Рішення № 40041889, 25.07.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/16774/13-ц

Провадження № 2/520/307/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.

при секретарі - Шивцової К.С., Месропянцевої О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця та усунення від права спадкування,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця та усунення від права спадкування. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно. Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка - ОСОБА_1, відповідач та неповнолітня онука померлого. За життя спадкодавець, ОСОБА_4, будучи недієздатним за станом здоров'я, особою похилого віку, інвалідом, потребував фінансової та особистої допомоги. Враховуючи те, що відповідач жодної допомоги спадкодавцю не надавав, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд усунути ОСОБА_3 від спадкування за законом.

У судове засідання позивачі з'явилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, у задоволені позову просила відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін по справі, вважає за можливе відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23 червня 2013 року.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, мати (дочка спадкодавця) якої ОСОБА_5 померла.

Після смерті батька, відповідач ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, що підтверджується копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №35744958 від 14 листопада 2013 року.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Вирішення питання щодо усунення права на спадкування з підстав, передбачених ст.1224 ЦК України, можливо за умови , якщо таке право на спадкування існує.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Згідно абз.2 ч.3 ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом повнолітні діти, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Ч.5 ст.1224 ЦК України передбачає, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечувати умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

За змістом ч.5 ст. 1224 ЦК України, лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на спадщину. Саме по собі ненадання допомоги спадкодавцеві не може бути підставою для усунення особи від права на спадкування.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 ,,Про судову практику у справах про спадкування ": правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Крім того, підлягає з'ясуванню судом і питання, чи потребував спадкодавець допомоги особисто від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

При таких обставинах,суд приходить до висновку,що в позові слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Так, судом враховано та сторонами не заперечувався факт отримання померлим пенсії.

Окрім того, судом враховано, що відповідач працює моряком та знаходився нерегулярно в місті Одесі.

Судом також прийнято до уваги, що догляд за померлим та піклування ним проводили його дружина та донька, що є нормальними родинними відносинами. Доказів звернення померлого до відповідача з проханням про надання моральної допомоги судові не надано.

Також, судом приймається до уваги, що з відповідача по справі та з його померлої сестри на користь батьків відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.10.2005 року було стягнуто аліменти. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження за вищевказаним рішенням заборгованості за аліментами у відповідача не має(довідка Першого Київського відділу ДВС від 03.03.2014 року).

Крім того, судом приймається до уваги відсутність заповіту з боку померлого, оскільки за умови неприязних стосунків між батьком та сином, на яких наголошувалося позивачкою, померлий мав нагоду самостійно розпорядитися своїм майном та позбавити сина права на спадщину. Проте, спадкодавцем вищевказане не було зроблено.

Оцінюючи матеріальний стан померлого, судом приймається до уваги, що ОСОБА_4 був забезпечений житлом (відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 27.09.2010 року).

Також, судом враховується дані про суму пенсії померлого ОСОБА_4 (довідка №254) відповідно до якої розмір пенсії померлого становив від 2397 - 3596 гривень, що свідчить про достатній рівень пенсії померлого та відсутність гострої матеріальної необхідності.

Крім того, позивачем не надано доказів витрачання коштів на потреби померлого у більшому розмірі, аніж розмір пенсії та розмір аліментів, що стягувалися з відповідача.

Посилання позивачів на високу матеріальну забезпеченість відповідача судові не доведено доказами, оскільки правовстановлюючих документів на наявне житло у відповідача в матеріалах справи відсутні. Відповідно до довідки УДАІ ГУМВС України в Одеській області за відповідачем зареєстровано лише автомобіль марки SUZUKI SWIFT 2006 року випуску.

Надані позивачем заяви про звернення до органів міліції на дії відповідача, судом оцінюються критично, оскільки не містять відомостей про отримання даних заяв органами РВ та стосуються періоду 1998 року.

Крім того, суд не приймає до уваги пояснення свідків, оскільки вони є протирічними та свідки з боку позивача повідомляли судові про ненадання допомоги батькові з боку сина, а свідки з боку відповідача надавали пояснення про неодноразові випадки надання, у тому числі, матеріальної допомоги з боку відповідача померлому.

За вказаних обставин судові не доведено потребу в отриманні допомоги від сина, який працює моряком та за характером роботи не присутній в місті Одесі регулярно, , сплачував аліменти на користь батька, враховуючи наявність інших осіб, які здійснювали догляд за померлим, відсутність заповіту та відсутність доведеності ухилення відповідача від надання допомоги батьку, ураховуючи, що за змістом ч. 5 ст. 1224 ЦК України лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на спадщину, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у позовних вимогах позивачів.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.1224 ЦК України, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 ,,Про судову практику у справах про спадкування ", суд

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця та усунення від права спадкування - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Маломуж А. І.