі №2-а-768/2011р., залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2012 року, за адміністративним позовом Позивача до Відповідача про визнання дій неправомірними та виплату щомісячної допомоги на дитину, як постраждалу внаслідок Чорнобильської катастрофи, дії Відповідача визнано неправомірними, зобов'язано його нарахувати та виплатити на користь Позивача щомісячну допомогу на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до п.6 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи» у розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29.10.2010 року і проводити перерахунок виплат у зв'язку зі збільшенням мінімального розміру заробітної плати.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 3 липня 2013 року в зазначеній справі Заяву відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області задоволено; змінено спосіб і порядок виконання Постанови Ічнянського районного адміністративного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року - стягнуто з відповідача на користь Позивача щомісячної допомоги на ОСОБА_3 за період з 29.04.2011 по 30.09.2012 в сумі 8540, 90 грн.

Судом першої інстанції задоволено адміністративний позов в частині позовних вимог за період з 01 березня 2013 року по 03 липня 2013 року, в іншій частині, у зв'язку з припиненням нарахування Відповідачем сум щомісячної допомоги на дитину відповідно до Ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2013 року, відмовлено.

Проте, як вбачається із Заперечення Відповідача на позов від 16.10.2013 року №1154 (а.с.16), зокрема, за період з 01.03.2013 року по 30.09.2013 року Відповідачем нараховано 3899,00 грн. допомоги за рішенням суду, тобто факт існування такого боргу ним не заперечується.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, апеляційна скарга задовольняється, Постанова Ічнянського районного адміністративного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2013 року скасовується, ухвалюється нова Постанова, якою адміністративний позов задовольняється повністю.

Керуючись частиною десятою статті 183-2, ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, Постанову Ічнянського районного адміністративного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2013 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03196015) на користь ОСОБА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3899,00 грн. заборгованості з виплати щомісячної допомоги на дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ст.30 п.6 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-XII, за період з 01 березня 2013 року по 30 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Федотов І.В.

Чаку Є.В.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Федотов І.В.

Чаку Є.В.